WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → "Фортех" у київському художньому інституті 1920-х років - Реферат

"Фортех" у київському художньому інституті 1920-х років - Реферат

монохромію", "двохромію", "трьохромію". На нашу думку, саме на таких засадах організовували свою програмну роботу П. Голуб'ятников і Л. Чуп'ятов. Прямим підтвердженням цього є свідчення доповідної записки від 1927 р. про обстеження справ у КХІ, в якій зазначалось: "слід відзначити, як негативний момент деяку перегрузку формально-технічними дисциплінами. Ці дисципліни мають завданням дать загальну підготовку в галузі кольору, обсягу, простору та рисунку, за методами розробленими переважно школою Петрова-Водкіна...".
Проте, як би не сперечалися викладачі й студенти про доцільність таких методик, але спектральні фортехівські вправи призвичаювали студентів до пошуків нестандартних візуальних ефектів.
На педагогічному факультеті "Фортех" викладав також О. Богомазов, який ще 1914 р. в теоретичному рукописі "Живопис та елементи" вказував на важливе значення вивчення певних форм і образотворчих засобів живопису, зокрема кольору, ритму, лінії, площини. Упровадження курсу фортехівських дисциплін стимулювало Богомазова до подальшого поглибленого теоретичного пошуку. Він надавав особливого значення цьому навчальному предмету, який, на його думку, "висвітлював розвиток будови форми з її формального боку, підводив би певну підвалину під теоретичне дослідження речі, ув'язуючи і перевіряючи на самому експонаті". Методичну базу у вивченні "Фортеху" О.Богомазов убачав в аналітично-синтетичному методі опанування рисунком: "Власно кажучи, синтетично-аналітичний момент праці й наштовхує думку й почуття студента на виявлення підмічених динамічних явищ, бажання опанувати й розкрити - як зміст їх, так і ті джерела та умови, в яких ці елементи набувають різного динамічного виразу". Рисунок за Фортехом, на його думку, мав вивчатися за стилями та напрямками мистецтва. Таким чином, "богомазівська" концепція фортехівського рисунка полягала в досліджені еволюції художніх форм, які "поступово ускладнюються, чим далі виявляється більше устремління до диференціації окремих елементів, а через те вимагає загостреного почуття до динамічної діяльності того або іншого елемента - все це примушує поставити вивчення рисунку так, щоб, з одного боку, дійти до уміння аналітично відтворити й показати розвиток елементів, а по-друге, постійно держати сприймання студентом художніх елементів на певній синтетичній напруженості, щоб його свідомість не губилася у цілком аналітичній роботі вивчення напрямків". Для з'ясування сутності аналітично-синтетичного рисунка "в плані фортеху" звернімося до програм та робочих планів, поданих до керівництва КХІ О. Богомазовим упродовж 1928-1930 навчальних років і розглянемо навчальні завдання відповідно до мистецьких напрямків.
У розділі "Натуралізм" для другого курсу міститься три завдання: перше - "Одягнена постать у зв'язку з оточенням: предмети побуту тощо. Вимога: будова й ув'язка загальних форм на принципах формально-технічних дисциплін"; друге завдання - "Голова. Організаційний розгляд будови голови в збільшеному розмірі"; третє - "Гола постать. Ряд шкиців на загальне построєння". На третьому курсі фортехівський рисунок вивчали в контексті імпресіонізму та кубізму. Завдання з імпресіоністичного аналітично-синтетичного рисунка передбачало малювання "Голої сидячої постаті. Формальна побудова пози з вимогою обсягової напруженості форм та статичного руху". Друге завдання - "лежача постать. Формально-обсягова будова пози. Притяг […]. Форми до площини лежання. Обсягові контрасти". Третє - "Композиційне завдання на обсягові вміщення постаті в певні плани й площину картини". Кубістські завдання мали одне завдання - начерки. Починаючи з кубізму, "синтетичний рисунок набуває характеру начерків. Це через те, що аналітична праця набуває великої напруженості й тому довга праця за завданням синтетичного рисунку буде зривати аналітичну налагодженість психіки студента при переході до наступного напрямку".
