WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Індійський чинник дослідженні українсько-грузинсько-половецьких етнічних взаємин XII ст. - Реферат

Індійський чинник дослідженні українсько-грузинсько-половецьких етнічних взаємин XII ст. - Реферат

слов'янських іменах і назвах, їй відповідає санскритська заперечна частка А, не менш ужиткова в індійських іменах і назвах. Тоді українське Нечай тотожне індійському воїнському імені Аджай. Де джай у санскриті - "переможний", воно наявне в назві Джайпур - "Переможне місто", що її має столиця нинішнього штату Раджастхан. Індійське (отже, й половецьке) Аджай на слов'янському ґрунті прибрало спершу форми Неджай, а тоді й Нечай. Тож українське Нечай та індійське Аджай означають "Непереможний". Таке значення якнайкраще відповідає героїчній постаті брацлавського полковника, соратника й сподвижника Богдана Хмельницького. Сюди ж стає і прізвище ще одного донедавна відомого грузинського футболіста - Аджоєв.
Таким чином, якщо індійські раджпути споріднені з половцями, якщо в раджпутів є рід Томари, а в українців - шляхта половецького походження Томари, якщо прабабуся і бабуся цариці Тамар - половчанки, то можна зробити обережне припущення: ім'я грузинської цариці відбиває назву половецького роду, з якого Давид Будівничий взяв у дружини Гурандухт, прабабусю Тамар. А коли так, то з половецького роду Томарів походить і невістка новгород-сіверського князя Ігоря - Кончаківна, названа в "Слові" за виняткову вроду красною дівою. Половецькі дівчата взагалі славилися красою, їхню вроду натхненно оспівав і персько-азербайджанський поет Нізамі Гянджеві, сам одружений із половчанкою. А в Індії загальновідома врода раджпуток, надто з давніх князівських родів.
Водночас ім'я Томара стосується і дружини Шіви - витязя в тигровій шкурі. Цариці ж Тамар властиві всі найхарактерніші риси цієї богині-воїтельки - наполегливість, рішучість, безстрашність, войовничість і військове вміння. Що вона не раз доводила, відстоюючи незалежність рідної землі. Як і масагетська царицяТомирис, про яку пише Геродот у V ст. до н.е.
Жіночий варіант чоловічого воїнського імені Томара (наголос на передостанньому а) - теж Томара, але з наголосом на кінцевому а, й означає "Озброєна списом", "Списниця".
В іпостасі богині-воїтельки дружина Шіви зображається з різноманітною зброєю в десятьох руках, що символізує захист 10 сторін світу (8 сторін світу, верх і низ). В одній із рук - тризубець, а ще в одній - спис, подарований, як мовлять міфи, богом Аґні - Вогнем. Зображається богиня і дворукою, лише зі списом, причому такі зображення властиві якраз Північному Причорномор'ю, наприклад, херсонеським монетам ІІІ - ІІ ст. до н.е. Вона насамперед богиня-берегиня, помічниця, покровителька й спасителька воїнів, захисниця обложених ворогом міст, "мати міст руських" і Києва. Вона ж - херсонеська Діва (санскр. Деві - "Богиня"), київська Мокоша (санскр. Махеші - "Велика богиня"), гіперборейська Опіда у Геродота, Діва-Обида й Богородиця-Пирогоща в "Слові"(УЗ, 208 - 213), пізніша козацька Покрова. Вона була Матір'ю-Царицею Херсонеса Таврійського (літописний Корсунь, нинішній Севастополь), жителі якого ще в НІ ст. до н.е. клялися оберігати від еллінів і варварів шастри - священні книги й звідки вже в X столітті прийшло до Києва християнство.
Ім'я Гурандухт теж може стосуватися дружини Шіви, яка в іпостасі Парваті - взірця ідеальної, відданої, люблячої дружини - іконографічне зображається в образі прекрасної світлошкірої жінки і має ім'я Ґаурі - "Світла". На честь ЇЇ у раджпутів є весняне свято Ґанґаурі, одне з найбільших жіночих свят, що припадає на другий-четвертий день світлої половини місяця чайтра (10 березня - 10 квітня). Батьком Парваті, ім'я якої означає "Гірська", "Горянка", був цар гір Хімалай - це ім'я бачимо в нині звичному Гімалаї. Тому інше ім'я Парваті Ґіріджа - "Народжена горами", "Дочка гір". Де ґірі - "гора", а санскр. джа - "син", "дочка", досл. "народжений /-а", тотожне дзе в грузинських прізвищах. А духт в імені Гурандухт відповідає санскр. duhitar - "дочка" (слов. дщерь). Синонімом до дух/гар - "дочка" є санскр. путрі (пор. село Путрівка на Київщині й українські прізвища Путря, Путра, Путро, Путрак, Путрик, Путрим, Путренко, Путриченко тощо).
Тож ім'я Ґурандухт може означати "Дочка Гаурі" або "Дочка гір". Що так чи інакше стосується дружини Шіви й водночас напрочуд точно відповідає статусові цариці гірської Грузії.
Та найголовніший висновок з усього сказаного той, що виявляються промовисті й недосліджені досі аспекти міжетнічних зв'язків, які проливають нове світло на історію не тільки України, а й Візантії, Індії, Болгарії, Вірменії, Грузії, Іспанії. Звісно, нелегко сприйняти нове й незвичне щодо проблеми половців, яка вважалася вирішеною і про яку склався стійкий тюркоцентричний стереотип, накидуваний і активно пропагований навіть не десятиліттями, а століттями. На цьому стереотипі будувалися концепції цілих історичних періодів історії України, зокрема, й часів Київської Русі. І коли хибний, але устояний стереотип потребує докорінного перегляду чи й ломки, то це не завжди і не для всіх безболісно. Та цей процес необхідний і невідворотний. Саме нові концепції, нові підходи, нове бачення має сповідувати вітчизняна наука й освіта XXI століття. І насамперед - історична наука й освіта.
Література
1. ЕУ - Енциклопедія українознавства, т.9. - Париж - Нью-Йорк, 1980.
2. ІЗК - Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків: у 3-х тт. - К., 1990.
3. ІСУ - Багалій Д.І. Історія Слобідської України. - К., 1993.
4. ІУР - Грушевський М. Історія України-Руси, т. II. - К., 1992.
5. ИГР - Карамзин Н.М. История государства Российского: в 4-х т. - М., 1989.
6. КО - Історія міст і сіл УРСР: Київська область. - К., 1971.
7. МГ - Лукомский В.К., Модзалевский В.Л. Малороссийский гербовник. - К., 1993.
8. ОКН - Описи Київського намісництва 70 - 80 років XVIII ст. - К., 1989.
9. РВЗ - Реєстр Війська Запорозького 1649 року. - К., 1995.
10. РЗВ - Реестр Запорожского войска 1756 года. - Краснодар, 1997.
11. РСИ - Успенская Є.Н. Раджпуты. Рыцари средневековой Индии. - М., 2000.
12. РФ - Баскаков Н.А. Русские фамилии тюркского происхождения. - М., 1979.
13. СРС - Санскритско-русский словарь. - М., 1978.
14. УЗ - Наливайко С.І. Індо-арійські таємниці "Слова": Діва-Обида й Богородиця-Пирогоща // Українознавство. - 2002. - №4.
15. УКЗ - Кривошея В. В. Українська козацька старшина. - К., 1997.
16. ХРС - Хинди-русский словарь: в 2-х т. - М., 1972.
17. HN - Gandhi, Maneka, Hindu Names. - New Delhi, 1993.
Loading...

 
 

Цікаве