WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Про "угорські впливи" в художній культурі Галицько-Волинської Русі - Реферат

Про "угорські впливи" в художній культурі Галицько-Волинської Русі - Реферат

будівельною діяльністю іноземних орденів. Головну роль спочатку відігравали цистеріанці (церква у Белапатфалва, 1232 р.), а потім премонстранці. У цей час французькі впливи переважали над південно-германськими та італійськими (ломбардськими). Суто французькими рисами відрізнялися й архітектурні авторські твори, з якими угорців уперше ознайомив знаменитий архітектор Війяр д'Оннекур. Він провів в Угорщині три роки (1244-1247 рр.), залишивши по собі ряд проектів і школу майстерності для наступників. Подібні випадки зумовлювали по-літичні події, зокрема, шлюби угорських королів з французькими принцесами, котрі своєю появою змінювали характер придворного життя, а разом з тим і культурні напрямки в країні в цілому: разом з ними до Угорщини прибували модні архітектори, артілі художників і будівельників, серед яких були представники новітніх художніх течій, у ХІІІ ст., зокрема, Проторенесансу.
За таких умов відбувалося становлення угорської архітектурної школи, перші ознаки якої відшукують у романській за стилем церкві у с. Ледені поблизу Дьора 1202-1208 рр., а найвидатнішою пам'яткою стала церква бенедиктинського абатства у с. Яке (близько 1220 р.), неподалік Сомбатхея. Вона поєднувала декоративні елементи ломбардської архітектури на основі раціоналізму, притаманному будівельному мистецтву цистеріанців36. Цистеріанці продовжували очолювати будівельне мистецтво Угорщини. Їхньому авторитету сприяла плідна і різноманітна протягом ХІ-ХІІІ ст. будівельна діяльність. Цьому католицькому монашому ордену (заснований 1098 р.), що отримав назву за своїм першим монастирем Цистирціум поблизу Діжона у Франції, а після церковної реорганізації у ХІІ ст., перейшов під егіду ордена бернардинців, у ХІІІ ст. в різних місцях Європи належало близько 700 храмів та монастирів.
Цистеріанці відзначилися і як видатні скульптори. У 1241 р., після спустошувального набігу монголо-татар на Угорщину, ці майстри-каменерізи, які створили художній осередок у с. Яке, перенесли свою майстерню на територію Австрії, де, вірогідно, взяли участь у створенні собору св. Стефана у Відні (Австрія). Їхні скульптурні роботи спеціалісти відзначають і на півдні країни. За даними хронік, куди потрапляли і контрактні угоди, відомо, що "угорські" майстри запрошувалися в Мілан та ряд міст у Німеччині. Архітектором на ім'я Іоанн-угорець, як свідчить хроніка Альсфельда, побудований Картезіанський монастир у Базелі. Зважаючи на умови та синхронність появи галицьких будов, можна припустити, що саме такі "угорці" працювали в той же час і в Галичині.
Найбільш значною спорудою Угорщини ХІІІ ст. стала монументальна церква в с. Жамбек, 1221-1256 рр. (область Пешт), що також не збереглася і дійшла до нашого часу в руїнах. Побудована орденом премонстранців, ця церква поєднала у своєму архітектурному образі риси романського до готичного стилів. Особливо відчутні в ній впливи французького мистецтва. Це пояснюється тим, що Жамбек був вотчиною придворного французького походження, що прибув зі свитою королеви Маргарити Капет - дружини Бели ІІІ. Цілком зрозумілі і його французькі уподобання.
