WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Перші соціологічні дослідження українського кіно за проектом "українські альтернативи" - Реферат

Перші соціологічні дослідження українського кіно за проектом "українські альтернативи" - Реферат


Реферат на тему:
Перші соціологічні дослідження українського кіно за проектом "українські альтернативи"
Починаючи з 1993 року можна із граничною чіткістю спостерігати системну кризу української кінематографії. І вже у першому наближенні очевидно, що аналіз причин такої прикрої ситуації неодмінно має виходити далеко за межі суто кінематографічної проблематики.
Радикальна й по суті раптова зміна суспільних пріоритетів у пострадянський час поставила кіногалузь, як, власне, й усіх громадян України, перед нагальною потребою екстренно адаптуватися до зовсім інших, ніж були доти, соціоекономічних і політико-культурних обставин. Така вимога часу була закономірною, але її не вдалося реалізувати в короткі терміни, і це спричинило глибоку й тривалу інволюцію багатьох галузей громадської діяльності. Спад виробництва, грошова девальвація, остаточна невизначеність у політико-правових та світоглядних засадах нового життя - ці та інші фактори не могли не позначитися на долі "наймасовішого з мистецтв". Адже, як відомо, кіно є техногенним різновидом творчої діяльності, й на стан кінопроцесу безпосередньо впливає майже уся сукупність характеристик даного суспільного ладу. Причому історія світового кіно переконливо засвідчує саме таку кореляцію: прогрес сфери екранних мистецтв є функцією поступального розвитку всього суспільства (звичайно, з невеликою поправкою на інерційність кінопроцесу). І навпаки: занепад екрану є завжди наслідком відповідних явищ у найширших колах даного соціуму.
За таких обставин автором цих рядків за підтримки Національної Спілки кінематографістів і Міністерства культури і мистецтв України було започатковано теоретико-практичний проект під назвою "Українські альтернативи". Головною метою цього заходу було ініціювання у серії громадських та експертних обговорень інтересу до перспектив нашого кіномистецтва і створення, принаймні теоретично, "нової моделі нового українського кіно", що протистояло б ситуації його практичного небуття. Згодом усі матеріали "Українських альтернатив" за підтримки МФ "Відродження" було видано у двох томах загальним обсягом близько 50 д. а. ("Українське кіно: ідентифікація у часі" та "Українське кіно: євроформат" - К., Альтерпрес, 2003).
До плану розвідок "Українських альтернатив" зокрема входило кілька масових опитувань ключових учасників кінопроцесу - кіноглядачів, кінематографістів та кіножурналістів. Так, у співробітництві з Українським філософським фондом (С. Пролеєв) та Інститутом соціології НАН України (Н. Паніна і Є. Головаха) було проведено два соціологічні дослідження з метою виявлення громадської думки щодо вітчизняного кіно (обидва вперше в Україні): всеукраїнське опитування глядацької аудиторії та наскрізне анкетування 1147 членів НСКУ. За підсумками такого паралельного "зондування" позицій виробників і споживачів кінопродукції виникла поки що унікальна можливість порівняльного аналізу взаємоочікувань глядацької аудиторії та кіномитців, тобто - адресатів і адресантів нашої екранної продукції. Перше загальноукраїнське дослідження кіноаудиторії проводилося у червні 2003 року соціологічною службою "Социс" за анкетою, яку склав автор усього проекту, який є і автором цих рядків. Методом стандартизованого інтерв'ю за квотною вибіркою було опитано 1200 чоловік, які репрезентують усе доросле населення України у віці від 16 до 75 років у 38 містах, 10 селищах міського типу і 26 селах України. Максимальна помилка вибірки складає +/- 3%. Опитування проводилося спеціально підготовленими інтерв'юерами у приміщенні респондента. Максимальна тривалість інтерв'ю - 35 хвилин. Усі 88 інтерв'юери, що брали участь у дослідженні, володіли українською і російською мовами й пройшли спеціальне навчання. Методика опитування - індивідуальне інтерв'ю (віч-на-віч).
