WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Іван Огієнко і вітчизняна наука: епістолярні свідчення - Реферат

Іван Огієнко і вітчизняна наука: епістолярні свідчення - Реферат

"Отголоски современности и местные черты в "Ключе Разумения" Иоанникия Галятовского, южно-русского проповедника ХVІІ в." (Из филологического семинара проф.В.Н.Перетца).
За свідченням А.Нестеренка, автора монографії "Митрополит Іларіон - служитель Богові і народові" (Вінніпег, 1958) та самого І.Огієнка на сторінках автобіографічної хронологічної канви "Моє життя" (1935), у 1909 році вчений одержав "диплом першого ступеня, - написавши кандидатську працю "Ключ розуміння "Іоаникія Галятовського" й склавши державні іспити" [1, с.448] в Київському університеті імені Св. Володимира.
Після закінчення вищого навчального закладу Іван Огієнко продовжив наукову діяльність, вивчаючи публікації високошанованих в Україні вчених: І.Франка, В.Гнатюка, М.Возняка та ін. Він звертався до них за допомогою у придбанні окремих видань. Це засвідчують листи, писані ним у грудні 1911 року. У листі до Івана Франка від 14 грудня 1911 року знаходимо рядки: "Ніде не можу знайти Вашої розвідки про Івана Вишенського" [4]. 15 грудня 1911 року він пише до Володимира Гнатюка: "...звертаюсь до Вас з проханням не забути й про мене, коли у Вас єсть щось нового, або лишнього, якого я не маю" [5]. Тоді ж Іван Огієнко писав аналогічне Михайлові Возняку: "Коли маєте щось нового, не забувайте про мене. З Ваших праць маю тільки "Галицькі граматики" [6].
Завдяки природним якостям, товариству, в якому він обертався, у молодого науковця виробилися стійкі риси характеру: наполегливість, відповідальність за виконувану справу, потяг до тих, хто мав чесну наукову думку. Це допомогло йому в учительській роботі і науково-педагогічній діяльності.
Вчителюючи, Іван Огієнко видав ряд педагогічних праць, необхідних для якісного забезпечення навчального процесу. В їх числі п'ять словників; "Словарь неправильных, трудных и сомнительных слов, синонимов и выражений в русской речи: Пособие по стилистике русской речи для учащихся и самообразования" (Киев, 1912. - 182 с.), "Словарь общеупотребительных иностранных слов в русском языке: Пособие для учащихся и самообразования" (Киев, 1912. - 190 с.), "Словарь ударений в русском языке и правила русского ударения: Пособие для учащихся и самообразования" (Киев, 1912. - 176 с.), "Орфографический словарь: Справочная книжка по русскому языку" (Киев, 1914. - 195 с.), "Словарь неправильных, трудных и сомнительных слов, синонимов и выражений в русской речи: Пособие по стилистике русской речи для учащихся и самообразования" (Киев, 1914. - 288 с.);
чотири посібники: "Где писать два "н", а где одно: Пособие для учащих и учащихся" (Киев, 1912. - 112 с.), "Об ударений в географических именах: Пособие для преподавателей географии, для учащихся и самообразования" (Киев, 1912. - 64 с.), "Об ударений в собственных именах исторических лиц, писателей, деятелей и т.п.: Пособие для учащих, учащихся и самообразования" (Киев, 1912. - 88 с), "Русское литературное ударение: Правила и словарь русского ударения: Пособие при изучении русской речи для учащих, учащихся и самообразования" (Киев, 1914. - 245 с.);
п'ять таблиць: "Наглядная таблица для изучения и построения придаточного предложения: Пособие для экзаменов" (Киев, 1912), "Таблица коренных и производных слов с буквою ь: Пособие для экзаменов" (Киев, 1912), "Наглядная таблица для изучения русской орфографии: Пособие для изучения и повторения" (Киев, 1912), "Наглядная таблица для расстановки знаков препинания: Пособие для изучения и повторения" (Киев, 1912), "Наглядная таблица для изучения и постановки знаков препинания: Пособие для учащихся" (Киев, 1912);
одна розробка. "Тетрадь для литературного разбора и записывания прочитанных книг: Пособие для домашнего и классного чтения" (Киев, 1914).
