WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Аналіз суспільної кризи - Реферат

Аналіз суспільної кризи - Реферат


Реферат
не тему:
Аналіз суспільної кризи
Ілюзії з помаранчевого диму повільно розвіялися. Але минуле яскраво показало бажання й готовність більшості суспільства до морального оновлення і поступу. Разом з тим, відкритими залишаються найістотніші питання стратегії такого руху.
Так, нам потрібна демократія. Але яка саме? Ліберальна, тоталітарно-індивідуалістична (з орієнтацією на безмежжя майнової нерівності та споживацтва для кількох кланів ціною вимирання українського народу) чи інша - орієнтована на пріоритет інтересів суспільства, духовність, сталий розвиток і принаймні незмінність його чисельності?
Причина і будова нашої кризи
Причиною нашої системної кризи є криза духовно-світоглядна, моральна. Простіше - наявність надто високої частки у суспільстві людей, ладних заради вигоди знехтувати мораллю. Такими людьми, у тому числі відверто аморальними, переповнені структури усіх гілок влади - як наслідок панування Комуністичної Партії Радянського Союзу. "Нові українці" - того ж ґатунку. (Якщо вірити часопису, один із "наших" мультимільярдерів на прохання віддати не надто багатій людині борг, який можна порівняти з вартістю квартири, чемно, із почуттям гумору відповів: "При всем уважении и симпатии я не могу вернуть долг, поскольку мой принцип заключается в том, что я не плачу налогов и не возвращаю долги" [1]. No comments - як кажуть англійці.)
Адже стосовно суспільної моралі радянський соціалізм ґрунтувався на виявленні відданості й любові до керівництва і без "архаїчних": "не побажай добра ближнього", "люби ближнього"...
Монополія партійної номенклатури на суспільні відносини призвела до її остаточної деморалізації і втрати компетенції. Це й викликало економічний крах і політичну загибель СРСР (радянський соціалізм останніх років став зразком тоталітарно-монополістичного державного капіталізму з майже достатнім рівнем соціалізації - це його наукове визначення). І хоча тоді далеко не все було погано (про вимирання народу навіть не чули) - результат відомий і вельми відчутний.
За висловом американського політолога, радянська номенклатура конвертувала неуспадковану владу у власність, що успадкується дітьми і, заодно, очолила опозицію - самій собі. Після розпаду СРСР влада опановувалася тією ж колишньою комуністичною номенклатурою у нових іпостасях: владною і наче "опозиційною", з вагомим додатком пов'язаного з нею криміналітету. Отже, ситуація стала за багатьма ознаками гіршою за попередню. Чому? Бо ще сто років тому, у 1905 р., глибоким мислителем Максом Вебером неспростовно доведено, що політико-економічні стосунки у суспільстві визначаються його моральним статусом (зокрема й моральним статусом владної верхівки - В.К.) [2].
Саме звідси, з морального занепаду - політична криза, неефективність щодо потреб суспільства усіх гілок влади. Політична неспроможність і криміналізація влади призвела до нищення потужних виробництв і втечі у "тінь" тих, які залишилися, до подальшого загострення економічної кризи. Звідси й відсутність у держави потрібних грошей. Недостатньо грошей - недостатньо й виплат. Результат - соціальна криза. А це - найвагоміша з низки причин вимирання нашого народу (по 320 - 400 тисяч щорічно).
Якщо чотирнадцять років тому більшість населення, дивлячись на Захід, підтримувала ринкові перетворення, то тепер більше чверті хочуть повернутися у "совєти", ще близько 12 % прихильні до капіталізму, а решта не знає, що й робити [3]. А це - очевидний розкол суспільства, який перешкоджає згуртуванню, виходу з політичної кризи і тим самим із кризи загальної. Таким чином, він утворює дуже небезпечну ланку так званого "позитивного" зворотного зв'язку або замикає собою частини кризової будівлі у хибне коло, що душить і душитиме нас надалі.
(Окрім лінії розколу між прихильниками радянського соціалізму і утвореної у нас ринкової системи суспільної деградації, є й інша лінія - між бідною більшістю і надто багатою меншістю. Тому, з метою відволікання уваги суспільства від розколу істотного, справжнього, найманими політтехнологами штучно роздмухуються до масштабів розколу порівняно малоістотні протиріччя: між сходом і заходом України, між тими, хто віддає перевагу українській чи російській мові тощо. З цією ж метою створюються і фінансуються відповідні конфліктні ситуації).
Крім того, у структурі кризи є й інші надзвичайно потужні ("позитивні") зворотні зв'язки, або хибні кола:
- не вистачає грошей на національну культуру (а вона є подоланням зла засобами творчості), на духовно-моральне і трудове виховання дітей, немає морально-політичної волі зупинити потік бруду з екранів та інших ЗМІ, істотно посилюється тенденція до подальшого зниження моральності суспільства і тим самим поглиблюється політична криза, збільшуються економічні втрати;
- немає морально-політичної волі для організації швидкого, правого і завжди справедливого суду, зростає недовіра до держави, влади, поглиблюється моральна криза.
Складається враження, що багатоступенева криза із зворотними зв'язками неначе спеціально організована для невідворотного досягнення певних руйнівних цілей. І морально-полiтичний курс, яким нас дотепер ведуть верхи, спрямований на поглиблення системної кризи з усiма нищівними наслiдками. Адже теперішні розмови про "розвиток" суспільства вимираючого - лише тема для блюзнірських анекдотів. Чи не так?
Отже, головною метою суспільства має стати подолання загальної кризи, припинення вимирання і вступ на шлях розвитку.
Що робити?
Подолання кризи можливе лише за умови припинення тих "позитивних" зворотних зв'язків, що їх підтримують і поглиблюють. Тут, насамперед, постають наступні завдання. У загальному плані - духовно-світоглядна переорієнтація діяльності влади і суспільства із начебто "ринкових стосунків" на мораль і моральне, справедливе право. Іншими словами: не "ринок попереду моралі", а "мораль попереду ринку".
Якщо більш предметно, то необхідно:
- подолати морально-політичний розкол суспільства, об'єднати його навколо суспільно очікуваних ідей та лідерів, які зможуть втілити ці ідеї у життя;
- перетворити "правосуддя" з обслуги "грошових мішків", корумпованих владних структур та криміналітету у знаряддя додержання інтересів суспільства - знаряддя його розвитку;
- побудувати і впровадити систему виховання підростаючих поколінь у працелюбності, моральності, національної духовності - у патріотизмі.
Як це зробити?
Подолання розколу: моральна справедливість (термін мій - В.К. [4]) - вісь об'єднання суспільства.
Найдовше наш народ страждав і продовжує страждати від кривди,
Loading...

 
 

Цікаве