Зазначимо, до речі, що появу в угорському мистецтві рис своєрідності фахівці починають відзначати лише від ХІІІ ст. До власне угорських рис відносять ті, що найбільш адекватні ментальності народу. Так, сторонніми мадярському менталітету виявилися ажурні контрфорси, які відповідали "емоційному" ладу французької архітектурно-художньої системи. Не "прижилося" в Угорщині й чотири-баштове охоплення значного простору, типове для німецьких "класичних" середньовічних соборів. Для Угорщини стала характерною витончена домірність пропорцій і геометрично ясні, майже суворі об'єми. З французьких та ломбардських художньо-декоративних розробок близькими для неї виявилися аркатури, зокрема, пояски апсид. Ці останні деталі набули місцевих рис. Якщо порівняти, напр., аркатурний поясок зовнішньої стіни собору ХІІІ ст. в Яке та аркатурний поясок будь-якої галицької споруди, стає зрозумілим, що вони є різними. До галицьких більш подібні аркатурні прикраси, якими декоровано, скажімо, капітелі та стіни монастирської церкви в Шарльйо в Бургундії (1150 р.).
Яскравою своєрідністю в угорському мистецтві відзначені різьблені кам'яні капітелі колон, виключно високого художнього рівня різьбярства. Саме вони дають найширшу можливість простежити складне переплетення художніх вражень, які отримували у своїй практиці місцеві камнерізи, і водночас їхнє органічне втілення у творах. У ряді випадків взірці плетеного орнаменту угорських капітелей свідчать про перетини шляхів зі Сходом, в інших - про наслідування культурному досвіду слов'янських країн. Останнє у свою чергу дає привід для роздумів стосовно можливої участі в угорських артілях слов'янських майстрів чи не галицького походження, де традиції обробки каменю мали власні давні корені ще від часів створення ідолів - творів язичницької монументальної скульптури (Верхня та Середня Наддністрянщина)44. Угорські колони відтворюють весь "іноземний" каменерізний досвід, який творчо черпався від Ломбардії до Швеції. Таким прикладом може стати знаменита капітель з Естергомської капели св. Адальберта.
Естергом, відбудований у межах 1200 р., взагалі є дуже примітним явищем для відстеження формування угорської художньої культури через архітектуру та скульптуру. Примітно, що деякі з деталей декору його споруд, як напр., орнамент з акантом, нагадують галицькі, хоча й не є ідентичними45. Подібні обставини свідчать про тотожність процесів, що відбувалися паралельно в обох країнах.
Для інших видів мистецтва Угорщини цього часу також характерна зорієнтованість на культуру провідних європейських центрів. Стилістичні риси угорського живопису цього часу виказують близькість до німецького та французького романського мистецтва. Такими є фрескові розписи церкви Фелдедрьо (ХІ ст.), Хидегшеге і Шопронбанфалва (ХІІ ст.). Рідкісним явищем серед них є фрески, позначені впливами візантійського стилю з капелли Гізелли в Веспреме (середина ХІІІ ст.). З іменем тієї ж королеви Гізелли, дружини Іштвана І, пов'язане походженнягрупи пам'яток художнього ремесла Угорщини з "візантійськими" рисами - ткацтва та вишивки, у яких спеціалісти відмічають "грецьку роботу". Найзнаменитішою пам'яткою серед них є так звана коронаційна мантія (знаходиться в Мюнхені).
Романо-готичний напрям був притаманний і угорському мистецтву книги. У ХІ-ХІІ ст. було створено близько десяти ілюмінованих рукописних книг, зміст яких складали католицькі проповіді, легенди та молитви. Художньо-мистецьке оздоблення таких книг повторювало європейські взірці (Євангеліє з Селепченя, Кодекс родини Прай, Чатарська Біблія). Німецьке мистецтво визначало і розвиток художньої металопластики, і ювелірної справи Угорщини Х-ХІІІ ст., адже більшість майстрів походила з Німеччини та Австрії.
Оригінальними угорськими виробами вважаються речі з характерними елементами кочівницького мистецтва аварів, бо саме Угорщина стала спадкоємицею державного формування середини VІ - кінця VІІІ ст. - Аварського Каганату в Паннонії, розгромленого франками. Металеві оздоби у вигляді срібних позолочених бляшок, виконаних із застосовуванням техніки лиття, тиснення, карбування, штампування прикрашали чоловічі пояси, кінську збрую, жіночий одяг, похідні сумки. В їхньому високому художньому виконанні проявилися риси сасанідської, "тюрко-болгарської" культури та подекуди риси франкських, бургундських, алеманських,
Loading...

 
 

Цікаве