WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Перші соціологічні дослідження українського кіно за проектом "українські альтернативи" - Реферат

Перші соціологічні дослідження українського кіно за проектом "українські альтернативи" - Реферат

більшості суспільства "перед ведуть" люди старшого віку, жіноцтво, менш освічені та віруючі громадяни.
Таблиця 2. Ставлення різних категорій населення України до кіноцензури, %
Чи варто в Україні вводити цензуру або
якийсь інший контроль за змістом кіно-,
відео- та телепродукції 1* 2 3 4 5 6 7 8 N
ЗАГАЛОМ ПО УКРАЇНІ 46.8 22.2 14.6 7.1 3.0 18.4 1.7 10.5 1200
СТАТЬ
Чоловіки 42.0 19.9 15.4 6.9 4.0 22.1 1.6 9.3 547
Жінки 50.7 24.0 13.9 7.2 2.1 15.3 1.7 11.5 653
ВІК
До 20 років 25.6 14.4 17.8 8.9 4.4 33.3 1.1 11.1 90
20-29 39.8 22.2 19.0 9.0 2.3 26.7 1.4 10.4 221
30-39 39.7 22.9 18.2 7.9 3.3 22.0 0.9 10.7 214
40-49 39.5 26.3 12.7 8.8 3.4 21.5 2.9 8.3 205
50-59 років 55.0 21.9 16.7 7.1 3.0 10.1 3.0 8.3 169
60 і більше 63.5 21.3 8.0 3.3 2.7 8.0 1.0 13.0 301
ОСВІТА
Неповна середня 58.3 20.8 6.8 3.1 2.1 13.0 2.1 13.0 192
Повна середня загальна 44.9 23.3 14.0 7.4 3.2 17.6 2.0 10.5 408
Середня спеціальна 44.9 19.7 17.7 8.6 2.9 19.7 1.1 11.1 350
Вища 43.6 24.8 17.2 7.6 3.6 22.0 1.6 7.6 250
РЕЛІГІЙНІСТЬ
Віруючий 50.4 23.1 15.2 6.5 3.2 16.0 1.7 9.7 837
Невіруючий 41.7 17.1 11.8 9.0 2.4 24.2 1.4 13.3 211
*1 - Так, причому на державному рiвнi; 2 - Так, але роль цензури мають виконувати спеціальні громадські організації; 3 - Так, тільки для дитячих кінопереглядів; 4 - Ні, це справа совісті й моральності самих кіномитців; 5 - Ні, це суперечить принципам демократії; 6 - Ні, кожний глядач сам має вирішувати, що йому дивитися; 7 - Інше; 8 - Важко відповісти.
Окрему групу питань складали такі, що мали на меті з'ясувати актуальні та перспективні уподобання української кіноаудиторії. Певною мірою неочікуваним, але приємним фактом сприймається значний ресурс довіри вітчизняних глядачів до рідного кіно попри те, що його на екранах обмаль. На запитання "Як Ви ставитеся до кіно періоду незалежності України?" 21.8% відповіли - "у цілому позитивно", а 33.0% - "у цілому стримано". Критичної точки зору дотримуються лише 16.8%. То ж, існує певний "аванс добрих почуттів", під який можлива подальша творчість наших митців на нових засадах.
Втім, самі кінематографісти дотримуються радикально іншої думки. Вони налаштовані до кіно останнього десятиліття дуже критично, власне - самокритично. На аналогічне запитання члени Національної Спілки кінематографістів України відповіли таким чином: 68,8% респондентів вважають цей період "часом тотальної руйнації здобутків минулого і заміни одного виду жорсткої регламентації творчості іншим, зі ще гіршим мистецьким результатом"; 16,7% схильні вважати це часом "органічної трансформації одного типу кінотворчості в інший" і тільки! 0,5% схвалює останнє кінодесятиліття як "час позитивного процесу ствердження автентичної національної кінематографії після докорінної руйнації імперської кіномоделі".
Однак звернемося до найбільш конструктивної частини цього першого зондажу українського кінопростору - до того, як обидва ці головні фігуранти національного кінопроцесу оцінюють найближчі бажані перспективи розвитку рідної кінематографії. Гадаємо, що порівняльний аналіз таких очікувань адресата і адресанта вітчизняного фільму здатний прямо вказувати на черговість завдань по відродженню нашого фільмовиробництва. Адже ясно, що найоптимальніші шляхи розвитку позначено пунктами співпадання інтересів обох сторін.
На запитання "Якi жанри українського ігрового фiльму сьогоднi треба розвивати в першу чергу?" глядачі відповіли так:
фільми про історичне минуле нашого народу 46.8
кінокомедія 46.1
ліричні фільми про кохання та родину 35.9
пригодницькі фільми 18.6
сучасна соціально-проблемна драма 16.3
детективи 13.9
музичні фільми 11.4
наукова фантастика 8.0
соціальна сатира 6.0
релігійне кіно 5.2
"політичне кіно" 5.0
