WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Академік Андрій Гродзінський - Реферат

Академік Андрій Гродзінський - Реферат

до самої ідеї запуску космічних кораблів про космічні оранжереї говорив К. Ціолковський, а академік С. Корольов сформулював свого часу проект програми досліджень з рослинами. Це була програма, в реалізації якої брав участь і ЦРБС з академіком А. Гродзінським на чолі. Ці роботи, пошуки й досліди інших біологічних установ України та СРСР сприяли практичному виникненню нового напрямку експериментальної ботаніки - космічного рослинництва. Космонавти Л.Попов та В.Рюмін вперше взяли із собою на борт орбітальної станції так звану "малахітову шкатулку" (потім закріпилася назва проекту "Малахіт") - мікрооранжерею з орхідними рослинами. Чому було використано саме орхідні рослини? Тому що у них дещо послаблена певна біологічна функція, що давало їм можливість майже безпроблемно існувати в умовах невагомості, коли не визначено, де верх (Сонце), а де низ (Земля). Розробку цієї оранжереї - видового складу рослин, штучного субстрату, на якому існували ці рослини, системи живлення, поливу, рівнів додаткового освітлення - було виконано в результаті копіткої роботи працівників декількох підрозділів ботанічного саду під науковим керівництвом академіка А. Гродзінського. "Малахіт", а згодом і проект "Оазис" (укр. - оаза) був здійснений у космосі як оновлений варіант попереднього, - з космонавтами А. Береговим та В. Лебедєвим.
Питання ергономіки, а конкретніше - фітоергономіки[3], якими впритул опікувався Андрій Михайлович, були актуальними у 80-х роках минулого століття. Вони лишаються такими й нині, хоча їхні розробки далекі від досконалості (фітодизайн, фіто- та аромотерапія тощо).
Людина, спонукана активною розумовою діяльністю, завжди прагнула створити свій побут комфортним. Якби цього не відбувалось, людство прилаштувалося б до умов природного довкілля й перебувало в стані десь посередині між "сніговою людиною" та мешканцями нетрів Амазонки, річки Конго та найвіддаленіших островів Тихого океану. В наш час довготривалого перебування в умовах штучного довкілля була висунута ідея одного з елементів здорового існування - необхідності оточення рослинами, які мають не лише естетичний вплив, а діють леткими фітогенними речовинами, пахощами (ароматами). Зрозуміло, що в умовах відчутного дистанціювання від вільного природного довкілля потрібно було моделювати його штучним шляхом. Тож і виникло "з подачі" академіка Гродзінського кілька напрямків моделювання систем психобіологічної комфортності. З одного боку, це були спеціалізовані блоки рослинних композицій з живих рослин, які поєднувалися як естетично, так і екологічно, - "сади здоров'я" із спрямованою тонізуючою чи седативною дією. З іншого ж боку - обробка повітря приміщень різного типу відповідними цілющими рослинними компонентами - витяжками з переробленої певної рослинної сировини. Був створений апарат "Фітон". Пошуки, накреслені А. Гродзінським, були багатовекторними, цікавими для біологів, лікарів (особливо військових), конструкторів, технологів тощо. З усіма встигав академік бачитись, розповідати, креслити, проектувати і так - до нескінченності, до останніх хвилин свого життя.
Ще на початку ХХ ст. майбутній всесвітньо відомий архітектор-мрійник, конструктивіст ле Корбюзьє (справжнє ім'я Шарль Едуар Жаннере) прагнув розбудувати нові міста, де б поєднувалися скло, бетон і зони вільної Природи, осередки рослинності. Андрій Михайлович вважав, що "місто може вважатися тоді культурним, коли в ньому є театр, музей і ботанічний сад". Тож розробку проектів останніх і розпочав ЦРБС. А.Гродзінський усвідомлював значимість ботанічних садів у вихованні молодих поколінь українців, патріотів, екологічно свідомих особистостей, тому й розробляв мережу ботанічних садів в усіх обласних центрах України, а на перспективу - й у більшості районних центрів.