У додатку до "Наглядной таблицы: для изучения и построения придаточного предложения" (Киев, 1912) під назвою "Педагогические труди И.И.Огиенко" вказана вартість реалізації кожного з названих видань. Це засвідчує, що вони поширювалися через торгівельну мережу. Крім того, в ньому зазначено про допуск Вченим Комітетом при Священному Синоді педагогічних праць Івана Огієнка до шкільного вжитку.
Словники, посібники, таблиці, розробки вченого не один раз доповнювались і перевидавались.
У статті С.Русової "О национальной украинской школе прежде и теперь" аналізується українська освіта на початку XX століття. Дослідниця, зокрема, наголошує, що "... для возрождения национальной педагогики у народов России на первом месте стоит составление азбук, грамматик, арифметик и хрестоматий для первоначального чтения, а затем и учебников по другим предметам элементарных знаний. Для украинской начальной школы в этом отношении заготовлено уже достаточно, что можно видеть из того, что недавно И.Огиенко издал особую книгу, рассматривающую все вышедшие в последнее время грамматики украинского языка" [7, с. 34].
У 1912 році С. Н. Щоголев у книзі "Украинское движение как современный этап "южно-русского сепаратизма" вдало, на наш погляд, охарактеризував Івана Огієнка, вказавши, що:
а) "Научные силы Киевской "Просвиты" представлены: профессором А.Крымским, прив.-доц. А. Русовым и И.Огиенко, проф. стипендиатом Киевского университета по кафедре русского языка" [8, с. 197];
б) "И. Огиенко - патентованный украинец" [8, с.217];
в) "Очевидно, г. Перетц готовит себе сотрудника, а со временем и преемника. Выбор нельзя не признать удачным. Достаточно прочитать ряд статей И.Огиенко в "Раде" под недвусмысленным заголовком"Вчімося рідної мови", чтобы признать у него не только задатки, но и рвение к украинизаторской деятельности" [8, 445].
З цитованого вище можна зробити висновок: перебуваючи з 1 січня 1911 року на кафедрі російської мови і літератури університету імені Св. Володимира, Іван Огієнко працював над проблемою відродження рідномовної освіти в Україні. Про це свідчить загальна назва вказаних С.Н.Щоголевим статей молодого вченого, опублікованих в "Українській музі" за 1908 рік та ряду його віршів, таких як "Могутній орел", "Не питай".
З початку 1914 року Іван Огієнко готувався до складання магістерського іспиту в університеті ім. Св. Володимира. Програму цього іспиту 21 травня 1914 року затвердив професор Володимир Перетц. Рукопис "Програми іспиту на ступінь магістра російської мови і словесності професорського стипендіата Івана Івановича Огієнка" [9] з церковної давньослов'янської мови розкриває високий рівень кваліфікаційних вимог до спеціалістів такого рівня. Тобто Іван Огієнко мав вивчити праці найдосвідченіших представників описової, історичноІсторико-порівняльної і неограматичної галузей: Й.Добровського, О.Востокова, Ф.Буслаєва, І.Срезневського, М.Колосова, П.Фортунатова, О.Шахматова, В.Ягича, В.Щепкіна, Б.Ляпунова.
Йому потрібно було познайомитись з такими пам'ятками давньої церковнослов'янської мови, як: Києвська Миссаль - видання Срезневського та Ягича; Зографське Євангеліє - видання Ягича; Маріїнське Четвероєвангеліє - видання Ягича; Ассіманове Євангеліє - видання Рачкого і Чернігича; Глаголиця X ст. - видання Копитара; Сінайський Требник - видання Тейтера; напис царя Самуїла - видання Успенського та Флоринського; Саввина книга - видання Срезневського та Щепкіна; Хілендарські Листки - видання Григоровича та Кульбакіна; Листки Ундольського - видання Карського; Македонський кирилівський листок - видання Ільїнського.
Крім того, молодий учений повинен був опрацювати окремі праці В.Ягича, Флоринського, П.Фортунатова, О.Соболевського, Ф.Міклошича, Кульбакіна та ін. з
Loading...

 
 

Цікаве