WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Археологічні дослідження в басейні річки вись в українознавчому вимірі - Реферат

Археологічні дослідження в басейні річки вись в українознавчому вимірі - Реферат

українців. Чому ж вона нас так цікавить? Вчений-українознавець П. Кононенко наголошує: "Розкриття українського етногенезу - це шлях до пізнання кожним свого органічного зв'язку з рідним народом, його природою, історією, мовою, культурою (а відтак - усвідомлення своєї як особистості, так і все загальності, а також як своїх прав, так і обов'язків, як джерел, мотивів, так і наслідків формування та діяння), а тим з землею, все людством, космосом, адже як ми бачимо, і український етнос є наслідок як індивідуально-субстанціального розвитку, так і багатоманітних впливів етносів Європи та Азії, що означає - їхнього соціального, духовного, психічного буття та культури. Це - найефективніший шлях до самопізнання та самореалізації, отже - до щастя" [3, 87].
Так вважає і науковець Л. Залізняк: "В наш доленосний для України час питання історичних коренів українського народу набуло небувалої актуальності. Адже народ, який не знає своєї історії і забуває власне минуле, не має майбутнього, тобто приречений зійти з арени історії. Пояснюється це тим, що історична свідомість усякого етносу є потужним консолідуючим фактором для нього. Тому завойовники завжди намагалися позбавити гноблені народи їхньої власної історії" [2, 36].
Саме тому, коли вчені-українознавці вивчають походження українців, досліджуючи їх генетичне коріння у товщі тисячоліть, переконливо доводячи при цьому тотожність цього процесу загальноєвропейським, а отже, і загальносвітовим етнічно-формотворчим стандартам, тим самим вони будують міцне та надійне підґрунтя для становлення пересічного українця не як раба-малороса чи хохла-кріпака, а, передусім, як освіченого, волелюбного, заможного, впевненого в собі громадянина сучасної високотехнологічної європейської держави-України. Що було опорою аристократії у будь-якій країні і в будь-яку епоху? Насамперед, її родовід, генеалогічне дерево. Тому кожний народ, який претендує на провідне місце в цивілізаційному історичному процесі, хоче, щоб його інтелектуальна еліта дослідила свої етнічні витоки і створила, врешті-решт, власну родовідну епопею - етногенез своєї нації. На наше тверде переконання, це і є одним із наріжних каменів підмурка потужної Української Самостійної Соборної Держави та її політичної нації.
На шляху осягнення й вивчення історичного минулого України й українського народу, на наш погляд, конче необхідна плідна та взаємовигідна співпраця науково-дослідних інституцій з вищими навчальними закладами Батьківщини. Під час таких контактів студентська молодь не тільки зацікавлюється сивою давниною, отримує нові знання, але, передусім, готується безпосередньо поповнити лави українських учених, щоб і зараз, і в майбутньому вітчизняна наука продовжувала успішно розвиватися. Так, на основі магістерської програми "Археологія та давня історія України" Національного університету "Києво-Могилянська академія" була створена археологічна експедиція, яка, починаючи з 2000 р., проводить планові розкопки на рідній землі. Спектр її наукових пошуків надзвичайно широкий: вивчення пам'яток кам'яної доби на Черкащині (мезолітична стоянка кукрекської культури біля с.Добрянка Тальнівського р-ну); дослідження пам'яток мідно-кам'яної доби на Київщині (хліборобські поселення трипільської культури біля містечка Ржищів); планомірне вивчення багатошарової пам'ятки Пісочний Рів на Чернігівщині, де на крутому мисі біля р. Десни хронологічно фіксуються поселення первісних мисливців мезолітичної доби, мисливців і рибалок юхнівської культури (ранній залізний вік - VI - IIIст. до н.е.); роменське городище часів Київської Русі (бл. VIII - X ст.).
З 30 квітня до 10 травня 2006 р. діяла комплексна археологічна експедиція. До її складу увійшли: доктор історичних наук, професор, завідувач відділу кам'яної доби Інституту археології НАН України, завідувач магістерської програми "Археологія та давня історія України" НУКМА Л. Залізняк; кандидат історичних наук, завідувач відділу української етнології НДІУ МОН України Ю. Фігурний; доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу кам'яної доби ІА НАН України В.Степанчук; науковий співробітник відділу кам'яної доби ІА НАН України, доктор історичних наук, професор кафедри археології і музеєзнавства історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка М.Гладких; кандидат історичних наук, старший викладач кафедри археології і музеєзнавства історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка С.Рижов; доктор історичних наук, старший науковий співробітник Одеської філії ІА НАН України І.Сапожніков; завідувач археологічного музею історичного факультету Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького М.Сиволап; аспірант кафедри археології і музеєзнавства історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Д. Вєтров, а також співробітники і студенти історичного факультету ЧНУ ім. Богдана Хмельницького.
Окремо слід наголосити на тому, що в цій археологічній експедиції брав участь місцевий краєзнавець більш як з 30-річним стажем - Петро Озеров. Мешканець м.Новомиргорода (Кіровоградська обл.), ветеринар за фахом і ентузіаст-археолог за покликом серця, він уздовж і впоперек пішки обійшов свою малу батьківщину і зібрав дуже велику кількість цінних стародавніх знахідок. Саме дякуючи його наполегливості та працездатності, вчені отримали важливу наукову інформацію, яку потім успішно використали та використовують у своїх аналітичних дослідженнях.
Мета наукової експедиції полягала в тому, щоб здійснити комплексну археологічну розвідку пам'яток епохи давньокам'яної доби у басейні річки Вись (Новомиргородський район, Кіровоградська область), розширити і поглибити наші знання про ті часи.
Коротка історична довідка: давньокам'яна доба (чи ще палеоліт - від грец. палеос - давній і літос - камінь) - це найдавніша епоха історії людства, що розпочалася з появою перших людських істот (3 - 2,5 млн. років тому) і завершилася наприкінці льодовикової доби (10 тис. років тому). Протягом палеоліту людські істоти пройшли тривалий шлях від свого виникнення до формування людини сучасного типу (Homo Sapiens), а мавпяче стадо трансформувалося в суспільство людини розумної. За часів давньокам'яної доби первісними людьми було виготовлено перші знаряддя праці, одяг, опановано вогонь, споруджено перші житла. Релігія, міфологія, мистецтво та інші сфери духовної культури також народилися за цієї доби. Отже, визначальні елементи людського суспільства своїм корінням сягають палеолітичної епохи, без вивчення якої неможливе повноцінне розуміння сьогодення [1, 39 - 40].
Шлях людства від примітивних приматів (людиноподібних мавп) до людини розумної безпосередньо пов'язаний із виробництвом і застосуванням знарядь праці. Вчений Л. Залізняк переконаний, що археологічна періодизація доби каменю, або поділ її на окремі епохи, була розроблена на основі визначення своєрідності матеріальної культури, передусім крем'яних виробів кожного з виділених підрозділів, а оскільки кожна форма істотвиробляла властиві їй специфічні знаряддя, то археологічна періодизація початку кам'яної доби загалом збігається з
Loading...

 
 

Цікаве