WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Риси творчої особистості М. Рославця: психологічний, естетичний та стильовий зрізи - Реферат

Риси творчої особистості М. Рославця: психологічний, естетичний та стильовий зрізи - Реферат

проблему взаємодії аполлонічного й діонісійського, оскільки прагнення ясності (особливо у формотворенні) часто поєднувалося у композитора з надмірністю деталізації, посиленою увагою до найдрібніших елементів музичної мови. Взаємодія такого порядку, стверджуючи близькість класицизованого романтизму й символізму (незважаючи на декларовану опозиційність), надала творчості митця природної життєздатності.
Аргументувати справедливість розгляду здобутків Рославця 1920-х з позицій класицизованого романтизму допомагає аналіз естетичних пріоритетів митця з точки зору проблеми "індивідуальність-особистість". М. Бердяєв писав: "Романтики мали яскраву індивідуальність, але в них була слабко виражена особистість. В особистості є моральний, аксіологічний момент, вона не може визначатись лише естетично". Перевага індивідуального над особистим у Рославця очевидна. Саме слабкістю морально-ціннісних параметрів особистості зумовлена його "заангажованість" технологічним новаторством. Саме цим пояснюється "надособистісне" (об'єкт творчості - трансцендентний) спрямування його художніх інтенцій. Композитор, як і більшість його сучасників, намагається побороти індивідуалізм, адже ідея "соборності" була провідною в Росії на межі століть. Вочевидь, саме розчарувавшись у соборній дієвості власної творчості, композитор у 1920-х звертається до емпіричних (масових) жанрів.
Тісно пов'язаною з класицизованим романтизмом Рославця є його "споживацька музика" (Gebrauchmusik). Композитор усвідомлює елітарність власної творчості, його хвилює проблема її соціальної ізоляції. Зрештою, коли П. Гіндеміт протиставляє Gebrauchmusik низькопробності політизованого мистецтва та індустрії розваг, Рославець подібним чином бореться зі штампами агітаційно-прикладного мистецтва. Детально описуючи власну серйозну творчість, композитор рідко пояснює свою ужитково-прикладну музику, тому питання первинності чи вторинності її задуму залишається відкритим: виникла вона під впливом творчості Гіндеміта, чи композитор прийшов до неї в руслі тенденцій часу - невідомо.
"Примат раціонального підходу до процесу композиції" став основоположним законом музичного конструктивізму, що, як і нео-класицизм, заявив просебе у 1920-х. Конструктивізм виявився близьким до неокласицизму на ґрунті "осягнення "класичної" рівноваги між змістом і формою", адже "…вираженням сутності неокласицизму XX ст., - як стверджує С. Павлишин, - спочатку було прагнення до... виключного примату конструктивного фактора над емоціями". Основні засади конструктивізму проголошують функціональну доцільність форми, зручність та економність будови твору, формалізацію усіх чинників виразності. Ідеалізація техніцизму й індустріалізму, виступаючи характерною рисою конструктивізму, передбачає "утвердження краси раціонального й раціональності краси".
Конструктивізм Рославця став приматом раціональності в естетиці й творчості: системність у різних проявах стала головним законом "організатора звуків". Це зумовило графічну чіткість його письма, економне використання засобів виразності, тональну і структурну рівновагу, пропорційність, симетрію. Строгий контроль музичного часу і, як результат, - гранична концентрація музичних подій (гранична інформаційність) інспірували афористичність висловлювання композитора.
Обстоюючи принципи раціональності й економності, Рославець схематизував, техніцизував творчий процес. З метою абстрагування художнього образу як наперед запрограмованої даності композитор використовував прийоми інтервального структуралізму (в панладових композиціях). Конструктивність художнього методу Рославця торкнулася не тільки побудови форми, але й характеру тематизму, в який проникли схематизація й деіндивідуалізація. У найрадикальніших творах композитора 1920-х можна виявити тематичність і нетематичність елементів форми (йдеться не про гомофонний склад, а про перенесення смислової функціональності нетематичних утворень у вільне, всетематичне голосоведения контрастної поліфонії).
Конструктивність мислення М. Рославця позначилася і на глибинних мікрорівнях тематизму, де виділяються три типи "інтонем": інтенсивні (імпульсивно-збудливої функціональності), екстенсивні (заповільнено-згасаючої функціональності) та мішані (деіндивідуалізовано-нейтральної функціональності). Останні є найбільш конструктивістськими, оскільки вони найабстрактніші в художньому відношенні.
Унікальність феномена рославецької творчості 1920-х в тому, що вона, так і не звільнившись з-під влади романтизму остаточно, врешті-решт еволюціонувала в напрямку романтизованого академізму чи навіть "неореалізму" 1930-х (згадаймо Рахманінова). Зважаючи на це, і феномен творчості Рославця 1920-х, і процес еволюції стилю митця мають розглядатись як типові явища свого часу. Варто зауважити, що близьке сусідство відзначених естетико-стильових тенденцій не привело до конфронтації, натомість - утворило органічну цілісність, що зумовила самобутність творчого обличчя митця.
Підводячи підсумки, слід зазначити, що один із першопрохідників нового мистецтва Микола Рославець - репрезентативно-показова фігура східноєвропейського музичного модернізму першої половини XX ст. Це доводиться, в т. ч., вирізненням типологічно-характерних проявів модернізму у рисах творчої особистості митця. Зокрема, розгляд психологічних характеристик творчої особистості композитора виявив комбінаторну взаємодію рис збудливого типу, розумового підтипу та батьківської парціальності. Поєднання сенсорного та розумового типів зумовило формування художньої особистості композитора в руслі властивого для модернізму змішування радикального новаторства й академізму. Дослідження творчої особистості композитора у естетичному зрізі виявило вибірковий симбіоз головних естетичних установок модернізму: складності, західництва, індивідуалізму, формалізму, антифольклоризму тощо, за умови яскраво вираженого домінування двох типів художньої проблематики (характерних для модернізму) - філософського та соціально-філософського. Вивчення творчої особистості композитора у стильовому зрізі виявило, що еволюція індивідуального стилю митця в цілому збігається з історико-еволюційною послідовністю зміни тенденцій і напрямків музичного модернізму першої половини XX ст. (символізм ==> футуризм ==> неокласицизм ==> конструктивізм). Таким чином, вирізнення вищенаведених рис творчої особистості М. Рославця підтвердило справедливість розгляду його мистецької індивідуальності з позиції відповідності психологічним, естетичним та стильовим константам модернізму.
Loading...

 
 

Цікаве