WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Теоретичні та практичні засади підготовки та проведення курсів підвищення кваліфікації вітчизняних педагогічних кадрів з українознавства - Реферат

Теоретичні та практичні засади підготовки та проведення курсів підвищення кваліфікації вітчизняних педагогічних кадрів з українознавства - Реферат

завершальному засіданні комісії були остаточно узгоджені оцінки слухацьких робіт, після оголошення яких директор НДІУ П.Кононенко і ректор ЧОІППО В.Скрипка урочисто вручили посвідчення слухачам курсів. Їх отримали: Сидоренко Сергій Миколайович - учитель Куковицького ЗНЗ, Циба В'ячеслав Миколайович - Кропивнянського ЗНЗ I-III ст. Ніжинського району, Цехмістер Олександр Григорович - Роїщенського ЗОНЗ I-III ст., Лисенко Тетяна Василівна - Будянського ЗНЗ Корюківського р-ну, Пацук Оксана Іванівна - Тупичівської ЗОШ I-III ст. Городнянського р-ну, Дронова Валентина Олександрівна - Поборницького ЗНЗ Коропського р-ну, Хоменко Оксана Юріївна - Варванського ЗНЗ, Бондаренко Тетяна Василівна - викладач ЧОІППО, Козирод Лариса Юріївна - вчитель ЗНЗ "Монастирищенська школа-родина" Ічнянського р-ну, Штайнеккер Оксана Володимирівна - гімназії № 3 м. Ніжин, Паншина Олександра Григорівна - Чемерського ЗОНЗ I-III ст., Жукотська Галина Борисівна - ЗОНЗ, Биховець Тамара Олександрівна - Щорського ЗНЗ I-III ст., Іценко Ірина Олександрівна - ЗНЗ № 6 м. Прилуки, Зацнова Людмила Миколаївна - ЗОНЗ I-III ст. с. Кобижча, Лойченко Ганна Михайлівна - ЗНЗ I-III ст. Сосницького р-ну, Макаренко Олена Михайлівна - ЗОШ I-III ст. Прилуцького р-ну, Коструба Тетяна Михайлівна - Смичинська ЗОНЗ I-III ст., Крепостна Олена Владиславівна - Хибалівської ЗОШ I-III ст. Куликівського р-ну (всього 19 слухачів).
Отже, шості курси підвищення кваліфікації з українознавства педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів Чернігівської області були проведені на високому професійному рівні. Співробітники НДІУ прочитали слухачам цілий ряд запланованих лекцій, провели з ними практичні заняття, "круглі столи". Все це, на наш погляд, сприяло більш повному й цілісному осягненню слухачами методики викладання українознавства в загальноосвітніх навчально-виховних закладах, а також долучення до сучасних освітніх технологій у викладанні українознавства. Разом з тим, вчені-українознавці отримали неоціненний практичний досвід щодо впровадження власних теоретико-методологічних розробок у сучасний, реальний вітчизняний навчально-виховний процес, тим самим не тільки посилюючи наукове й навчально-методичне забезпечення курсу "Українознавство" та обґрунтовуючи його базові положення як в системі позаурочної та позашкільної роботи, так і в цілому в українській родині, школі й суспільстві, а, насамперед, стверджуючи вирішальну роль НДІУ МОН України у формуванні комплексної українознавчої політики.
Наостанок ми хочемо подякувати керівному складу ЧОІППО - його ректору, кандидату філософських наук, доценту Віталію Івановичу Скрипці, проректору з науково-методичної роботи, кандидату педагогічних наук, доценту Олексію Анатолійовичу Гальонці, проректору з науково-педагогічної роботи, кандидату філософських наук Віктору Михайловичу Довбні і декану факультету підвищення кваліфікації працівників освіти Ларисі Федорівні Пархоменко за їх щиросердечне сприяння успішному проведенню та завершенню курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів Чернігівської області з українознавства.
