WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Роздуми після прочитання книги Ольги Бенч “Павло Муравський. Феномен одного життя” - Реферат

Роздуми після прочитання книги Ольги Бенч “Павло Муравський. Феномен одного життя” - Реферат


Реферат на тему:
Роздуми після прочитання книги Ольги Бенч "Павло Муравський. Феномен одного життя"
Вийшла у світ книга професора Національної музичної академії України ім. П. Чайковського, заслуженого діяча мистецтв України, кандидата мистецтвознавства Ольги Бенч "Павло Муравський. Феномен одного життя". Ця фундаментальна праця відкриває широкому загалові феномен життя-творчості видатного хорового диригента ХХ-ХХІ століття, нашого сучасника - Павла Івановича Муравського, народного артиста України, професора НМАУ ім. П. Чайковського, лауреата Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка та премії ім. В. Вернадського, кавалера Почесної відзнаки Президента України, Ордена "За заслуги" ІІ ступеня та ордена Святого Володимира Великого. Наступного року Муравському виповниться 90 років.
Ця праця не має аналогів у сучасній музикознавчій науці як за оригінальністю концепції, так і за стилем викладу матеріалу. Уперше при житті людини написана ґрунтовна книга, в якій органічно й цілісно подано феномен життя й творчості видатного хорового диригента. Феноменальне явище мистецтва Павла Муравського авторка фіксувала в його живому вияві впродовж десяти років, осмислюючи його методику у процесі репетиційної роботи зі студентським хором Київської консерваторії. Особистісна концепція послідовно доповнюється через безпосереднє сприйняття мистецького процесу, який творить Маестро, його учасниками. Таким чином, образ митця передано в органічному зв'язку із середовищем і часом його життя й творчості.
Книга має шість розділів, які хронологічно розгортають життєву й мистецьку дорогу Павла Муравського: 1. Витоки; 2. Батьківщина. Родина. Народження; 3. Входження у світ; 4. Становлення митця; 5. Хорова школа Павла Муравського; 6. Мистецтво Павла Муравського з погляду колег і друзів. Кожен із зазначених розділів доповнюється досі невідомим читачеві епістолярієм, рецензіями на хорові концерти Павла Муравського, роздумами його учнів, колег та друзів. Цінним доповненням до розкриття феномену Павла Муравського є безпосередні враження студентів від його мистецької практики з хором НМАУ ім. П. Чайковського. Ці опитування авторка здійснювала в процесі навчально-практичної роботи зі студентами-п'ятикурсниками протягом останніх шести років.
Читаючи надзвичайно цінну книгу, я подумки поринув у спогади... Був 1988 рік... На сцені Київської опери - хор студентів Київської консерваторії, що зграйкою птахів оточили свого Маестро, сивочолого Муравського. Ущерть заповнена зала завмерла в переживанні дивовижного піаніссімо "Херувимської" Веделя: здавалося, що Фаустове благання-закляття здійснилося, і прекрасна мить зупинилася... Потім розпитував учасників хору, як їм вдалося таке - у відповідь почув щось маловиразне, ніби Маестро перестав дириґувати, інші говорили, що Муравському текли по обличчю сльози, нібито йому стало погано. Зрозумів, що нічого не доб'юся тими розпитуваннями і почав ходити на репетиції - сідав у хор і тільки там збагнув магію впливу Муравського і на спів, і на публіку. Він дивовижний чарівник, що знає таємницю людського голосу, таємницю хорового співу як містичного акту, коли у звукових вібраціях розчиняється вся людська істота, щоб піднятися до Абсолюту, злитися з ним у дивовижній гармонії Творіння. Ольга Бенч розкриває цей унікальний феномен митця, пояснюючи його: "Павло Муравський, ставши перед хором, налаштовує себе на абсолют. Коли він працює, для нього не існує нічого й нікого... існує тільки сама музика. Він творить за принципом: велике в малому, фокусуючи всі хорові голоси в одну чисту звукову точку, від чого посилюється чистота й краса співу. Тут живе не абстрактна любов до співу, а конкретна любов до одного звука. "Якщо ти хочеш стати хормейстером, ти повинен полюбити один чистий звук, одну чисту ноту. Тоді ти полюбиш усе," - учить Муравський. Але цей звук, ця одна нота має бути чиста, як сльоза… Людські голоси, вібруючи в цій чистій звуковій точці, налаштовуються на всеєдину гармонію. Від цього в людську душу прибуває радість і лад. Така організованість у співі є виявом не зовнішньої згуртованості людей, а їхньої внутрішньої налаштованості на гармонію, їхньої світоглядної зорієнтованості на ідеальне... А налаштувати цей людський музичний організм на цілісне звучання може тільки видатна особистість". На жаль, знавців цієї таємниці майже не залишилося. Одному з них і присвячена ця книга.