"бойовики" 4.4
фольклорно-етнографічні фільми 3.3
містичні трилери 2.8
"еротичне кіно" 2.7
філософське авторське кіно 2.2
"фільми жахів" 1.3
важко відповісти 10.8
Подібне запитання, з трохи видозміненою номенклатурою жанрів, було запропоновано й членам НСКУ. Ось їхня ієрархія пріоритетів:
сучасна соціально-проблемна драма 51,1 %;
кінокомедія 44,6 %;
лірико-психологічні картини про родинно-інтимні стосунки 30,6 %;
інтелектуальне авторське кіно 29,7 %;
"історичне кіно" 21,3 %;
музичні фільми 18,1 %;
пригодницькі 13,4 %;
соціальна сатира 12,5 %;
"політичне кіно" 8,8 %;
фольклорно-етнографічні фільми 8,8 %;
фантастика 6,5 %;
детективи 3,2 %;
трилер 1,8 %;
"еротичне кіно" 0,0 %;
інше 10,2 %;
У цих двох ієрархіях бажаного відразу ж впадають в око пункти абсолютної чи приблизної тотожності інтересів. Так, на другому місці обох списків із приблизно однаковими показниками ми бачимо кінокомедію - жанр, який глядачі активно хочуть бачити на екрані, а митці не менш активно реалізовувати у власній творчості. Ні першого, ані другого, як нам відомо, поки що реально немає. Певен, якби на державному рівні хтось нарештівирішив насправді "піднімати" національне кіно не на словах, а на ділі, то не було б кращого рішення для першого кроку у відповідному напрямку, ніж оголошення конкурсу на кращий сценарій для сучасной української кінокомедії. Очевидно, на цьому ж і фінансові можливості держави варто було б зосередити. Другим пріоритетним напрямком, згідно з підсумками нашого дослідження, мав би бути жанр "ліричної (мело)драми". Натомість, як помітно, драстичні жанри - "трилер" чи "фільми жахів" - у нас майже ніхто ні знімати, ані дивитися не бажає.
Вражаючим фактом наведеного рейтингу жанрових симпатій сучасних українців є відсутність інтересу до розвитку вітчизняного "еротичного кіно". Невже знову: "Сексу у нас немає?!" Пояснення такої "десексуалізації" наших співгромадян криється, напевно, у передозуванні відповідного екранного продукту на телебаченні.
Не менш інформативні й пункти різкого розходження між запитами простих глядачів і творчими задумами професійних кіномитців. Найбільший розрив існує між ставленням цих сторін до "філософського авторського кіно". Як і варто було сподіватися, останні більше поціновують таке кіно. А тут, гадаємо, сліпе, механістичне виконання виявленого "соціального замовлення" було б згубним: саме інтелектуальні фільми цієї групи є переможцями міжнародних кінооглядів, що несе державі світове визнання. Не кажучи вже про те, що "авторське кіно", хоч зазвичай і не дає прибутку, є зоною самоусвідомлення національної культури у світових контекстах. Звертає на себе увагу також досить скромне п'яте місце "історичного фільму" у кінематографістів, тоді як масовий глядач беззастережно віддає цьому жанру пальму першості. Професіонали, мабуть, дуже самокритично оцінили плоди недавнього захоплення кінокерівництва фільмами такого роду - на зразок "Роксолани", "Чорної ради" чи "Молитви за гетьмана Мазепу".
Ми запропонували читачеві лише попередні коментарі до невеликої частини даних, які отримано у першому всеукраїнському соціологічному дослідженні глядацьких та творчих шарів кіноаудиторії в Україні. Гадаємо, значення цього дослідження розподіляється по двох головних напрямках. По-перше, тепер ми маємо достовірні й об'єктивні підстави як для прогнозування розвитку кіноситуації в Україні , так і для практичного впливу на стан речей в нашому кінематографі. А по-друге, ми маємо віднині реальну точку відліку для подальшого моніторингу динаміки вітчизняного кінопроцесу. Відтепер будь-яке наступне соціологічне дослідження подібного системного характеру надає можливість фіксувати напрямок змін у вітчизняному кіно, буде здатним вказувати історикам шлях, яким вирушила пострадянська українська кінематографія у ХХІ столітті. Зайве казати, що найбажанішим для нас був би той напрямок, яким віддавна йде кіно розвинених демократій Європи.
Loading...

 
 

Цікаве