Таким чином, за п'ять років (2002 - 2006) НДІУ МОН України організував і провів шість курсів підвищення кваліфікації працівників у галузі освіти та ще був активним співорганізатором курсів у м. Берегове (Закарпаття). За ці роки нелегкої, але надзвичайно продуктивної праці на освітянській ниві, а саме: в галузі підвищення кваліфікації працівників освіти (посвідчення державного зразка отримали 153 слухачі), вчені-українознавці набули цінну інформацію, цілісний комплекс практичних знань і навичок, які не тільки допоможуть їм забезпечити наукове та навчально-методичне підґрунтя курсу "Українознавство", а й дозволять реально впроваджувати українознавство в національну освіту й виховання. Будь-які наукові знання не варті ані ламаного шеляга, якщо вони залишаються кантівською "річчю в собі" та зберігаються у вигляді рукописів чи книг, тихо й мирно припадаючи пилом на полицях і в книгосховищах, де час від часу стають потрібними лише деяким ученим… Ми переконані, що переважну більшість інформації (всю - не можна, тому що є такі знання, наприклад, створення зброї масового ураження тощо, які треба пильно оберігати від недоброзичливців і нелюдів), отриману під час наукових досліджень, пошуків та експериментів, треба вміти використовувати для добра людської цивілізації, її розвитку та самовдосконалення. На наш погляд, це твердження дуже актуальне саме для українознавства як цілісної інтегративної системи наукових знань (науки) про Україну, українців і світове українство у просторі та в часі загалом і українознавства як комплексно-об'єднуючого явища в національному навчально-виховному процесі зокрема. Тому всі новітні наукові знання вчених-українознавців обов'язково повинні стати надбанням вітчизняних освітян (викладачів, вчителів тощо), а вже через них - набутком студентів, школярів і всіх бажаючих. Саме для пришвидшення процесу передачі нового знання по ланцюжку вчений - вчитель - учень та покращення його якості повинне, на нашу думку, слугувати, насамперед, проведення курсів підвищення кваліфікації вітчизняних педагогічних кадрів з українознавства. Ось це і намагалися фахово робити співробітники НДІУ МОН України, які протягом п'яти років не тільки організовували цілий ряд курсів, а й сприяли тому, щоб посилились роль і місце українознавства як у вітчизняному навчально-виховному процесі, так і в етнонаціональному державотворчому розвитку незалежної України.
Ми переконані, що курси підвищення кваліфікації працівників галузі освіти, які викладають українознавство чи інші дотичні до нього предмети (історію, українську мову і літературу, географію тощо), дають змогу не тільки підвищити їх професійний і кваліфікаційний рівень, але й допомагають їм налагодити тісний і продуктивний, взаємовигідний обмін з дослідниками і розробниками теоретичного підґрунтя українознавства, науковцями-практиками, які щодня намагаються донести й доносять концептуально-засадничі твердження та вміння їх застосовувати в повсякденному житті до української молоді - майбутніх будівничих і архітекторів Української Самостійної Соборної Держави.
Література
1. Горенко Л., Пономаренко А. Курси підвищення кваліфікації вчителів українознавства Чернівецької області//Українознавство. - 2003.- № 4 (9). - С.156 -159.
2. Кононенко П. Українська освіта: стан, проблеми, перспективи в Україні і в світі//Українознавство.- 2006.- № 1.- С. 6 - 16.
3. Кононенко П.П. Українознавство.- К.: Міленіум, 2006. - 870 с.
4. Кононенко П.П., Кононенко Т.П. Освіта XXI століття: Філософія родинності. - К.: Артек, 2001. - 204с.
5. Литвин В.М., Мордвінцев В.М., Слюсаренко А.Г. Історія України. - К.:Знання - Прес, 2002. - 669с.
6. Мова в системі українознавства: Дидактичний матеріал для слухачів курсів підвищення кваліфікації працівників галузі освіти /Укл. А. Ю. Пономаренко, П.П. Кононенко, С.Я. Єрмоленко, С.В. Костянтинова, С.А. Яременко. -К.: Міленіум, 2005. - 142с.
Loading...

 
 

Цікаве