WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Структурні ознаки системи осмогласся (за нотолінійними Ірмологіонами кінця XVI – початку XVIII ст.) - Реферат

Структурні ознаки системи осмогласся (за нотолінійними Ірмологіонами кінця XVI – початку XVIII ст.) - Реферат

низької, так і до вищої теситури, визначає сідальни, також пов'язані з псалмоспівом у літургічному контексті Утрені. Але тропарна генеза сідальних спричиняє давню рису жанрової стилістики - пощаблевий висхідний рух кінцевих тонів від гласу до гласу. В ранньому нотолінійному записі сідальних цей ряд переданий "ламаною" лінією, із низхідним перенесенням 4-го та 6-го гласів. Найвищими гласами в циклах сідальних і степенн були, відповідно, 3-ій і 5-ій, виділені в Супрасльському Ірмологіоні "високими дискантовими" ключами. Реконструкція висотного ряду КТ сідальних асоціюється з візантійською канонічною структурою осмогласся писемної традиції. Проте момент усталеного "зламу" висотної лінії КТ гласів (між автентичною й плагальною четвірками) в ранніх джерелах не витримується, оскільки застосовано подвійне низхідне зрушення - від 3-го до 4-го гласу й від 5-го до 6-го. Цей показник буде змінений у пізній системі осмогласся, в якій висотний злам буде зміщений на межу 4-го й 5-го гласів (табл. 1).
Найурочистіші співи Октоїха - богородичні Вечірні - мали в старших джерелах найвищу теситуру. Їх висотна лінія від гласу до гласу також майже не зміщується, чим уподібнюється до степенн, але пролягає у своїй висотній площині. У ранніх джерелах, зокрема у супрасльському, цьому жанру віддано найвищу теситуру, тоді як богородичні 5-8-го гласів зміщено у записах до низької теситури, що, мабуть, здавна відповідає усталеній низькій позиції плагальних гласів.
Отже, можна припустити, що теситура осмогласних піснеспівів, чи "тональність", вважалася на ранньому етапі ознакою їх жанрової стилістики і була пов'язана з семантичним і функційним навантаженням. Воно визначало, в свою чергу, подальший вибір художньо-музичних ознак. У ранньому лінійному записі це підтверджується і вибором різних ключів для співіврізних жанрів, і різною висотою КТ. (Подальше уточнення цих даних можливе через зіставлення з показниками ранніх крюкових російських азбук).
Транспозиції наспівів у лінійній нотації в пізніх джерелах пов'язувалися, по-перше, з технічною причиною - поширенням "альтового" ключа, який вимагав низхідного зсуву мелодій високого регістру. Означену транспозицію здійснювали як російські, так і українські переписувачі. Натомість співи низької теситури в україно-білоруських (ранніх) і нотолінійних російських (пізніх) джерелах нотовані по-різному: в перших - у низькому регістрі, в других - у транспонованому вигляді на кварту вгору. Ця різниця унаочнює різне ставлення в українському й російському середовищі до новацій у тональній системі осмогласся. Зміни, які здійснювали російські переписувачі, можуть пояснюватися прагненням до остаточної висотної уніфікації системи осмогласся. Вона досягалася зустрічною транспозицією мелодій найнижчої теситури (тут степенни) у висхідному напрямку й найвищої (богородичні Вечірні), відповідно, у низхідному (нотні приклади 3, 7, порівняно з 1, 6). Це й спричинилося до вирівнення лінії КТ гласів у російських пізніх збірниках.
