WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → З історії мистецтвознавчої та викладацької діяльності Григорія Павлуцького - Реферат

З історії мистецтвознавчої та викладацької діяльності Григорія Павлуцького - Реферат

Коліньона у своїх лекціях і пропонував їх для опрацювання студентам. Григорій Григорович неоднаразово виїжджав у наукові відрядження за кордон. Він працював в Італії, переважно в Римі. У Франції вчений вивчав пам'ятники готичної та романської архітектури. У 1909 р. Г. Павлуцький відвідав Константинопіль, Атени, Єгипет. Григорій Григорович брав участь у Міжнародному Археологічному конгресі в Каїрі. Учений багато працював у музеях Німеччини, Швейцарії та Австрії. У 1897 р. за дисертацію "О жанровых сюжетах в греческом искусстве до эпохи эллинизма" він одержав від Юр'ївського університету (Тартуський університет, оснований в 1802 р. як Дерптський, в 1893-1918 Юр'ївський) ступінь доктора теорії та історії мистецтва. У 1898 р. Київський університет обрав його екстра-ординарним професором кафедри теорії та історії мистецтва в чині колежського радника зі старшинством, а в 1902 р. - ординарним. 1913-1924 рр. Павлуцький був заслуженим професором університету Св. Володимира.
Ф. Ернст про цей період діяльності свого вчителя Г. Павлуцького писав: "Университетская карьера шла обычным путем - после заграничной командировки - диссертация "О коринфском архитектурном ордере" (1891) и работа на степень доктора - "О жанровых сюжетах в греческом искусстве до эпохи эллинизма"(1897). Обе последние подвергли в свое время уничтожающей критике, и защита их обошлась не без форменных скандалов. Тем не менее, интерес к античному искусству покойный сохранял до последнего времени, и еще в 1910 году напечатал статью "Мраморная поэма скорби", где устанавливает связь греческой вазовой живописи с творчеством Микель-Анджело". До речі, за публічно захищений твір "Коринфский архитектурный ордер" Г. Павлуцький у 1892 р. був затверджений у ступені магістра теорії та історії мистецтва.
За науковою методологією дослідження матеріалу Г. Павлуцький належить до школи антикознавства, представленої іменами В. Мальмберга, О.Павловського, Б. Фармаковського. Характерними рисами цієї школи є прагнення до реалізму, до нового трактування й розуміння античного мистецтва, в противагу як іконографічному, так і чисто ідеалістичному сприйняттю "біломармурового", естетично непорушного, "академічного" мистецтва класики. Учені В. Мальмберг, Г. Павлуцький, О. Павловський, Б.Фармаковський у своїх працях відійшли від іконографічної традиції.
З 1880-х до першої половини 1890-х років основною темою дослідження й багатьох публікацій Григорія Григоровича було античне мистецтво: "Древнегреческие расписные вазы" (Київ, 1889), "Фидий" (Київ, 1890), "Коринфский Архитектурный ордер" (Київ, 1891), "Храм Зевса Олимпийского в Афинах" (Київ, 1892), "К вопросу о значении термина "жанр". Из введения в историю греческого жанра" (Київ, 1895), "О жанровых сюжетах в греческом искусстве до эпохи эллинизма" (Київ, 1897), "О методах древнегреческих храмов" (Київ, 1893), "Курс по истории искусства. Античность, Возрождение" (Київ, 1910).
У 1924 році Ф. Ернст зазначав про ці дослідження: "Значение Павлуцкого, конечно, не в этих работах - они уже сейчас вполне прочно и основательно забыты. Как бы переходным этапом к его настоящему призванию является статья с несколько неожиданным сопоставлением - "Федотов и Гогарт" в Университетских Известиях за 1894 год, и статья "Гоголь об искусстве" - в гоголевском сборнике, изданном О-вом Нестора Летописца в 1902 году".
У Київському університеті Григорій Павлуцький викладав традиційний академічний курс лекцій з історії античного мистецтва. Але водночас він увів до цього курсу цикли лекцій з мистецтва середньовіччя (європейського і російського), мистецтва епохи Відродження, мистецтва Флоренції ХІV- ХV ст., італійської пластики ХІІ-ХІV ст., історії російського мистецтва, мистецтва нового часу, ХІХ ст., новітнього мистецтва, історії візантійського мистецтва, французького мистецтва ХІХ ст., історії стародавнього мистецтва, історії естетики.
