WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Відображення чинників консолідації української нації в статутних документах громадських організацій (90-ті роки ХХ ст.) - Реферат

Відображення чинників консолідації української нації в статутних документах громадських організацій (90-ті роки ХХ ст.) - Реферат

природоохоронній діяльності, збереження та відновлення народних промислів, обрядів, традицій, ігор та свят, впровадження їх у побут, сприяння розвитку самодіяльного театрального мистецтва, фольклору, співаної поезії, пробудження у широкому молодіжному середовищі інтересу до історії, музики, образотворчого мистецтва" [18, 2 ].
Поступово філіали Товариства Лева виникли і розгорнули свою роботу в Тернополі, Чернівцях ("Оберіг"), Самборі ("Поступ"), Стриї ("Паростки"), Умані ("Берегиня"), на Волині. Аналогічні за спрямуванням молодіжні об'єднання діяли в м. Яворові, Сколі, Нестерові (Жовкві) Львівської області [3, 73]. В Луцьку виникло товариство з тотожною назвою. 3 травня 1988 р. відбулася установча конференція Волинського Товариства Лева. Було затверджено статут та обрано головою О.Покальчука [23, 24]. Отже, Товариство діяло в основному в Західній Україні, хоча підтримувало контакти майже з усіма неформальними об'єднаннями держави. У статуті відзначалося, що Товариство налагоджує зв'язки з подібними організаціями в країні та за кордоном [18, 2]. Товариство Лева стало представником в Координаційній раді історико-культурних рухів СРСР від України і Білорусії. В Раду ввійшли також такі відомі організації, як "Санкт-Петербург", "Відродження" (Єреван), "Зелений клуб" (Рига) [22, №32].
Товариство Лева отримало широкий резонанс в Україні. В Харкові, Запоріжжі та ін. містах існували неофіційні об'єднання людей, які від імені організації розповсюджували листівки, інформували суспільство про діяльність Товариства. В Києві діяла філія цієї організації - "Щире братство".
У статуті основна увага приділялася гуманітарним питанням, а економічні проблеми в ньому відображені не були. Але в політичному маніфесті Товариства зазначалося: "За час, який ми діємо як Товариство Лева, дійшли до переконання: національне відродження не обмежується відродженням культури навіть у ширшому тлумаченні цього слова... Необхідне відродження політичне, яке базується на національній економіці" [13, 2].
У квітні 1989 р. у Львові почала виходити перша самвидавна газета Товариства Лева - "Поступ". Її вихід завершив творення політичної структури всередині Товариства і сприяв його відродженню як організації політичного спрямування.
Після виборів нового голови Товариства, яким став Я. Рибак (1990-1991), почався процес деполітизації організації. Це позначилося і на новому складі ради, яка взяла курс на культурологію і екологію [11, 2]. Новий статут, затверджений 25.12.1992 р., підтвердив напрямки діяльності Товариства: "національно-культурне відродження, вивчення та збереження пам'яток історії та культури; охорона природи; розвиток сучасних молодіжних напрямків мистецтв" [19, 2].
Під впливом діяльності Товариства Лева активізувався студентський рух. З осені 1989 р. в студентському середовищі чітко намітилась тенденція до об'єднання вузівських громад, клубів у єдині структури. В серпні 1989 р. група київських студентів здійснила похід козацькими місцями від Канева до Умані. Серед організаторів акції були А. Паскаленко, Д. Дорош, В. Піховшек, Д. Мороз, В. Кириленко та ін. Наслідком цього походу стало створення 5 вересня 1989 р. ініціативного комітету [7, 120].
З метою створення всеукраїнської організації, 7-8 жовтня 1989 р. у м.Львові пройшла нарада студентських громад України. Ідея створення Української студентської спілки була схвалена і підтримана іншими навчальними закладами [10, 550].
Перша міська конференція УСС відбулась у Львові 24 листопода 1989 р. у приміщенні Політехнічного інституту. Хоча на ній і не було обрано керівних органів, конференція стала першим організованим кроком новоутвореної організації. Наступним кроком стало проведення установчого з'їзду. На час його проведення (грудень 1989 р.) існувало вже декілька демократично спрямованих студентських організацій, головним чином у Західній Україні [16, 17]. Їх представники взяли участь у роботі з'їзду.
