WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Проблеми музичних форм: проміжні форми - Реферат

Проблеми музичних форм: проміжні форми - Реферат

заворожено-монотонному повторенню чотирьох схожих речень, а, відтак, тривалому перебуванню в тенетах-чарах одного емоційного стану. А вже середина п'єси - контраст, жадане оновлення: музика милує сяйливою мажорною барвою, широким звуковим простором, сміливішою динамікою і, головне, радісно-граційною й активною, наче звільненою пластикою мелодичних фраз. Початковий 16-тактовий період середини (екпозиція двочастинної форми) у своєму закінченні згортається стрімко і спиняється на тонічному секстакорді. Здавалося б, цей щасливо усміхнений епізод ще не довершений, він втішатиме й надалі, та настає нова фаза розвитку - схвильована і нестійка 12-тактова побудова (poco a poco crescendo). Це другий, розвитковий розділ форми середини, який підхоплює, як потривожене відлуння, щойно завершений у попередньому такті ефектно-віртуозний мотив. Чотири тонально нестійкі кроки - і цей мотив, із зусиллям рухаючись півтонами угору, сягає емоційної вершини, де "б'ється-плаче" на нестійких гармоніях cis-moll. І враз - прорив на fortissimo в зону репризи. Повертається початкова тема вальсу, та проголошена вона тепер вкрай патетично і бурхливо - в октавному дублюванні мелодії і напруженій високій теситурі, з гудінням глибокого басу і вихором фігурацій. Невдовзі драматичний спалах гасне: до позначки in tempo буря емоцій вщухає, мелодія неухильно спадає додолу, супровід "втихомирюється", поступово набуваючи обрисів ритмоформули експозиції. Дорога назад - від патетичного апогею до початкового настрою п'єси - проходить декілька стадій. Від знаменного кульмінаційного ff минають перші 14 тактів (I речення репризного періоду) з кінцевим тональним зсувом, а наступні 7 тактів (II речення) в смиренно тихому pp іще шукають тональної "домівки" і врешті досягають сповна вичерпного кадансу. На цей момент реприза форми відбулася - і тематично, і структурно. Та автор пропонує (безпосередньо після редакторської вказівки in tempo) репризу додаткову, наскрізь меланхолійно-елегійну (16 = 8+8). Дрібна, але виправдана смислом тематична деталь відрізняє її від експозиційного періоду - більш втомлене й тягуче звучання акомпанементу та подовжене закінчення колись легко злітаючих мотивів. Мелодія тут наче припинається до понурих басів, стає чи то розважливо заспокоєною, чи може більш зануреною у журбу - нюанс залежатиме від тонко осмисленої виконавської інтерпретації. І це ще не стає останнім словом твору, бо цей період-дубль уперше подається із оманливо-непевним половинним кадансом, що вимагає логічного продовження, доведення думки до бажаної крапки. І знову, втретє - вже, без сумніву, прощально - постає період, заключне речення якого (із максимально глибокими басами) нарешті видихає останні звуки - довгі і печальні. Невеличка лірико-психологічна вальсова поема Н. Нижанківського набуває такого вигляду:A A' B C(R) A1 A2(in tempo) A3
16 16 16 12 21 16 16
(8+8) (8+8) (8+8) (6+6) (14+7) (8+8) (8+8)
[pp] [pp] [mp] cresc., ѓ ѓѓ>pp (pp) (pp)
cis-moll cis-moll A-dur (cis) cis-moll cis-moll cis-moll
В українській музичній класиці XX століття зустрічаємо ще один приклад інструментального втілення проміжної тричастинної форми - у популярній в дитячому репертуарі фортепіанній п'єсі "Дощик" В. Косенка. У загальних рисах форма цієї мініатюри схожа на вищезгаданий твір. Знову бачимо структурне домінування центральної частини (у даному випадку - проста двочастинна форма репризного типу), обрамленої контрастним періодом, теж поданим (як в експозиції, так і в репризі) двічі - задля масштабного урівноваження структури. Перша частина твору вирішена як складний період з різними гармонічними каденціями "речень", а заключна - як подвоєний, із вторгальним кадансом на стику експонованого і додатково відтвореного кодально-заключного періоду. Етапи композиції чітко цезуровані в тональному і темповому відношенні: es-moll - Ges-dur - es-moll, Allegro scherzando (quasi presto) - Un poco meno mosso - Tempo I. "Дощик накрапає" у стакатно артикульованих крайніх частинах стрункої репризної форми, а середина втілює хвилинний ліричний відступ із кантиленною мелодикою і мерехтливими світлотінями ладової перемінності (es/Ges). Образно-тематичний план п'єси попри очевидний контраст зіставлення частин містить і спільні для них об'єднуючі елементи: висхідні терцеві ходи у партії лівої руки, суперечливу гру хореїчно-ямбічних мотивів, вкраплення скерцозного leggiero дощику в центральний розділ композиції. По-дитячому наївно-простодушна й водночас навдивовижу змістовна п'єса-картинка створена рукою справжнього майстра - штрихом точним, економним і художньо переконливим.
В історичній панорамі функціонування й розвитку проміжних форм на ґрунті європейської музики ХІХ-ХХ ст., починаючи від первістка в їхньому сімействі у творчості Бетговена, ці незвичні (нетипові) структури пройшли гідне випробування часом і репрезентують широку палітру образів та змісту. Властива їм і жанрова багатоликість - органічне вживлення цих форм у жанр багателі, каприччіо, арабески, ноктюрну, серенади, колискової, вальсу і мазурки, а також різнопланових програмних п'єс. Сольна інструментальна сфера - головне пристанище цих форм і творча лабораторія, де вони набувають кристалізації і часто неповторного вигляду. Доповнення до неї складають численні приклади цих форм у царині оперної, вокальної та оркестрової музики. Вражає амплітуда масштабних перетворень проміжних форм, яка сягає крайніх точок - колосально розбудованого Adagio Другої симфонії С. Рахманінова і крихітного "Метелика" Р. Шумана, де попри різні розміри кожна інтонема промовиста і незабутня. Дослідження проміжних форм, як і всіх інших явищ у музиці, - це завжди спроба зупинити мить прекрасного. Можливо, адресовану в майбутнє...
Література:
1. Анализ музыкальных произведений. Программа-конспект для исполнительских факультетов музыкальных вузов. - М., 1971.
2. Мазель Л. Строение музыкальных произведений (§2. Сложная трёхчастная и двухчастная форма). - М., 1986.
3. Способин И. Музыкальная форма (§72. Форма промежуточная между простой и сложной трёхчастной). - М., 1980.
4. Стоянов П. Взаимодествие музыкальных форм (Промежуточные формы. Изменения негативного характера в сложной трёхчастной форме. Приближение к простым формам) - М., 1985.
5. Холопова В. Анализ музыкальных произведений. - Санкт-Петербург, 2001. - С. 91.
6. Цуккерман В. Анализ музыкальных произведений. Сложные формы (§10. Формы промежуточные между сложной и простой). - М., 1983.
Loading...

 
 

Цікаве