У результаті обсяг церковного звукоряду у пізніх російських наспівах був на письмі "звужений" значно більше, ніж дозволяли можливості "альтового" ключа. У тих гласах, де КТ мають дві різні позиції, інтервал між ними не перевищує квінти (див. показники в [7], також табл. 1). Пласке розташування КТ гласів генетично споріднюється з такими жанрами Октоїха, як степенни, богородичні Вечірні, але не наслідує решти висотно диференційованих співів інших жанрів. Пізні російські джерела подають, по суті, результат інволюції нотопису осмогласся, тому їхні дані мають бути реконструйовані на основі даних знаменної й ранньої нотолінійної (україно-білоруської) нотації.
Отже, перехід до "альтового" цефаутного ключа передбачав суттєве переосмислення ряду канонічних висотних показників знаменного розспіву, відмову від давнього висотного співвідношення співів різних жанрів. Між тим, пізня знаменна нотація (з помітами) була спроможна передати повний обсяг церковного звукоряду, тому в безлінійних збірниках канонічна висотність співів деякий час зберігалася, а згодом і вона зазнала змін.
Порівняння цефаутних ключів доводить, що ідеальним ключем для фіксації монодії міг бути не "альтовий", а дискантовий ключ, розташований лінійкою нижче - у ньому весь звукоряд, обмежений дуодецимою G - d1, занотовувався у межах нотоносця із однією додатковою лінійкою вгорі (для звуку d1), що не є порушенням норм церковнолінійного письма. Уніфікація дискантового ключа не призвела б до транспозиції мелодій високої теситури. Однак він не набув загального вжитку: історія склалася на користь "альтового". Для цього існували різні причини, які ще очікують на з'ясування. Гадаємо, не останню роль відіграв широкий вжиток "альтового" ключа у партесному нотописі. Окрім того, важливим було й поступове поширення традиції трьох-чотирьохголосих обробок монодії, яке призвело до "обростання" центрального, провідного голосу (на взірець латинського cantus firmus) партіями вищих і нижчих голосів. Це вимагало розташування його при записі в центрі фактури, тобто висотна позиція основних наспівів мала бути по можливості "усередненою", щоби забезпечити простір крайнім голосам.
Порівняльні дослідження українських, білоруських і російських джерел дають цінну перспективу для усвідомлення шляхів розвитку східнослов'янського осмогласся у XVII ст., дозволяють прояснити взаємопов'язані перетворення - еволюцію поспівкового складу, переосмислення візантійської ладової основи співів, взаємодію ознак співів різних жанрів.
Таблиця 7. Ключі й висотний рівень КТ у співах Октоїха 3-го гласу (за східнослов'янськими рукописами кінця XVI - початку XVIII ст.)
Рукописи Супрасльський монастир Києво-Печерська лавра (?) Львівське братство Російський двознаменник (нотолінійний рядок) Російський двознаменник (крюковий рядок) Кіноварні поміта
Час/
Жанр 1596-1601 1620-ті рр. 1709 Початок XVIII ст. Початок XVIII ст.
Богородичний 1-й вечірні В.д.:[gb] Ал.:d Ал.:d Ал.:d П.:[gb]
Богородичний 2-й вечірні В.д.:[e] Ал.:H Ал.:H Ал.:H C.:[e]
Сідальна 1 Ал.:d Ал.:d Ал.:d - -
Богородичний 1-й Ал.:d Ал.:d Ал.:d - -
Сідальна 2 Ал.:d Ал.:d Ал.:d - -
Богородичний 2-й Ал.:d Ал.:d Ал.:d - -
Степенни 1.1 В.д.:[e] Ал.:H Ал.:H Ал.:H C.:[e]
1.2 В.д.:[e] Ал.:H Ал.:H Ал.:H C.:[e]
1.3 В.д.:[c] Ал.:G Ал.:G Ал.:G Г.:[c]
2.1 В.д.:[e] Ал.:H Ал.:H Ал.:H C.:[e]
2.2 В.д.:[e] Ал.:H Ал.:H Ал.:H C.:[e]
2.3 В.д.:[c] Ал.:G Ал.:G Ал.:G Г.:[c]
3.1 В.д.:[c] Ал.:G Ал.:G Ал.:G Г.:[c]
3.2 В.д.:[c] Ал.:G Ал.:G Ал.:G Г.:[c]
3.3 В.д.:[c] Ал.:G Ал.:G Ал.:G Г.:[c]
Loading...

 
 

Цікаве