WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Структурні ознаки системи осмогласся (за нотолінійними Ірмологіонами кінця XVI – початку XVIII ст.) - Реферат

Структурні ознаки системи осмогласся (за нотолінійними Ірмологіонами кінця XVI – початку XVIII ст.) - Реферат

переосмисливши подвійне зміщення гласів і застосувавши квартові транспозиції, апробовані візантіністами, отримаємо ряд (табл. 4), наближений до візантійської структури осмогласся, але з очевидною видозміною позиції КТ 3-го слов'янського гласу (у візантійському мало би бути с).
Таблиця 4. Реконструкція висотного ряду КТ сідальних (Супрасльський Ірмологіон)
Гласи 1 2 3 4 5 6 7 8
КТ в оригіналі A H d A c D Aь F bc
Реконструкція A H d d,f D E F G
Задіяне в супрасльському записі подвійне висотне зрушення в лінії КТ сідальних не перейшло до пізніх нотолінійних джерел, в яких є очевидними пошуки зручнішого викладу мелодій в інших ключах (чи прагнення розташувати гласи "за четвірками"). Цікавою в цьому аспекті є версія запису сідальних у Львівському Ірмологіоні (табл. 2, рядок 2). Створенню цього видання передувала, вочевидь, вдумлива робота укладачів і ретельне їх ознайомлення зі столітнім досвідом нотолінійної фіксації церковних мелодій в Україні. Укладачі Львівського стародруку свідомо вдалися до уніфікації ключа (перейшли на "альтовий") і висотного перенесення наспівівсідальних 5, 6, 7-го гласів в дуральні тональності (бемолярний ключ лишився лише у 8-му гласі). Але загальна осмогласна структура від цього тільки "виграла", оскільки друга четвірка гласів зазнала у львівському записі висотного упорядкування й впритул наблизилася до візантійського висотного прототипу: висхідний рух став помітним від початку кожної четвірки гласів. Отже, у викладі Львівського Ірмологіону ряд КТ сідальних набув упорядкованого вигляду, зовні пов'язаного з канонічною висотною структурою візантійського прототипу (наголошуємо, що паралелей у музичній стилістиці структурна подібність може й не передбачати). У російській традиції наприкінці XVII ст. загальноприйнятою стає логіка симетричного зміщення в масштабах циклу - між 4-им і 5-им гласом, в результаті чого нормативна висота КТ 5-го гласу (А) "переходить" квартою нижче від 4-го гласу (d) (табл. 1), так що пізні висотні показники, порівняно з ранніми, були видозмінені.
Перейдемо до іншого жанру Октоїха. Степенни, що складаються з декількох антифонів (у всіх гласах - 3 степенни по 3 антифони, у 8-му - 4 по 3), виконуються на недільній Утрені за полієлеєм (псалми 134, 135) та іпакої і є переказами псалмів 119-133. Тематика антифонів першої й другої четвірки гласів спільна, так що вірші 1-го й 5-го гласів, 2-го й 6-го тощо є парафразами одних і тих же псалмів. Тексти степенн включають молитви до Бога з проханням про просвітлення й спасіння, позаяк кожний третій антифон (за "Слава… і нині") є прославою Святого Духа. Через це в межах кожної трійки антифонів відбувається зміна старозавітних образів новозавітними (власне троїчними), але все ж степенни лишаються жанром, найближчим до псалмів. Мабуть це й зумовлює особливості тонального устрою їхнього циклу. Порівняно з сідальними, "тональна драматургія" циклу степенн видається статичною - через прив'язаність КТ до низького висотного рівня (табл. 5).
