WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Скульптура й архітектура бушанського скельного комплексу (питання історичної сув’язі) - Реферат

Скульптура й архітектура бушанського скельного комплексу (питання історичної сув’язі) - Реферат

Середньовіччя. За його спостереженнями, пази та гнізда від дерев'яних конструкцій з'явились тут не пізніше ХІІІ ст. У цілому ж, судячи за загальним контекстом публікацій, цей автор схильний "вписувати" факт з'яви наскельної дерев'яної забудови бушанського скельного комплексу в історичний проміжок X-ХIII ст. До таких висновків автора схилили застережені ним риси подіб-ності поміж конструкціями перекриття накатом-повалом із застосуванням жолобів/пазів-врубів а також розмірами й формою жолобів/врубів, зокрема одвірка входу до приміщення "келії", бушанського комплексу та відповідними елементами наскельних дерев'яних забудов ряду середньовічних скельно-архітектурних комплексів Передкарпаття й Карпат, а саме комплексів у Бубнищі (ХІІ-ХІІІ ст.), Розгірчому (ХІІ-ХІІІ ст.), Підкамені (ХІІ-ХІІІ ст.), Тустані (Х-ХІІІ ст.). Щодо походження скульптурної композиції, то, на його переконання, вона сформувалася не зразу, а за декілька підходів: спершу - за якийсь (не визначений, одначе, достеменно автором) час до рубки поздовжнього пазу - на поверхні брили було вирізьблено зображення дерева з когутом та олень на прискалку, а згодом - рамка, що є "вторинною" стосовно попередніх зображень; ще за якийсь часовий проміжок, але не пізніше XIII ст., над рельєфом вирубається поздовжній жолоб/паз; зображення ж фігури молільника, як гадає дослідник, могло різьбитись або "паралельно" з вирубкою паза, або й у "дещо пізніший час". Приводом для такої ускладненої реконструкції історії появи монументального рельєфу вченому послугували відмінності техніки виконання різних зображень (дерева з півнем і оленя - "в техніці рельєфу", молільника - в техніці "близькій до горельєфа"), а також деякі прорахунки в компонуванні рамки, що виявляється в невдалому розташуванні її "впритул до рельєфу хвоста когута, можливо, навіть частково зрізаного, а також до краю рогів оленя". До речі, у постаті молільника на рельєфі названий автор схильний вбачати - покликаючись на одну з наших попередніх публікацій - образ св. Онуфрія Великого й, таким чином, вважати рельєфне зображення (принаймні в його завершальному вигляді) пам'яткою християнського культу.
Критичний розбір історичних визначень і пов'язань скульптурного та архітектурного складників бушанського скельного комплексу попередніх дослідників варто розпочати з деяких показників самої натурної фактографії. Неодноразові безпосередні обстеження об'єкта й, насамперед брили з рельєфом, дозволяють нам стверджувати наступне:
а) верхній край брили, що пролягає повздовжньою смугою над жолобом/пазом, має необроблену поверхню й є виступаючою частиною щодо площини тла скульптурної композиції;
б) зазначений жолоб/паз не є цілковито прямолінійним, його вирубано під певним нахилом до правого бічного краю чільної площини брили;
в) при верхньому краю лівої частини рельєфу (безпосередньо під жолобом) - над і між кінцями деяких гілок дерева - простежуються невеличкі виступаючі ділянки породи, що є, увіч, залишками виступу нижнього краю горішньої брівки-карниза (іл.5); натомість верхній край правої частини рельєфу, властиво площина тла його, є трохи обтятим, зрізаним жолобом;
г) втрачено частково й верхній край рамки з написом (при її верхньому правому куті) через, правдоподібно, облущення в цьому місці незначного залишку виступаючого шару кам'яної породи, що сталося за якийсь час після вирубки жолоба .
Немає сумнівів, що такий стан речей міг постати лише за умови пізнішої появи поздовжнього жолоба/паза на брилі зі скульптурою. І цей принциповий факт визнавала й визнає нині - судячи за історіографією - переважна більшість дослідників бушанської пам'ятки. Позірно й те, що жолоб/паз було вирубано на місці нижнього краю порівняно вузької ділянки необробленої породи каменю, що початково була, однак, майже вдвічі ширшою за існуючу нині. Ця ділянка нависала над самою скульптурною композицією на зразок своєрідної брівки-карниза, утвореної після різьблення зображень і поглиблення загального тла композиції. Воднораз натурне обстеження виявило, що:
д) ступені корозії поверхні рельєфу й внутрішніх (заглиблених) площин поздовжнього жолоба/паза над ним є доволі подібними, принаймні важко розрізнюваними; а це може вказувати на порівняно незначний проміжок між датами їхньої - скульптури й паза - появи.
За таких обставин хронологічна атрибуція означеного паза/жолоба, а отже, й решти відповідних поздовжніх пазів/жолобів і гнізд-врубок на вертикальних скельних площинах від єдиної системи дерев'яного перекриття над головним приміщенням ("каплицею"), а також над суміжним і сусіднім приміщеннями (прохід-коридор, кухня) бушанського скельного комплексу, може слугувати за певну хронологічну віху, своєрідним terminus ante quem при визначенні дати постання скульптури, точніше при окресленні верхньої хронологічної межі різьблення її. Не менш важливо й те, що в аналізованому випадку й саме монументальне зображення, властиво історико-культурні виміри його стилістико-іконографічних характеристик, також виступає показником, своєрідним terminus post quem датування вирубок від зазначеної конструкції дерев'яної забудови, щонайменше коректором нижньої межі появи їх. Таким чином, існуюча формальна, конструктивна а також, певною мірою, змістова сув'язь між двома зазначеними складниками скельного комплексу - складником скульптурним і складником архітектурним (наразі у формі дерев'яної надбудови з використанням поздовжніх жолобів) - вочевидь, узалежнює результати історичних визначень їх та вимагає неодмінного взаємного узгодження цих визначень. Щодо мурованих будівельних конструкцій, то вони, судячи з результатів розкопок, не мали (принаймні виявлені залишки не мають) прямого зв'язку з брилою, що несе на собі рельєфне зображення. А тому історична взаємозалежність між обговорюваними явищами в цьому випадку не підлягає однозначному й безпосередньому вирішенню. Тим паче, майже всі муровані об'єми (за винятком однієї підпорної стінки) не є окремішньою самостійною конструкцією, вони неодмінно ув'язувалися з певною дерев'яною забудовою. Що ж до датування мурувань комплексу, то тут теж не існує однозначної відповіді, адже техніка виготовлення їх з ламаного (бутового) каменю на глиняному розчині та способи кладки (тришаровий дворядний постелистий довжиковий та одношаровий постелистий довжиковий) мають широкі просторові й часові межі застосування, зокрема на Поділлі. До речі, ними досі послуговуються селяни і самої Буші.
У світлі такого стану речей передбачення й висновки деяких попередніх авторів постають недостатньо виваженими, а то й без належного фактичного підґрунтя. Це стосується як передбачень можливості одночасної появи рельєфу й дерев'яних конструкцій перекриття скельних приміщень із застосуванням поздовжніх пазів-жолобів і кам'яних мурованих стін (версія В. Даниленка), так і тверджень, згідно з якими обговорювані явища віддалені між собою на менш чи більшзначний часовий проміжок (версія І. Винокура, В. Антоновича та ін.). До речі, думку про вирубку поздовжніх жолобів на скельних стінах центрального приміщення комплексу за часів Р. Овсяного
Loading...

 
 

Цікаве