Наступною дисципліною "Фортеху", якій О. Богомазов приділяв багато уваги у процесі педагогічної діяльності, був колір. Так само, як і у вивченні рисунка, Богомазов сформулював свій формально-технічний метод у дослідженні кольору, що спирався на вивчення елементів форми образотворчого мистецтва й "виробничого процесу" та їхньої організації у предмет мистецтва. У рукописі "Теорія кольору" він розробив ряд формальних завдань до кольору: "1) Розуміння руху кольору по формі: куб[ізм], напр[иклад]. Показати на кольоровому листі, заклеєному по формі або пофарбованому клеєвою фарбою. Колір змінює форму - Сезан. Звідси зворотній висновок - форма змінює колір. 2, 3 і 4 завдання на синій колір. 2) Групу геом[етричних] білих тіл представити розфарбованими в один колір і один тон - це завдання на кольоровий рельєф. 3) Група тіл або кольорове середовище предметів різної кольорової сили, проте одного кольору. 4) Організується кольорове середовище, де багатоманітні тіла розфарбовано у різну силу та різні кольори" (Іл. 3:б, в). В архіві збережено численні наочні посібники з розфарбованого чи кольорового паперу, які засвідчують, що художником досліджувалося психологічне сприйняття тієї чи іншої форми, наприклад: мрійлива, сумна, енергійна, строга, серйозна. Таким чином, опрацьовуючи та вивчаючи формально-технічні аспекти кольору, О. Богомазов підійшов до проблем впливу абстрактних елементів на глядача (Іл. 4:а-г).
Відсутність єдиної програми та методів викладання "Фортеху" часто спричинялась до непорозумінь серед викладачів та студентів, що неодноразово фіксувалося в документах КХІ. "Фортех" часто виступав "розмінною монетою" у конфліктах, які породжувалися зовсім не педагогічними причинами. Прикладом цього може бути історія з заявою "14-ті" (1928 р. заяву на ім'я наркома освіти М. Скрипника підписало 14 педагогів, у тому числі А. Таран, Шарлаїмов, Є. Сагайдачний, Ф. Кричевський), яка відобразила конфлікт певної групи професорів з адміністрацією інституту і, зокрема, її ректором І.Вроною.
Упродовж усього часу існування "Фортеху" керівництво інституту та викладачі, що були прибічниками цього курсу, намагалися виробити єдину методику викладання. 1927 р. з цією метою на засіданні Предметної Комісії Фортеху Є. Сагайдачний виступив з пропозицією про розробку і впровадження термінологічної анкети "з низкою термінів". Проект анкети мали розповсюдити на всіх факультетах для погодження керівниками факультетів. Так, зокрема, з дисципліни "Обсягу" передбачалося розглянути та висвітлити такі позиції: об'єм, маса, форма, вага, рух, густість, виразність, тиснення, функція. У наступному розділі, що стосувався дисципліни "Рисунок", вказувалися категорії: рисунок (малюнок), лінія, обсяг, силует, площа, простір, форма, будова, контур, пропорція. Висвітлення термінів представниками різних факультетів через анкету та їхня подальша уніфікація сприяли б розвитку сучасних педагогічних принципів, які б дозволили направити студентів до органічного синтезу та наукового підходу щодо відображення навколишнього світу. Проте цей процес не було завершено.
Розпочате дослідження не претендує на всебічне висвітлення "Фортеху" і наступні розвідки мають детальніше розкрити всі аспекти роботи цього факультету. Але запропоноване вивчення історії заснування та викладання формально-технічних дисциплін почасти розкриває широке коло питань стосовно роботи КХІ в 1920-х роках та розвитку авангардних ідей у його педагогічній концепції.
Loading...

 
 

Цікаве