Анкетування підтвердило певні апріорі прогнозовані характеристики вітчизняного кінопроцесу (скажімо, пряму залежність низької відвідуваності фільмів від матеріального стану громадян), але нарешті з'ясувало конкретні кількісно-пропорційні масштаби очевидного. Було виявлено і деякі несподівані параметри української глядацької кіноаудиторії, особливо - у порівнянні із відповідними показниками, що їх було зафіксовано для кінематографістів. Найцікавіші дані та коментар до них ми й пропонуємо нижче увазі читача.
Таблиця 1. Частота відвідувань кінотеатрів різними категоріями населення України, %
"Коли Ви останній раз були на перегляді художнього фільму в кінотеатрі?" Менше тижня тому Від тижня до місяця тому Від місяця до року тому 1-3 роки тому 3-12 років тому Ще за радянсь-ких часів Не пам'я-таю коли Не дивлю-ся кіно N
ЗАГАЛОМ ПО УКРАЇНІ 1.4 2.3 5.8 9.6 19.4 36.0 22.3 3.1 1200
СТАТЬ
Чоловіки 2.0 3.9 5.7 9.7 20.0 35.0 21.2 2.7 547
Жінки 0.9 1.1 6.0 9.5 19.0 36.9 23.3 3.4 653
ВІК
До 20 років 6.7 5.6 25.6 22.2 7.8 10.0 18.9 3.3 90
20-29 3.2 5.4 11.3 22.2 25.8 10.4 19.5 2.3 221
30-39 0.5 4.2 5.1 8.9 33.2 29.0 18.2 0.9 214
40-49 1.0 0.5 1.5 6.8 21.5 48.3 19.0 1.5 205
50-59 років 0.6 0.6 2.4 3.0 12.4 53.8 23.7 3.6 169
60 і більше 0.0 0.0 1.3 2.7 11.0 49.2 29.9 6.0 301
ОСВІТА
Неповна середня 1.0 0.0 4.2 2.6 9.9 40.1 33.9 8.3 192
Повна середня загальна 0.7 2.0 6.4 8.1 17.2 40.0 22.8 2.9 408
Середня спеціальна 1.4 2.0 3.4 11.1 26.6 35.1 19.1 1.1 350
Вища 2.8 5.2 9.6 15.2 20.4 27.6 17.2 2.0 250
НАЦІОНАЛЬНІСТЬ
Українці 1.2 2.8 4.7 10.2 19.1 35.4 23.2 3.3 927
Росіяни 1.7 0.4 8.6 7.3 20.3 39.2 20.3 2.2 232
МОВА СПІЛКУВАННЯ
Українська 0.6 1.3 3.9 9.5 19.7 34.5 26.3 4.2 623
Російська 2.2 3.6 8.0 10.2 19.6 37.2 17.4 1.8 551
ТИП ПОСЕЛЕННЯ
Київ 3.0 9.1 16.7 15.2 19.7 25.8 7.6 3.0 66
Велике місто (більше 500 тис.) 1.8 4.2 10.8 10.2 22.3 31.3 16.9 2.4 166
Місто (від 100 до 499 тис.) 3.3 1.7 9.1 12.8 21.1 37.6 13.6 0.8 242
Місто (від 50 до 99 тис.) 0.0 1.4 4.2 8.3 26.4 44.4 13.9 1.4 72
Місто до 50 тис. 0.5 2.7 2.7 9.7 15.1 45.2 21.0 3.2 186
Селище міського типу 3.1 3.1 0.0 8.2 27.6 24.5 29.6 4.1 98
Село 0.0 0.5 3.0 6.8 15.7 35.7 33.5 4.5 370
РЕЛІГІЙНІСТЬ
Віруючий 1.1 1.7 5.9 9.4 18.8 37.8 21.9 3.6 837
Невіруючий 0.5 3.8 6.2 11.4 21.8 30.3 23.2 2.8 211
РІВЕНЬ ЖИТТЯ
На життя вистачає, іноді можемо відкладати 3.6 5.3 9.8 15.6 19.6 26.2 18.7 1.3 225
Ледве вистачає, не можемо відкладати 1.0 1.9 6.3 10.9 18.6 34.4 23.2 3.6 521
Не вистачає на життя 0.2 1.2 3.3 5.2 19.8 44.7 22.4 3.3 425
Отже, тепер достеменно відомо, що кількість відвідувачів кінотеатрів за місяць в Україні не перевищує 4% від усієї потенційної кіноаудиторії, а за рік складає лише близько 10%. Згадуючи, що за радянських часів доля активної кіноаудиторії складала більше третини населення і коментуючи отримані показники в цілому (див. Табл. 1), соціолог Є. Головаха, справедливо відзначає: "Помітно також, що нині трохи вища активність у відвідуваннікінотеатрів характерна для чоловіків, молоді, жителів великих міст, матеріально забезпечених людей, високоосвічених, невіруючих і російськомовних громадян. Що ж стосується решти категорій населення, то менша частота відвідувань ними кіно пов'язана зокрема із, скажімо, концентрацією віруючих і україномовних громадян у невеликих містах і сільській місцевості, де існує набагато менше можливостей для відвідування кінотеатрів. У зв'язку з цим на особливу увагу заслуговують украй низькі показники відвідуваності в сільській місцевості. Ці дані свідчать про практично повний розвал мережі сільського кінопрокату" ("Українське кіно: євроформат", с. 428). Дозволимо собі додати до цих пояснень деякі уточнення.
Так, якщо вважати за більш-менш регулярні контакти з великим екраном візит до кінотеатру хоча б один раз на рік (тобто сумарно усіх респондентів перших трьох стовпчиків даної таблиці), то за віковим показником можна побачити, що
Loading...

 
 

Цікаве