WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → "Фортех" у київському художньому інституті 1920-х років - Реферат

"Фортех" у київському художньому інституті 1920-х років - Реферат

викладання гуманітарних дисциплін, зокрема лекцій з історії української культури та етнографії України. Навчальний процес було переведено на розподіл майстерень по дисциплінах і техніках (дисципліна кольору, техніка олії, темпери й т. ін.). Це дозволило розширити коло фахових допоміжних та факультативних предметів, збільшити викладацький та студентський склад інституту. Уперше був складений єдиний навчальний план усіх факультетів інституту, що створювало вже певну методичну базу навчального процесу. У цей реорганізаційний рік КХІ налічував три відділення (факультетів): архітектурний, малярський та поліграфічний. Програма архітектурного факультету ставила собі за мету формування спеціалістів - "організаторів-архітекторів мистців для збудування окремих будинків та споруд і збудування цілого комплексу будівель (планування міст та осель)". Малярський факультет поділявся на чотири підрозділи: монументального малярства, театрального малярства, скульптурний та майстерню художнього оздоблення будинків, на яких планувалося підготовити "художників-монументалістів, що складають загальний проект розпису будинків й керують всіма моментами декоративно-живописної праці, співпрацюючи з художником-будівником. Робітників-організаторів скульптурно-будівельної промисловості в різних скульптурних матеріалах усіх проблем малярства, як такого".
Поліграфічний факультет готував "фахівців-організаторів поліграфічного виробництва за трьома основними спеціальностями: "а) рельєфного друку (набір, стереотип, фотоцинкографія, ксилографія тощо), б) плоского друку (літографія, офсет), в) глибокого друку (офорт, класична гравюра)".
На перший погляд, порівняно з попереднім роком, кількість факультетів не збільшилася, але у звіті, де окреслено загальні характеристики навчального закладу, звучать уже інші акценти й окреслено нові вектори, що були спрямовані на виконання навчальних завдань у тісному зв'язку з потребами промисловості. Залучення викладачів та студентів до виконання замовлень різних державних та промислових установ у цей навчальний рік набуло зовсім іншого рівня, ніж то було за часів УАМ. Звітуючи за 1924-1925 навчальний рік, І. Врона пише: "маємо розвиток виробничої роботи, виконання інститутом низки замовлень державних і інших установ і роботи поліграфічних майстерень, виконання замовлень для музею революції і історії партії, ювілейна виставка 9-го січня 1905 року, ленінські кімнати, конкурс проектів пам'ятнику Леніну та Шевченкові, проекти зразкових сільрад для Київщини, пам'ятник Леніну біля вокзалу (бюст), меморіальні дошки до ювілею революції 1905 року робота фотомайстерні та ін.". Таким чином, навчальні програми орієнтувалися на виховання художників-організаторів виробництва, а залучення студентів до виконання замовлень дозволило частково вирішити проблему нестачі коштів для організації навчального процесу. У вищенаведеному звіті підкреслюється той факт, що на час заснування КХІ була повна відсутність навчального устаткування. Керівництво інституту планувало організувати численні спеціалізовані кабінети та лабораторії. У 1925 р. вже існували геофізичний та архітектурний кабінети та кілька лабораторій: хімічна, оптики та технології матеріалів. Того ж року розпочали організацію й роботу "учбово-виробничі майстерні" теоретичного та практичного характеру, як наприклад: "учбово-виробнича майстерня фотографії" та "учбово-виробнича майстерня сучасного костюма".
Однією зі складових вронівської концепції мистецької освіти було й створення спеціального допоміжного факультету "Формально-технічних елементів образотворчого майстерства" (Фортеху), який зобов'язані були відвідувати студенти всіх факультетів двох перших років навчання. На цьому факультеті вивчались дисципліни: рисунок, колір, об'єм, простір, які були сформовані в окремий курс, що отримав таку ж саму назву - "Фортех". На думку І. Врони, саме такі предмети складають "основні елементи художнього розвитку й художньої грамоти. Ці дисципліни, як виявилось весною, приблизно в такому трактуванні в Москві, ВХУТЕМАСі також виділені й дають там підставу для організації так званого основного факультету з 2-х річним курсом, що передує спеціальним факультетам, як спільна просторова мистецька база".
Курс формально-технічних дисциплін був покликаний, аби розвинути в студента відчуття узагальненої форми, дати розуміння розвитку її закономірностей та взаємодій у просторі. Вивчалися основні елементи та засоби мистецького формотворення: колір, простір, поверхня, об'єм, а також методи та мова композиційної творчості - пропорції, ритм, динаміка, контрасти, закономірності мистецького сприйняття предметного середовища. Керівництво інституту виділило кошти на організацію майстерні з вивчення формально-технічних елементів художньої творчості з чотирма лабораторіями (рисунку й кольору, об'єму, креслення, макетування).
Існував ще один фактор, що вимагав відкриття такого курсу в КХІ. У перші роки діяльності УАМ серед студентів була більшість тих, хто закінчив київську художню школу, чи приватні мистецькі студії, такі, як наприклад, О.Мурашка, О. Селезньова та інших, і вже мали спеціальну професійну підготовку. Абітурієнти, що приходили навчатися після 1922-1923 років, були здебільшого вкрай погано підготовлені в галузі мистецької майстерності і їх необхідно було озброїти елементарними навичками малювання.
"Фортехівські" рисунок та живопис формально вважалися допоміжними дисциплінами й разом з цим курсом студенти проходили заняття з рисунка та живопису питомо академічного характеру. Але вищенаведені документи та факти достатньо висвітлюють, яку увагу керівництво КХІ надавало "Фортеху".
Фактично створення нового факультету та впровадження однойменного курсу стало квінтесенцією нової педагогічної системи в Україні, яка закладала універсальні підвалини для всіх мистецьких фахів. На меті було завдання підготувати художника нового типу, спроможного працювати у створенні всього предметного середовища, що оточує людину. Збіжні ідеї щодо сучасних форм викладання та виховання художньої молоді вже існували та втілювалися в німецькому "Бауґаузі" та московському ВХУТЕМАСі - ВХУТЕИНі. Ці мистецькі школи, так само як і КХІ, ставили собі за мету формотворчі завдання, пов'язані з індустріалізацією, виробництвом, і були спрямовані на вирішення соціальних програм. Однією з головних складових педагогічних реформ у цих закладах була організація попереднього курсу (Vorkurs) у "Бауґаузі" та "Основного відділення" у ВХУТЕМАСі, де викладався т. зв. пропедевтичний курс. При порівнюванні цих курсів з українським "Фортехом" тотожність як самої ідеї курсу, так і його формальнихскладових стає цілком очевидною.
Педагогічна програма "Бауґаузу" передбачала спільну базу у викладанні пластичних мистецтв, ремісництва та архітектури. Надзвичайну увагу в "Бауґаузі" приділяли вивченню ремесла та набуттю практичного досвіду, як фундаменту учнівства. Викладання в цій школі було спрямоване на засвоєння навичок мистецького конструювання, взаємозв'язку освіти з виробничим процесом у майстернях, залучення студентів до колективної роботи 18. Початкове мистецьке виховання проходило у формі підготовчого курсу (Vorkurs), який був розроблений та викладався Й. Іттеном. Піврічний курс було присвячено загальнопластичній підготовці студентів. У процесі навчання на цьому курсі студентів привчали виявляти закономірності
Loading...

 
 

Цікаве