Г. Павлуцького високо цінувало як фахівця й викладача університетське начальство, його колеги. У 1897 році, коли на заміщення кафедри теорії та історії мистецтва Київського університету подав клопотання приват-доцент Московського університету Олексій Максимович Миронов, то ректор, декан і викладачі історико-філологічного відділення відхилили його кандидатуру. Пояснення було дано таке: "Г. Павлуцкий питомец Университета Св. Владимира давно известен факультету своими знаниями, трудолюбием и учеными трудами; уже девять лет в качестве приват-доцента он читает лекции по истории старого и нового искусства, при чем в значительной степени обнаружил как широкое свое образование и эрудицию, так и прекрасный дар изложения. …Между тем как ученая, так и преподавательская деятельность г. Миронова очень мало известна факультету".
У цей самий час Г. Павлуцький викладав курс лекцій з історії античного мистецтва й мистецтва середньовіччя на Вищих жіночих курсах у Києві. Ці лекції, прочитані Г. Павлуцьким в академічному 1906-1907 р., були видані "слушательницами" і студентами-філологами університету Св. Володимира в 1908 р. і 1910 р.28 До нашого часу зберігся цікавий архівний документ: "Список річей з кабінету Г. Павлуцького", де є невеликий список студенських рефератів, вірогідніше всього, слухачок Вищих жіночих курсів. Наводимо цей список: Бабич Б. -"Санціо Раффаель","Фідій"; Кунчерова - "Рембрандт"; Покровська Л. - "Рембрандт"; Образцова Л. - "Леонардо да Вінчі"; Рожденственська - "Жіночий одяг ХVІІ ст."; Шевцова Н. - "Рубенс"; Бородина - "Пейзажний живопис в перш. полов. ХV ст."; Медведєва - "Фініфть"; Понарина - "Одяг великокн. періода"; Критська - "Лубочні картини і рос. карикатура до поч. ХІХ ст."; Невідомої - "Пейзаж Італії в ХV ст.", "Катакомби ".
Наприкінці 90-х років ХІХ ст. намітився новий етап у науковій діяльності та професорській практиці Г. Павлуцького. Поштовхом для цього була підготовча робота до ХІ-го археологічного з'їзду, який відбувся в Києві в 1898 році, та підготовча робота до видання Московським Археологічним товариством "Древностей Украины". Праця до "Древностей Украины" передбачала опис, обстеження та вивчення пам'яток мистецтва України. Для Г.Павлуцького це була чудова нагодаознайомитися й дослідити твори українського мистецтва. Крім цього, це зблизило університетські кола з київськими науковцями й дослідниками, які до цього часу були відокремлені один від одного. Комісії, яка склададася з членів Історичного товариства Нестора-літописця при Київському університеті, було доручено для "Древностей Украины" зібрати в п'яти "южнорусcких" губерніях (Київській, Подільській, Волинській, Чернігівській та Полтавській) такі матеріали: фотографії, описи, плани та обміри церков, історичні, мистецтвознавчі, археологічні дослідження. На наукові експедиції членів комісії й на видання "Древностей Украины" були використані пожертвувані М. Терещенком три тисячі рублів.
Комісія почала з того, що розподілила матеріали для вивчення пам'яток української старовини за такою схемою: А) Пам'ятки церковні: 1) архітектура кам'яних та дерев'яних церков і дзвіниць; 2) іконостаси; 3) іконопис; 4) різьблення по каменю та по дереву; 5) церковне начиння; 6) шиття та тканини; 7) богослужбові рукописні та стародруковані книги; 8) надмогильні пам'ятники. В) Пам'ятки світські: 1) архітектура; 2) внутрішній устрій житла (інтер'єр); 3) меблі та домашня обстанова; 4) предмети домашнього побуту; б) одяг та зброя; 6) портрети та картини; 7) музичні інструменти; 8) знаряддя пересування та збруя; 9) рукописи. Далі комісія звернулася в Імператорську Археологічну комісію з проханням вислати їй метрики церков п'яти губерній: Київської, Подільської, Волинської, Чернігівської та Полтавської. Метрики церков були складені священиками за пропозицією Академії мистецтв. У квітні 1901 року комісія звернулася до всіх міських і сільських священиків, народних вчителів названих губерній із проханням дати короткі відповіді на питання
Loading...

 
 

Цікаве