WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Археологічні дослідження в басейні річки вись в українознавчому вимірі - Реферат

Археологічні дослідження в басейні річки вись в українознавчому вимірі - Реферат

основними етапами антропогенезу (походження людини). Отже, кам'яна доба послідовно ділиться на три головні періоди: палеоліт (давньокам'яний) 3 - 2,5 млн. років - 10 тис. років тому; мезоліт (середньокам'яний) 8 - 5 тис. до н.е.; неоліт (новокам'яний) 7 - 4 тис. до н. е. Також, у свою чергу, палеоліт має три підперіоди - ранній (3 млн. - 150 тис. років тому), який характеризується появою перших знарядь праці (чопери, чопінги, ручні рубила); середній (150 - 35 тис. років тому), який відзначається розповсюдженням мустьєрських технологій обробки кременю (дископодібні нуклеуси, з яких сколювали масивні, підтрикутні відщепи, що використовувалися для виготовлення гостроконечників та скребел); пізній, або верхній (35 - 10 тис. років тому), якому властиве поширення пластинчатої техніки обробки кременю, носієм якої була людина розумна. У зв'язку з цим, вчений Л. Залізняк наголошує: "Показово, що кожний наступний період палеоліту розпочинався не зі зникненням попередньої технології обробки кременю разом із відповідною їй формою людських істот, а з появою нової техніки кремнеобробки та її носіїв. Так, на початку ашелю ранні пітекантропи, що виготовляли рубила, співіснували в Африці з Homo habilis [людина вміла - авт.], які вимерли близько 1 млн. років тому. Мустьєрська технологія з'явилася, коли в Європі ще мешкали пізні пітекантропи і на початку пізнього палеоліту тривалий час співіснувала на європейських теренах з верхньопалеолітичними технологіями, носіями яких був Homo Sapiens [людина розумна - авт.]" [1, 40].
Саме тому наша археологічна експедиція поставила собі за мету розширити зону наукового пошуку в басейні річки Вись, обстежуючи як нововідкриті, так і вже відомі пізньопалеолітичні пам'ятки. Хоча хронологічно ми не обмежувалися лише цими часовими рамками і готові були досліджувати артефакти (археологічні знахідки) від епохи мустьє (синонім поняття "середній палеоліт" - 150 - 35 тис. років тому) до доби енеоліту та залізного віку включно. Так потім і сталося. Головним завданням науковців було здійснити активний розшук пізньопалеолітичних пам'яток, а саме: стоянок первісних людей т.зв. граветтської культурної спільноти (25 - 20 тис. р. до. н.е.). Коротка довідка: граветт (сама назва походить від грота Ла - Граветту у Дордоні (Франція)) - це прогресивна верхньопалеолітична індустрія (виробництво знарядь праці), що змінює орин'якську. В сучасній археологічній термінології граветт вважається найраннішою фазою верхнього періг'є (перший період верхнього палеоліту) і характеризується, головним чином, виготовленням пластин із затупленим краєм - т.зв. "граветтськими вістрями". Він датується 25 тис. р. до н.е. [7, 61]. Завдяки краєзнавцю П.Озерову, який під час своїх довготривалих подорожей знайшов місця найбільш імовірних палеолітичних стоянок первісних людей, що характеризуються великими скупченнями крем'яних виробів та відходами їх виробництва, вчені з археологічної експедиції отримали можливість скласти попередній план проведення пошукових робіт. Приїхавши ввечері у неділю (30 квітня 2006 р.) в село Лип'янка Шполянського району Черкаської області та облаштувавши в дитячому садочку "Сонечко" пошукову базу, вчені ранком 1 травня на експедиційному позашляховику відправилися у розвідку. Першим пунктом археологічної експедиції став мис біля села Трояново Новомиргородського району Кіровоградської області (див. фото №1). Він розташований між двома одноіменними, т.зв. Трояновими, балками, які, до речі, є заповідниками реліктових і лікарських трав. Перед мисом знаходиться ставок, вода з якого вливається у басейн річки Вись. Учасники археологічної експедиції спочатку провели візуальний огляд території майбутніх пошукових робіт, пройшовши її декілька разів уздовж і впоперек. На виораному ґрунті було знайдено безліч уламків кременю, в тому числі десяток крем'яних знарядь праці (різців, скребачок, наконечників), покритих білою патиною, що вказує на їх дуже солідний вік (25 - 20 тис. років до н.е.), нуклеусів (уламки кременю, з яких виготовляли знаряддя шляхом зняття серії сколів) і навіть кістки дикого коня і бізона (дещо пізніше в лабораторії було визначено їх вік - приблизно 25 - 20 тис. років до н.е.). В районі оранки, де кременю було зібрано найбільше, археологи розпочали копати шурф № 1, а на деякій відстані від нього - шурф № 2. Параметри шурфів: довжина - 1,8 м, ширина - 1 м, глибина - 1 м. У процесі шурфування було знайдено потужний культурний шар (залишки поселення первісних мисливців доби пізнього, або верхнього, палеоліту). На превеликий жаль, його верхній шар був повністю зруйнований послідуючою людською діяльністю (оранка, культивація, розпушування ґрунту тощо), що дало змогу виявити цю палеолітичну стоянку візуальним методом. При порівнянні кількісних і якісних характеристик знайденого крем'яного матеріалу в шурфах № 1, №2 вчені визначили, що шурф №1 знаходиться у центральній частині поселення, тому що він переважав за кількістю та якістю археологічних знахідок територію шурфу №2, який розташувався на околицях поселення первісних мисливців доби пізнього, або верхнього, палеоліту. Таким чином, науковці шляхом послідовних логічних роздумів прийшли до висновку, що розкоп потрібно закладати на місці шурфу №1. Це було успішно зроблено наступного дня, а саме 2 травня 2006 р. (див. фото №2). У цей час, коли більшість громадян України "відпочивали" на полях, присадибних ділянках із заступами в руках, дбаючи про майбутній урожай, археологи теж долучилися до цього всеукраїнського руху, але з більш конкретною науковою метою - збагачення знань про наше минуле. 2 і 3 травня вчені продовжували вести розкопки. Знайдені ними артефакти (будь-які матеріальні об'єкти, виготовлені або модифіковані первісними і стародавніми людьми, які виконували певну культурну функцію, також до цього поняття включаються окремі риси об'єкта, цілі об'єкти, матеріальні сліди діяльності давніх людей) [7, 16] засвідчили, що дійсно на цьому мисі 25 - 20 тис. років до н. е. було розташоване поселення первісних мисливців. Загальна площа розкопу сягала близько 15 м2. Учені з'ясували, що крем'яний матеріал потрапив в оранку (верхній оброблюваний сільськогосподарський шар землі) з льодовикових лесових відкладів, які з року в рік чіплялися і виверталися плугом у процесі обробітку землі. Ці лесові відклади утворилися в результаті потужних пилових бур, що періодично здіймалися над величезним льодовиком, який був розташований дещо північніше, і несли пил, розвіюючи та розносячи його на великі навколишні площі. Саме цей пил послідовно, століття за століттям засипав рештки людської життєдіяльності. Внаслідок вищеназваних геолого-кліматичних чинників, упродовж тисячоліть утворився досить значний культурний шар, товщина якого зараз, на початку XXI ст., становить близько 80 см. Отже, в результаті надзвичайно швидкого нанесення цього пилу з поверхні льодовиків, територія верхньопалеолітичногопоселення первісних мисливців була законсервована для нащадків. Після недовгої перерви, пов'язаної з проведенням додаткових археологічних пошуків (4.05.2006 р.), та дводенної
Loading...

 
 

Цікаве