Не можу говорити про прецизійність автора в збиранні та осмисленні матеріалів - на це авторка офірувала майже 15 років, закорінивши дивну долю свого Вчителя в потужному масиві опублікованих у книзі документів, листів, фотографій, рецензій, спогадів. Непересічну фактологічну вартість має створений автором життєпис Маестро, в якому віддзеркалено сотні подібних українських доль, гартованих у протуберанцях ХХ ст. Феномен однієї долі стає втіленням феномену долі всього народу із трагічним поєднанням простого походження і високої шляхетності особистості, ґеніальності обдарування - і штучного обмеження умов реалізації творчих потенцій Митця, його ізоляції від світових контекстуальних обріїв. Архетипальний український ментальний конструкт "заблокованої особистості" в долі Павла Муравського знову повертається із невідворотністю закономірності...
Та логіка Факту мусить поступитися логіці Історії - і знову простий селянський син стає "володарем у царстві Духа" (І. Франко), що активно формує обличчя національної культури, а через неї - збагачує і світову. У нашому випадку Павло Муравський ось уже понад півстоліття є ніби осердям, живим носієм української національної хорової традиції, що на артифіційному рівні остаточно склалася в М. Лисенка, О. Кошиця, Н. Городовенка, Д. Котка. Можливо, завдяки цьому Муравському вдалося, по-суті, наново створити дві найкращі українські капели - "Трембіту" і "Думку".
Переконаний, що й найкращі сторінки діяльності хору студентів Київської консерваторії назавжди будуть пов'язані з іменем Павла Муравського - свідченням цього є неперевершені грамзаписи музики українського бароко, усієї творчості М. Леонтовича, численні рецензії української та зарубіжної преси, цікаво подані у книзі Ольги Бенч. Про потужну креативну природу обдарування Павла Муравського свідчать його роздуми про долю української хорової культури, зафіксовані авторкою впродовж багатьох років. І всюди чується пристрасний голос Маестро, його глибока душа і мудре слово (що так контрастує з казенними відписками чиновників різних років з приводу останнього проекту Муравського - створення Президентського хору, який так і не реалізовано. Сумно від їх недолугості і від того, що через Муравського ці імена попадають в історію - ось вона, іронічна посмішка мудрої Кліо!).
Особлива подяка автору книги за продумане компонування документальних матеріалів, в якому помітна ненав'язлива і водночас дуже консеквентна тенденція - у зіставленні висловлювань і думок Павла Муравського та його колег (а це - видатні діячі української культури) якось мимоволі читач піднімається у сферифілософії творчості, надтонких і прихованих законів поетики, визначальних тенденцій формування національного звукотембрального ідеалу; чого варті, приміром, висловлювання Павла Муравського й Натана Рахліна про взаємовпливи звучання хорової капели "Думка" на характер звучання Державного симфонічного оркестру УРСР. У таких реляціях якось особливо предметно проступає інтеґральна єдність усіх складових національної музичної культури (у тому числі й виконавської).
І на завершення: завдяки праці Ольги Бенч ми отримали рідкісний зразок вчасного пошанування Метра української культури - на жаль, більшість із них зазнала його вже за Порогом Часу. А це свідчить, можливо, про подолання застарілої національної хвороби - самоїдства й заздрості, що часто не дозволяло підніматися нашим митцям вище своїх приватних інтересів і цим призводило до обмеженого хуторянства їхніх поглядів і витворюваних ними артефактів. Культурі важко жити без Генія, уміймо ж визнати його за життя, і кроком до цього є книга Ольги Бенч "Павло Муравський. Феномен одного життя".

 
 

Цікаве

Загрузка...