WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Археологічні дослідження в басейні річки вись в українознавчому вимірі - Реферат

Археологічні дослідження в басейні річки вись в українознавчому вимірі - Реферат

примітивно-фантастичних гіпотез мають місце різного ґатунку про надзвичайно високий техніко-культурний рівень розвитку племен цієї культури порівняно з іншим населенням Землі того часу, враховуючи створення ракет, нібито знайдених до Другої світової війни на Хрещатику в Києві, організацію оснащеного вітрильного флоту і зникнення трипільських поселень на території України внаслідок всесвітнього потопу, організація культового центру для всієї північної півкулі Старого Світу на Кам'яній Могилі, винайдення там шумерської писемності, утворення праслав'янської найдавнішої держави Аратти, надзвичайну цивілізаторську місію трипільських племен у поширенні знань в усьому Світі, з цивілізацією Європи, Африки та Азії (у тому числі Індії та Китаю) включно. Всі ці пояснення не мають наукового обґрунтування і оформились в часи колосальних геополітичних змін після розпаду Радянського Союзу та організації нових держав. Ці напрямки до якоїсь міри відповідають особливому захопленню деяких людей у фантастичних поясненнях пірамід Стародавнього Єгипту, що на Заході отримало спеціальну назву "пірамідові діотології" [ 6, 129 - 130]. Хоча цитата досить завелика, проте вона є дуже важливою, бо саме в ній чітко розставлені всі крапки над "і", конкретно розмежована наука і "псевдонаука", пояснюються на фактичному прикладі вивчення трипільської культури, відмінності та розбіжності між фаховим і аматорським підходами до вирішення цієї проблеми.
Отже, українознавство як цілісна інтегративна система комплексних наукових знань про Україну, українців і світове українство в цивілізаційному часо-просторі намагається залучити матеріали й методи багатьох академічних наук, у тому числі й археології. Саме тому кожне фахове археологічне дослідження, на наше тверде переконання, буде сприяти досягненню цієї важливої мети.
Щодо черняхівської культури, то, як вважає вчений Р.Терпиловський, це була найяскравіша культура не лише України, а й усієї Східної Європи римського часу. Вона охоплювала величезну територію, що включала більшу частину сучасної України (за винятком північних районів у лісовій зоні та степових областей Лівобережжя), Молдову, а також Східну Румунію (її тут називають "культура Синтана де Муреш") і західні частини Курської та Білгородської областей Росії. Першим дослідником цієї культури був В. Хвойка, який ще у 1899 - 1901 рр. провів розкопки могильників у селах Черняхові та Ромашках на Київщині Один з цих могильників і дав назву новій культурі. Черняхівську культуру датують серединою III - 1-ю половиною V ст. н. е. Її формування, на думку більшості дослідників, відбувалося у західних регіонах України і в Молдові у 1-й половині III ст. Розквіт цієї культури припадає на 2-у половину III - IV ст., період занепаду - на кінець IV - 1-у половину V ст. і безпосередньо пов'язаний з навалою гунів у 375 р. Зона поширення пам'яток черняхівської культури охоплює, насамперед, лісостепову зону, тоді як степ був заселений порівняно мало, життя осілого населення тут було пов'язане з долинами річок. Досить густо черняхівські пам'ятки займають узбережжя Чорного моря на захід від гирла Дніпра. В усьому ареалі черняхівської культури вражає однотипність сірої кераміки, виготовленої на гончарному крузі, й, до того всього, дуже високої якості, а також деяких інших речей (бронзові фібули, пряжки, кістяні гребені тощо). При цьому простежується певна різноманітність типів жител та поховального обряду, що засвідчує присутність у складі черняхівської культурної спільноти різних етносів, таких як германський, сарматський, слов'янський і фракійський [1, 374 - 381].
Археолог Р. Терпиловський переконаний: "У північній частині черняхівської території поряд з іншими племенами мешкали слов'яни. Очевидно, вони становили більшість населення на пам'ятках північно-західної периферії типу Черепин. Присутність готів, які великою мірою визначали політичну і воєнну ситуацію, простежується майже в усьому черняхівському ареалі за поширенням ліпної кераміки вельбарського типу, певною мірою, тринефних великих жител. Менш чітко простежуються етнокультурні елементи, залишені сарматським, пізньоскіфським і фракійським населенням. Таким чином, феномен черняхівської культури з її "цивілізованістю", чисельністю і заможністю населення пояснюється постійними контактами із Римом, а також владою готських королів. Вони змогли створити своєрідну "імперію", до складу якої входили представники різних народів" [1, 381].
Наша археологічна експедиція, хоча й мінімально, проте долучилась до вивчення поселень трипільської і черняхівської культур на березі річки Вись біля села Андрієвка Новомиргородського району Кіровоградської області. Нами було визначено, що поселення вищеназваних культур займали досить велику площу, тому що вся оранка буквально засіяна уламками трипільської (більшість) і черняхівської (меншість) кераміки. Вченими навіть була знайдена ціла трипільська теракотова (з обпаленої глини) статуетка. Під час шурфування визначено приблизно товщину культурного шару трипільського (50 - 60 см) і черняхівського (30 - 40 см) поселень. Було виявлено, що ці поселення не "сидять" одне на одному, а розташовані уздовж берега річки Вись, при цьому поселення трипільців розміщувалося західніше від черняхівського. Вчені отримали неприємну інформацію про трипільське селище, а саме: його південна частина поступово знищується як шляхом руйнування берегового краю (обвали), так і сільськогосподарською діяльністю. Те саме стосується і черняхівського поселення. Отже, якщо не будуть вжиті екстрені заходи, через деякий час (10 - 20 років, а можливо, і раніше) ці важливі наукові пам'ятки перестануть існувати, і ми ніколи не отримаємо ту цінну інформацію, яку могли б врешті-решт отримати і використати на благо Української держави і науки.
Таким чином, комплексна археологічна експедиція, до складу якої входили вчені й викладачі з Інституту археології НАН України, НДІУ МОН України, НУКМА, КНУ імені Тараса Шевченка, ЧНУ імені Богдана Хмельницького, провела на початку травня 2006 р. на прикордонні Черкаської і Кіровоградської областей, у басейні річки Вись, розкопки з метою вивчення раніше не досліджуваних верхньопалеолітичних пам'яток, де проживали первісні люди. Було відкрите важливе поселення мисливців і рибалок, яке відноситься до граветтської культурної спільноти і датується 25 - 20 тис. р. до н. е., пам'ятки якої у Центральній Україні ще не були представлені і досліджені.
Література
1. Археологія України. - К.: Либідь, 2005. - С. 504.
2. Залізняк Л.Л. Від склавинів до української нації. Видання друге, доповнене. - К.: Бібліотека українця, 2004. - С. 256.
3. Кононенко П.П. Українознавство. - К.: Либідь,1996. - С. 384.
4. Кононенко П.П. Національна ідея, нація, націоналізм. - К.: Міленіум,2005. - С. 358.
5. Кононенко П.П. Українознавство. - К.: Міленіум, 2006. - С. 870.
6. Кононенко П.П., Пономаренко А.Ю. Українознавство. - К.: МАУП, 2005. - С.392.
7. Словник-довідник з археології. - К.: Наукова думка, 1996. - С.432.
Loading...

 
 

Цікаве