WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → "Жорна часу" Віктора Сидоренка - Реферат

"Жорна часу" Віктора Сидоренка - Реферат

розконцентровує увагу й рух енергій, викликаних дією на глядача й взаємодією одного з одним візуальних образів інших об'єктів. Експозиція супроводжується музичною композицією, зітканою із шарудіння, дихання, дзюрчання й передзвонів, що наростають, перетворюючись на рик, і змінюються металевим скреготом, ударами годинника, пташиним цвірінчанням, плачем струн (ритмічним й аритмічним звуковим втіленням часу) незбагненним, космічним, водночас дуже земним і знайомим.
Живописне полотно візуально відтворює назву проекту - "Жорна часу". У ньому час матеріалізується, перевтілюючись чи то в борошно, чи в порох, "роз'їдаючи" поверхню картини, через що нагадує давню фреску, а за композицією інтерпретує "Таємну вечерю"Леонардо да Вінчі. Але трактована ця композиція на новий лад. Сама асоціація з євангельським сюжетом розриває пута скутої таємниці, що для одних є непосильним тягарем, а іншим дарує відчуття переваги над загалом. Таким чином, глядач переживає долучення до таємниці й переймається медитативним настроєм, що сприяє роздумам, виникненню асоціацій та ремінісценцій. У цій картині кожен з тринадцяти виглядає як Христос, хоча в центрі й зображений, імовірно, головний персонаж. Кожен з них зосереджений на собі, власних почуттях і, здається, все інше вони роблять автоматично, рухи їхні машинальні або ритуальні.
В експозиції на асоціативному, підсвідомому рівні для посвяченого глядача (того самого філософа) може прозирати болісне минуле нашого народу - "зеківське", не раз "голодоморне", сповнене принижень і знищень... і прийдешнє, народжене сьогоднішньою незалежністю. Оголеність фігур сприймається як відкритість того "минулого" для осмислення. А майбутнє фокусується в наукових досягненнях, явлених у конусі-кристалі, й асоціюється з піднесенням людської думки та почуттів до чистих вершин. Жорна ж, змальовані в полотні й зображені у відеофільмі, перебувають у символічному зв'язку з поняттям колообігу великого світового млина й циклічності світових епох. А також їхній образ відіграє врівноважуючу роль справедливості долі, яка перемелює всі зерна. Візуально-живописно-філософську ідею проекту консолідує собою спеціальний об'єкт - фантастичний кристал, що, вбираючи промінь світла, перетворює його в собі, ніби жорна зерно.
Отже, провідні складові концепції (містеріальність життя, оголеність людської душі, руйнівний і водночас твірний рух часу, незнищенність духу) виявляють конфлікт мрії з реальністю та нівелюють імовірний диктат глядача, натомість запрошуючи його до співтворчості.
Увесь проект замислений візуально й філософськи зануреним у світовий культурний контекст і щільно пов'язаним із європейськими традиціями та ідеєю християнства. Автору не притаманні есхатологічні мотиви. Проект має аналітично-оптимістичну спрямованість. Це погляд у майбутнє й спроба врахувати драматичний історичний досвід. І, якщо в програмі основних проектів Венеційського Бієнале - 50 проект "Utopia Station", тобто "Мрії", керований Моллі Несбіт, Хансом Улріч Обрістом та Ріркріт Тіраванією не перетинається з проектом "Conflict", тобто саме з "Конфліктом", курованим Катериною Давід, то в презентації Віктора Сидоренка "Жорна часу" вони міцно зв'язані - конфлікт сполучений з мрією, а мрія стосується конфлікту.
Конфлікт "Жорен часу" Сидоренка - це засіб пізнання. Він не руйнівний, а є шляхом до гармонії, причому не найдовшим, проте і не найлегшим. Звичайно, не прямим. А чи бувають прямі путівці в мистецтві?
У "Жорнах часу" провідною дійовою особою проекту виступає ЧАС - час задіяний і час сприйняття та відгуку на проект, і час, що вимірює життя цивілізації, і час, що стоїть, і час, що летить, і час, що руйнує та зрощує, і час, що ятрить рани і їх же гоїть... Так жорна чи час? Конфлікт чи мрія? Від мрії до конфлікту, від конфлікту до мрії... крок? мить? жорно?
Як не пригадати біблійне "все в тобі", тобто в глядачеві, який і є співавтором світу, а мистецького твору тим паче. Тож, кожен сам собі диктатор, сам собі творець і мрійник, і супротивник. А художник раптом стає інструментом ЧАСУ, який візуалізує його рух, самого руху майже не зображуючи.
Особливості цього комплексного живописно-мультимедійного проекту в тому, що він глибоко продуманий і добре виважений, виконаний професійно, майстерно й з великим відчуттям стилю. Це проявилося в усьому - і в живописному вирішенні та виборі (на початку було створено три полотна на цей сюжет), у доборі фотографій, "знайденості" конуса-кристала, і, головне - у відеофільмі. Звідси особлива якість, яку підтримує магія точного художнього відбору.
Усе це проект Віктора Сидоренка "Жорна часу", презентований Україною на 50-му Венеційському Бієнале. Він своїм синтетичним характером та багатовекторним спрямуванням досить містко демонструє новітню модель функціонування української образотворчості в сучасному світі.
P. S. Десять років тому, у 1994-му, Сидоренко розпочав серію живописних полотен, яку назвав "Цитохронізми". Картини справляють враження своєрідного парафразу гіперреалістичного вислову, сполученого з естетикою соцреалізму сталінської доби. Художник зауважує, що фантом мистецтва діє фізично й нічого безслідно у творчості не буває. Слушність цієї думки, власне для В. Сидоренка, підтверджує сторінка його творчості, яка розвивалася паралельно названій серії "Амнезія". Цей цикл митець присвятив подіям минулого, ніби відновлюючи його фрагменти. Власні спогади він сприймає як сон, а твори - як спробу цей сон розфарбувати. Так виникла серія розфарбованих фотографій "Арал", пізніше - добірка композицій, що має назву "Аніма". Тобто мультимедійний проект "Жорна часу", якщо вдивитися у доробок художника, став проекцією творчого, життєвого і навіть дожиттєвого шляху Віктора Сидоренка. Він не любить пояснювати своїх творів: "Я художник. Що ще?"
Сидоренко В. Вступна стаття до альбому "Жорна часу". - К., 2003. - С. 5.
Фільм, за задумом художника, знімав професійний кінорежисер Олесь Санін (нині відомий в Україні та світі своїм "Мамаєм"), музику написала композитор Алла Загайкевич.
Варто повідомити, що куратором проекту, окрім самого автора, був Олександр Соловйов, співкуратором - Вікторія Бурлака, комісаром - Олександр Федорук. Дизайном переймалися Володимир Бондаренко, Анатолій Гайдамака, Андрій Сидоренко.
Loading...

 
 

Цікаве