Всеукраїнські установчі збори УСС відбулися 8-9 грудня 1989 р. в Київському університеті. На з'їзді були присутні 167 представників студентських осередків із 13 міст України (Київ, Чернігів, Черкаси, Умань, Полтава, Донецьк, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Хмельницький, Івано-Франківськ, Львів).
З першого дня роботи установчого з'їзду розгорнулася дискусія щодо того, якою бути новій організації - асоціацією об'єднань чи спілкою. Після бурхливих дебатів була проголошена Конфедерація студентів України. Прихильники спілки зібралися окремо з метою створення УСС. Вона була заснована за участю представників вузів 11 міст України [8, 57].
Водночас Львівське "Студентське братство" виступило на цих зборах з пропозицією про створення Асоціації незалежних студентських організацій, ініціювало входження частини студентських вузівських громад до Конфедерації студентів України. Наслідком установчого з'їзду стало утворення двох структур: Української студентської спілки, до якої увійшла переважна більшість ініціативних груп з різних регіонів України, та Конфедерації студентів України, до якої увійшла УСС та організації, що не приєдналися до неї.
Незалежно від регіональних проблем, всі учасники з'їзду погодились у тому, що студентський рух є невід'ємною складовою процесу загальної демократизації українського суспільства та здобуття суверенітету України. Ці думки були відображені у статуті організації: "УСС є добровільною професійною, громадсько-політичною організацією студентів, що беруть активну участь у суспільному житті України, сприяють його демократизації, зміцненню та поглибленню громадянських прав і свобод" [6, 59]. Стосовно статуту точилися гострі суперечки, які мали під собою ґрунт не лише суто організаційних проблем. Питання, що обговорювалися, були екстраполяцією на студентство проблем української державності, цілісності та інтеграції українського суспільства.
Положеннястатуту відображали характер діяльності Спілки, яка була спрямована на захист прав та інтересів студентів. Крім цього, значна увага приділялася "піднесенню суспільної, політичної, культурологічної та наукової активності студентської молоді, вихованню національно свідомої молоді та інтелігенції" [6, 58]. Переслідуючи мету соціального захисту студентства, ініціатори створення Спілки розуміли, що це неможливо буде зробити без досягнення державного суверенітету. Тому в статуті однією з цілей було названо "забезпечення політичного та економічного суверенітету України" [6, 58]. Варто відзначити, що в дослідженні О. Донія та О. Синельникова зазначено, що з'їзд не затвердив статут організації [6, 67]. Натомість В. Панібудьласка наголошує, що статут був затверджений [10, 550].
На другий день з'їзду розглядалася Програмова декларація Спілки, автором проекту якої, як і проекту статуту, був О. Хмелевський. Програмова декларація дещо відрізнялася від першої, автором якої був В. Піховшек [3, 85]. Документ узагальнив цілі та вимоги студентства України. Соціально-побутові проблеми студентів, згідно з позицією авторів документа, можна вирішувати лише за умови вирішення глобальних питань, що стосуються всього суспільства. Основною метою в Декларації була визначена діяльність, спрямована на розвиток автономії науки та культури, виховання національної української інтелігенції, демократизацію суспільства та встановлення суверенітету України [6, 64]. Окремим пунктом у документі виділялася проблема функціонування української мови. УСС вимагала забезпечити "право на навчання українською мовою в будь-якому навчальному закладі України" [6, 66].
Щодо релігії як об'єднувального чинника української нації, в статуті відзначалося, що стосовно навчального процесу Спілка домагається "права на вільну діяльність релігійних громад в навчальних закладах" [6, 62]. Отже, УСС, сприяючи загальним процесам демократизації суспільства, ставила перед собою мету перебудови вищої школи за допомогою суспільно-політичних змін і досягнення суверенітету України. В умовах підйому національної самосвідомості населення, розвою процесів національно-державного відродження, діяльність УСС, як і студентського руху загалом, мала
Loading...

 
 

Цікаве