WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Явище “українська музична періодика” та його формування в ХІХ столітті - Реферат

Явище “українська музична періодика” та його формування в ХІХ столітті - Реферат

(1895-1905), "Дяківський глас" (1895-1905, друкувались статті галицьких композиторів П. Бажанського, В. Матюка, І. Кипріяна). У ряді міст Галичини - Львові, Бережанах, Тернополі, Перемишлі видавалась "Книжочка Миссійна" (1890-1911, публікувався М. Вербицький). У Ярославі 1894 р. існував ілюстрований рукописний гумористичний часопис "Маска", присвячений справам театру. Матеріали про музичну культуру публікувалися й у таких виданнях, як "Письма з Просвіти" (1878-79, ред. А. Вахнянин), "Вісник" (друкувався І. Лаврівський), "Руський Ліон" (М. Копко) та ін. На Буковині - це газета "Буковинська зоря" (перший український часопис на Буковині, 1870-71, серед авторів - І. Воробкевич), "Буковина" (найсолідніша українська газета в даному регіоні, 1885-1918, 1885-92 - у Чернівцях, 1915-1917 - у Відні, 1918 - у Чернівцях), додаток до названої газети "Неділя" (1895-1909, серед редакторів В. Щурат), щорічник товариства "Руська бесіда" "Православний Руський календар"(1874-1918), "Родимий листок" (обидва - Чернівці, серед редакторів і авторів - І. Воробкевич) та ін. На сторінках усіх цих видань не лише діставали своє відображення поточні події музично-культурного життя, але в різних аспектах - критичному, публіцистичному, науковому накопичувався фонд даних з питань західноукраїнської музичної культури, що становило важливу передумову для виникнення фахової музичної періодики в даному регіоні.
У Росії першим українським періодичним виданням був літературно-науковий місячник "Основа" (Петербург, січень 1861 - жовтень 1862), метою якого було наукове обґрунтування права українського народу на культурне самовизначення, усебічний вільний розвиток. У даному виданні, що виходило книжковими випусками, існувала рубрика "Библиографические и музыкальные известия", друкувались як російські, так і українські діячі, зокрема О. Сєров, М.Максимович, О. Маркович. У названому журналі побачила світ стаття О.Сєрова "Музыка южнорусских песен" - одне з перших у Росії досліджень, у яких порушувались питання співвідношення фольклору і професіональної музики, становлення національних композиторських шкіл. В "Основі" було опубліковано матеріали про діяльність українського аматорського театру, нариси критичного характеру. Отже, потенціально даний журнал міг стати першим осередком національно визначеної музикознавчої думки за межами України, формування там української музичної критики, публіцистики, науки, музичної фольклористики, однак на заваді цьому стали переслідування імперською політикою і закриття названого друкованого органу царськими властями. Українські діячі друкувалися й у ряді російських видань, таких як петербурзькі "Северная пчела" (П. Куліш, О. Маркович), "Голос" (рецензії на концертні виступи М. Лисенка в Празі, Г. Лароша - на збірники українських пісень М. Лисенка, О. Рубця), "Санктпетербургские ведомости", "Санкт-Петербургские новости" (вміщено рецензію на твір М. Лисенка "Плач Ярославны"), "Петербургский листок", "Новости", "Записки историко-филологического факультета императорского Санктпетербургского университета", "Петербургский дневник театрала" (друкувався В. Чечотт), "Русская музыкальная газета" (друкувались В. Петр, В. Металлов, А.Преображенський, М. Лісіцин, уміщено автобіографію М. Лисенка), московські "Чтения в императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете", "Московские ведомости" (П.Сокальський), "Труды императорского Московского археологичекого общества (відомості про твори М. Дилецького в Тверському музеї), "Временник Императорского общества истории и древней России", а також "Современник", "Новое время" (рецензія на дебют С. Лисенко в Маріїнській опері), "Русский вестник", "Русские ведомости" (відгук П. Чайковського на виконавське мистецтво О. Лярова), "Вестник Европы", літературний додаток до "Нувеллиста" (матеріали про Д. Бортнянського), "Педагогический сборник" (матеріали про М. Лисенка), "Русский архив", "Русская старина", "Исторический вестник" (спогади М. Леонової про спільну подорож з М.Мусоргським по Україні), "Этнографическое обозрение" (А. Кримський про М. Лисенка, матеріали про український вертеп), "Православное обозрение", Холмський греко-уніатський Місяцеслов (в аналізований період Холм належав Російській імперії; матеріали про І. Лаврівського), "Ежегодник императорских театров", "Искусство", "Артист", "Театр и искусство", "Обозрение театров" (у чотирьох останніх - В. Чечотт), "Музыкальный листок", "Сцена и музыка", "Баян" (у трьох останніх - П. Сокальський, В. Чечотт), "Музыка и пение" (нариси М. Лісіцина з історії церковної музики). З 1884 р. українські видання музичної літератури реєструвались у щорічнику "Список изданий, вышедших в России" (74).
Матеріали рецензійного характеру (наприклад, на концерти співака Ф.Левицького) вміщувались у газеті "Кавказ". У варшавських газетах "Prawda" і "Kurjer Lwowski" публікувався І. Франко. Рецензії на концертні виступи М. Лисенка було надруковано в чеській газеті "Narodni Listy" (1867), німецькій "Leipzigen Tageblatt" (1869). У польській газеті "Gazeta Narodowa" подана рецензія на співогру М. Вербицького, у віденських виданнях - "Вестник для русинов Австрийской державы" (Відень, 1850-66, виходив замість львівського урядового "Галичо-Руского Вестника"), додатках до даного видання, як от "Отечественный сборник", "Домова школка", "Сіон, Церковь, Школа" (друкувався, зокрема, І. Лаврівський).
Таким чином, професіоналізація української музикознавчої думки і відповідно, музичного аспекту багатьох періодичних видань у Східній і Західній Україні, багата панорама таких видань у другій половині ХІХ ст., ряд яких було спеціально присвячено питанням духовної культури, мистецтва, безпосередньо підготували ґрунт для виникнення спеціальних періодичних музичних видань в Україні. Водночас поглиблення диференціації всередині музикознавчої думки, усе чіткіше виявлення в ній різних галузей передбачало в майбутньому подальшу диференціацію вже всередині фахової музичної періодики. Мається на увазі утворення видань, у яких перевага віддавалась би критико-публіцистичному висвітленню подій поточного музичного життя, а також більш об'ємних видань, де могло б відбуватись більш глибоке й різнобічне, значною мірою наукове осмислення музично-культурного процесу. Формування національно-специфічних рис музичної періодики (передусім відображення процесу творення національних форм в українській культурі, україномовність) створило передумови для рельєфного розкриття музичної періодики як національно визначеного явища на всій території України. Отже, усі зазначені моменти безпосередньо підготували базу для наставання нового етапу - кристалізації явища "українська музична періодика", що припадає на першу третину ХХ ст.
.
Loading...

 
 

Цікаве