Коло наукових, як біологічних, так і філософських, зацікавлень А.Гродзінського справді безмежне й охопити його в одній статті неможливо, потрібна ґрунтовна монографія. Приміром, академік не оминав питання мови. Він писав: "…Часто виникають сумніви стосовно рідного слова, і немало батьків, жаліючи своє чадо, ретельно оберігають його, щоби воно, живучи в Україні, в Естонії чи Грузії, не навчилося іншої мови, окрім російської. Життя часто сміється над цими спробами (…) Де можуть формуватися культура, мистецтво, пісні, фольклор, якщо не на фоні рідної природи, народних традицій? Уявіть собі білу хату, бабусю під грушею і щоби вона раптом заговорила англійською чи японською…". Цій газетній статті "Погані слова і …багатозначні крапки" з "Вечірнього Києва" 20 років, вона дуже різнопланова й цікава, тож я обов'язково спробую обговорити докладно її на шпальтах нашого журналу в подальших його числах. Особисто Андрій Михайлович завжди розмовляв рідною українською мовою, хоча, за потреби, з гостями або у відрядженнях вільно спілкувався російською та німецькою мовами. 1985 р., коли він перебував у Чикаго (США) на симпозіумі, телебачення надало йому можливість виступити й поспілкуватися з бажаючими з 9 штатів англійською мовою.
По 30 ґрунтовних статей (а в деякі роки й більше) публікував академік щорічно. А ще робота академіка-секретаря у Президії АН України, в експертній раді ВАК СРСР, у спеціалізованій раді по захисту дисертаційних робіт при ЦРБС (був головою); також редагування республіканського міжвідомчого збірника "Інтродукція та акліматизація рослин на Україні" (головний редактор), Червоної книги України, багатьох академічних журналів, вісників, довідників тощо. Був він і великим популяризатором біології у часописах "Химия и жизнь" і "Знання та праця", виступав з лекціями перед найрізноманітнішими аудиторіями, а також на радіо й телебаченні. Він писав: "Завдяки українському телебаченню, яке організувало постійну передачу "У світі рослин", я познайомився з величезною армією любителів живої природи, прихильників рослинного царства"[2].Вчений особисто сприяв організації цієї передачі й сам вів її. На жаль, коли його не стало, вона зійшла нанівець. Нині на радіо ще існує цікава передача про використання рослин, зініційована ним та його учнями.
Роботу А.М. Гродзінського було відзначено науковими преміями СРСР, УРСР та Чехословаччини, проте, на моє переконання, він заслуговував значно більшого. Чудовий його вислів: "Фізіолог рослин, талановитий і широкомасштабний учений Ганс Молінш мав девіз: "Чим дослід простіший, тим він прекрасніший!". Нам би всім наслідувати прекрасний приклад К.А. Тімірязєва, який своїм життєвим завданням ставив працювати для науки, а писати - для народу"[2]. Прекрасним є факт, що посібник-довідник для школярів[5] містить статтю про видатного вченого, українського академіка Андрія Михайловича Гродзінського, якому б цього року виповнилося 80 років, проте він помер 17 грудня 1988 р.
"Мені пощастило - зі своїми учнями і колегами я розробляю дуже цікавий, хоч і нелегкий, науковий напрямок про взаємодію між рослинами, а останнім часом - і про взаємодію між рослинами й людьми" - А.М. Гродзінський. Одним з них був і я, його учень, якому дуже пощастило з Учителем!
Література
1. Геродот з Галікарнасу. Історія в дев'яти книгах / Перекл. А.О. Білецького. - К.: Наук. думка, 1993. - 574 с.
2. Гродзінський А.М. Серед Природи і в лабораторії. - К.: Наук. думка, 1983. - 159 с.
3. Иванченко В.А., Гродзинский А.М. Фитоэргономика. - К.: Наук. думка, 1989. - 296 с.
4. Лаптев И.Д. Надежды земного дома. - М.: Детская литература, 1980. - 269 с.
5. Кононенко М.П., Сазоненко Г.С. Українські вчені - натуралісти, математики, лікарі, педагоги. - К.: Український центр духовної культури, 2001. - 312 с.
Loading...

 
 

Цікаве