Поява висотного рівня G у шести гласах (парних, 1-ому та 7-ому) забезпечує їх своєрідну "монотонікальність", яка гіпотетично може бути пов'язана з псалмоспівом чи із старозавітною семантикою. Є часткове дублювання "свого" висотного рівня і в 3-му й 5-му гласах (с). В цьому простежується закономірність висотного розташування (спільна із супрасльським записом) попередніх сідальних - зміна ключів у 3-му й 5-му гласах на "високі дискантові", які визначають вказані гласи як найвищі у циклі. У пізніх Ірмологіонах цей висотний рівень скасовується (табл. 5, рядок 2), що призводить до ще більшого вирівнення тональної лінії КТ гласів у жанрі сідальних в низькому регістрі.
Таблиця 5. Ключі й висотний рівень КТ в антифонах степенн
Гласи: Джерела 1 2 3 4 5 6 7 8
1596-1601 Ал.:F
Ал.:G
Т.:Gb,C Т.:Gb
A [В.д.:e c] Т.:Gb [В.д.:c gb] Т.:Gb Т.:Gb Т.:F
Ал.:G
1676;1709 Ал.:D#
GA Ал.:AH Ал.:HG Ал.:A Ал.:Gd Ал.:A Ал.:A Ал.:G
Поряд із сідальними і степенними важливе місце на Вечірні й Утрені посідають богородичні. За православною традицією прослава Богородиці звучить наприкінці різних циклів і надає їм кульмінаційного завершення. Піднесеність образного світу богородичних втілюється в їх музичній палітрі, помітній у співах кінця XVI - першої половини XVII ст. (багатий поспівковий склад, розширення ладової сфери модуляціями-мутаціями, уведення фітних розспівів), у тому числі - це застосування високих регістрів (табл. 6).
Таблиця 6. Ключі й висотний рівень КТ в богородичних Вечірні й Утрені
Гласи:
Жанри 1 2 3 4 5 6 7 8
Б-чні 1,2
Вечірні,1596-1601 В.д.:[gb c] Ал.:[e]
В.д.:[gb] В.д.:[gb e] В.д.:[gb] Ал.:G
[В.д.:c] В.д.:[gb]
Ал.:A Tb:F Tb:Gb
Б-чні сідальних,
1596-1601 Ал.:A Ал.:d Ал.:d Ал.:c A В.д.:a T.:c В.д.:f Ал.:G
Б-чні 1,2
Вечірні,1709 Ал.:dG Ал.:Hd Ал.:dH Ал.:A Ал.:G Ал.:dA Ал.:Gc Ал.:A
Б-чні сідальних, 1709 Ал.:A Ал.:d Ал.:d Ал.:dc Ал.:d Ал.:d Ал.:c Ал.bF
Богородичні Вечірні 1-6-го гласів нотовані в Супрасльському Ірмологіоні в найвищій теситурі у "високих дискантових" ключах (табл. 6, рядок 1). На відміну від вищерозглянутих сідальних, висотний ряд першої четвірки гласів "плаский", через це найвищі гласи - 3-ій та 5-ий - в цьому жанровому циклі, на відміну від інших, висотно не виокремлюються. Навпаки, 5-ий глас, відповідно до новітньої традиції фіксації осмогласся, зміщено вниз. Стабільність висотного рівня 1-4-го гласів наближує супрасльські богородичні до степенн, але різниця їх середньої висоти складає октаву (G - g), що, певно, підкреслює різницю в семантичному статусі цих співів. Із плином часу музична стилістика богородичних загалом змінилася: окрім збіднення мелодизму (скасування фіт, мутацій) її спіткало й зниження теситури, в середньому на кварту (табл. 6, рядок 3), у 4-му - гласі на септиму (дві з'єднані кварти), що було частково пов'язано з переходом до "альтового" ключа. Тональний рівень гласів 7-го та 8-го навпаки зрушився вгору на тон, в чому не було ніякої нагальної необхідності, окрім відмови від бемолярного ключа й переходу до універсального дурального (в богородичних Вечірні). Таким чином, у ранньому записі богородичні Вечірні розташовані за висотним рівнем значно вище від богородичних сідальних (табл. 6, рядки 1, 2 порівняно з рядками 3, 4). Нижчий висотний рівень споріднює богородичні сідальних із власне сідальними, за якими вони слідують. У процесі подальшої еволюції нотопису розташування 1-3-го гласів у цьому жанрі зазнало незначних змін, в 4-6-му - підвищилося (табл. 6, рядок 4); у 8-му був уведений бемолярний ключ, що є рідкісним явищем на початку XVIII ст.
Loading...

 
 

Цікаве