WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Інтердисциплінарність у вивченні слов’янського етногенезу - Реферат

Інтердисциплінарність у вивченні слов’янського етногенезу - Реферат


Реферат не тему:
Інтердисциплінарність у вивченні слов'янського етногенезу
Вивчення процесу етногенезу та ранньої історії слов'ян вимагає інтердисциплінарних досліджень, використання писемних, лінгвістичних, археологічних, антропологічних та інших джерел, які себе взаємно доповнюють і, головне, контролюють. Кожна з цих дисциплін має свою специфіку, свою методику, а заразом і певні межі можливостей і засобів, якими вона володіє. Так, писемні джерела, що стосуються найдавнішої історії слов'ян в цілому і слов'янських народів зокрема, переважно фрагментарні і часто невиразні, мовні явища важко, а здебільшого неможливо продатувати, археологічні культури піддаються зазвичай хронологічним і територіальним визначенням, але вони не завжди відповідають етнічним спільнотам. Без зіставлення їх з писемними або мовними даними вони самі по собі не можуть визначити конкретного етносу. Свої особливості і від'ємності має історична антропологія.
Усе це значною мірою обмежує дослідників кожної окремої науки у вивченні етногенетичних процесів загалом та етногенезу і культурогенезу слов'ян, зокрема, і вимагає комплексного міждисциплінарного підходу до їх вирішення. Теоретичні побудови, основані на джерелах лише одної із згаданих дисциплін, нерідко призводять до хибних уявлень про реальні історичні процеси і явища.
Виходячи з цих принципів, ми не можемо не згадати і беззастережно погодитись з методологічними основами О.Й.Пріцака, викладеними у його фундаментальній і загалом корисній праці "Походження Русі" (К., 1997 р., видання англійською мовою 1981 р.)
Він вважає, що ..."історія починається з писемних джерел..., лінгвістика та археологія хоч і можуть допомогти при виявленні певних фактів і ситуацій"..., але "археологію без писемних джерел не можна вважати передісторією"...
"...Лише історично свідомий народ здатний принести історію на території, де такої свідомості не існує".
"Погано організованим язичницьким неписьменним селянським громадам Східної Європи у VIІІ - Х ст. було неможливо створити державу..., яка ...є однією з найвизначніших ідей і найвищих досягнень розвинутої урбаністичної цивілізації".
Звідси робиться висновок про потребу звільнитися від емоційних доказів про "спроможність слов'янських народів створити державу".
Вважаючи дискусії норманістів та антинорманістів безплідними, О.Пріцак свою, за його висловом "нову", "незалежну" концепцію про заснування Київської держави та принесення самої назви "Русь" зв'язує з Рутено-фризько-норманською торговельною компанією, що сформувалася в Галлії під назвою "Русь". Опираючись на Баварського географа (джерело IX ст.), цей етнонім виводиться О.Пріцаком від Родезу (Рутенії), що знаходиться у південній частині Центральної Франції.
У зв'язку з вищевикладеним погодимось, що державотворчі процеси дійсно складні і багатолінійні.
Але утворення державних структур здійсниме лише за умови, що саме суспільство вже досягло відповідного економічно-соціального і культурного рівня і було готовим до цього. А рівень економічного, соціального і культурного розвитку будь-яких етнічних груп, у тому числі і слов'янських, на наш погляд, сьогодні найкраще визначається за археологічними джерелами, які Омелян Йосипович не хоче визнати історичними, вважає навіть протоісторичними. За Літописом відомо, що Рюрику у північно-східних Приволзьських регіонах, куди його запросили слов'янські племена кривичів і словен та фінські племена чудь і весь, не вдалося створити державні структури, до яких це населення ще не було готовим. Опираючись на військові варязькі дружини, він фактично обмежився підкоренням племен і збором данини. Лише його сподвижники (Олег) та нащадки, що перебралися на Дніпро, до Києва, знайшли тут середовище, підготовлене для утворення державного організму. І саме за археологічними матеріалами встановлено, що рівень соціально-економічного розвитку південно-східних племінних груп був вищий у порівнянні з північно-східними, які освоювали нові землі, заселені ще більше відсталим населенням угрофінів. Все це дозволяє вважати, що в утворенні держави - Київської Русі брали участь два фактори: внутрішній - сам народ і зовнішній - варязькі князі з військовими дружинами, їх повнокровне вивчення і висвітлення на сьогоднішньому рівні знань немислиме без археології, лінгвістики, антропології та інших дисциплін.
Відомий англійський теоретик історії А.Д.Тойнбі, вивчаючи світові цивілізації та їх роль у всесвітній історії за принципом "виклик - відгук", вважає, що адекватність відповіді на виклик обумовлює і стимул, і процес історичного розвитку. Слабкість або неможливість адекватної відповіді на виклик, характерний для "недорозвинених", "недоношених", "загальмованих", "не життєздатних" цивілізацій, призводить до їх упадку. Відсутність виклику і позитивних впливів розвинутих цивілізацій (наприклад античності) на варварські суспільства означає відсутність стимулів, а це обумовлює їх інертність і застій. Саме так А.Д.Тойнбі характеризує слов'ян. Він знає останніх лише за писемними джерелами. Це, на нашу думку, суттєво знижує результативність його окремих досліджень та об'єктивність оцінок. Обмеженість та невиразність багатьох античних писемних джерел без доповнення їх даними інших наук, у тому числі лінгвістики та археології обмежує можливості історіософічних підходів до вивчення історичних явищ, у нашому випадку давньої історії слов'ян.
А.Д.Тойнбі уявляє собі слов'ян як невелику групу племен, що "...оселилася на прип'ятських болотах, коли ці землі вивільнилися з-під льодовика, який відступив на північ Європи. Тут вони жили примітивним варварським життям сотні й сотні років, і коли тевтонський рух племен покінчив з тривалою еллінською драмою, яку започаткували племена ахейців, слов'яни ще запишалися там, де вони й були."
Слов'ян, за А.Д.Тойнбі, вивели з прип'ятських боліт (за його термінологією "випхали") пастухи-авари, котрим вони були потрібні як хлібороби для обробітку нив навколо угорської рівнини, яку вони освоїли, взявши участь у "тевтонських (германських) ігрищах
Loading...

 
 

Цікаве