WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Наукові контакти К. Квітки та Ф. Колесси в 1920-х - на початку 1930-х рр. - Реферат

Наукові контакти К. Квітки та Ф. Колесси в 1920-х - на початку 1930-х рр. - Реферат

признання, таке для мене дороге. Щиро радію Вашими успіхами в наукових працях (за прислані 4 відбитки сердечно дякую) й етнографічних екскурсіях: усе те вказує на Ваші невичерпні інтелектуальні сили й енергію, якої не один молодший і здоровий міг би Вам позавидувати: оттак і треба. Тішуся надією, що в співпраці з Вами і я, може, відзискаю давнішу свіжість та наберу розмаху".
Після обрання дійсним членом Академії Ф. Колесса запитував К. Квітку, яку роботу йому доручать виконувати в Академії. К. Квітка радив Ф. Колессі самому підготувати план своєї майбутньої праці. Він писав: "Отож на Ваше питання, яку працю приділять Вам в Академії, можу відповісти тільки порадою, щоб Ви самі обміркували й підготували коротенький план Вашої прийдучої роботи, а Відділ без сумніву ухвалить його… Мені б здавалося, що найкраще, якби Ви поставили у цей план 1) продовження досліду мелодій народних дум, 2) видання 1000 галицьких мелодій, що Ви записали, 3) підготування нового видання Вашої "Ритміки".
У листі-відповіді Ф. Колесса подякував К. Квітці за цінні поради щодо плану наукової роботи, який він повинен запропонувати ВУАН. Окрім того, Ф.Колесса поінформував К. Квітку, що саме тепер він одержав повідомлення, підписане неодмінним секретарем Новицьким і вченим секретарем Президії Іваницьким, щоб найскоріше подати план своєї праці у ВУАН на 1929/30 рр. Ф.Колесса повідомляв К. Квітку, що до плану своєї наукової роботи у ВУАН він включив такі питання:
1) Дальші студії над музичною формою дум у зв'язку із запропонованим йому виготовленням музичної частини корпусу дум.
2) Студії над ритмічною будовою українських народних пісень та приготування поширеного нового видання його "Ритміки українських народних пісень" з приділенням особливої уваги історичному розвитку ритмічних форм в народній поезії і погляду на паралельний розвиток віршування в літературі.
3) Західнослов'янські впливи в текстах і мелодіях українських народних пісень.
К. Квітка мріяв про перетворення Кабінету музичної етнографії в Комісію або Інститут. В одному із листів до Ф. Колесси К. Квітка писав: "Тепер постає питання про перетворення Кабінету в Комісію або Інститут з Вами, як директором, на чолі (предвидячи Ваші звичайні заперечення, наперед поясню, що це ніяк не зменшило б мого становища, а навпаки, поліпшить його, бо в Вашій особі всі справи, зв'язані з моєю діяльністю, будуть мати заступника і оборонця в Історично-Філологічному Відділі; подібно в інших комісіях є й керовничий, є й директор-академік).
Ф. Колесса схвалив проект К. Квітки щодо перетворення Кабінету в Комісію або Інститут, але водночас його гнітила думка, що, ставши директором, він погіршить становище К. Квітки, який своїми працями заслуговує на високе визнання.
Важливе значення мали наукові контакти К. Квітки та Ф. Колесси для поповнення бібліотек Кабінету музичної етнографії та НТШ новими працями в галузі музичної фольклористики, ознайомлення з ними молодих етнографів. У листі від 30 серпня 1929 р. К. Квітка дякував Ф. Колессі за прислані до Кабінету праці і водночас просив вислати Кабінетові екземпляри тих видань НТШ, де були праці, що стосувалися народної музики, і обіцяв переслати на заміну видання, потрібні Науковому Товариству ім. Шевченка. К. Квітка зауважував, що останнім часом все більше до Кабінету звертаються молоді музиканти, що цікавляться народною музикою, отже, все, що є в Кабінеті, не лежить марно.
К. Квітка також просив Ф. Колессу допомогти придбати Кабінетові музичної етнографії необхідну слов'янську наукову літературу. У цьому контексті він писав: "Щодо літератури - найбільші труднощі я маю тут з слов'янськими виданнями; німецькі добувати легше. В Києві, наприклад, зовсім нема "Narodopisny Vestnik Иeskoslovansky" за роки війни і ближчі післявоєнні роки, а там були важливі статті про музику. Так само нема ні одного з словацьких збірників, на які ви покладаєтеся в "Лемківських піснях", нема нових югослов'янських видань (крім зб. Джорджевіча). Тут справа не тільки в тім, щоб були асигновані гроші: звідсіль дуже важко, майже неможливо зноситися з інституціями і видавництвами цих країн, отже, найкраще було б, якби гроші на закупівлю були просто прислані авансом Вам".
У своїх листах К. Квітка постійно інформував Ф. Колессу про роботу Кабінету музичної етнографії, радився з ним щодо подолання перешкод. Так, у вищезгаданому листі К. Квітка повідомляв Ф. Колессу, що Кабінет укладає карту дослідження української народної музики, але при виготовленні її виникають труднощі у зв'язку з тим, що в Кабінеті немає доброї карти Галичини, просив допомогти розписати по пунктах і родах пісні, вміщені в ще неопублікованому збірнику з Галичини. У цьому контексті К. Квітка писав: "Кабінет Музичної Етнографії укладає карту музично-етнографічної дослідженості української етнічної облади - буде зазначено, з якого пункту скільки мелодій якого роду досі записано. Вже розмічено матеріали з збірника Роздольського-Людкевича і буде розмічено з Ваших "Гаївок" та "Лемківських пісень"; якби не трудність пересилати гроші за кордон, я просив би Вас доручити комусь розписати по пунктах і родах также пісні Вашого недрукованого збірника з Галичини, а так - не знаю,яким способом винагородити цю працю. Ще нам бракує доброї карти Галичини, і в цій справі дуже прошу Вашої поради. Чи тепер змінені границі повітів і чи треба відповідно переробляти ті географ[ічні] вказівки, що в зб[ірнику] Людкевича і в Ваших "Гаївках?"
Наукові зв'язки Ф. Колесси і К. Квітки стали ще тіснішими, коли в Академії було створено Кафедру української етнографії, очолювану Ф.Колессою. Оскільки вчений залишався жити у Львові, при кафедрі було утворено посаду наукового співробітника. Обов'язки наукового співробітника з 1. 01. 1930 р. виконував В. Харків. Згідно з планом роботи Кафедри української етнографії В. Харків їздив в експедиції на Харківщину та Полтавщину записувати думи. Як зазначав К. Квітка, "фонографічним приладдям і іншими науковими засобами Катедру обслуговує Кабінет Музичної Етнографії і взагалі робота коло української народної музики провадиться фактично обома установами значною мірою сумісно".
К. Квітка допомагав Ф. Колессі видавати його праці, оскільки у Видавничому Відділі Академії не було музикознавців.
У листі від 26 липня 1929 р. К. Квітка писав: "Очевидно, коли Ви не будете жити в Києві, то клопіт коло видання Ваших праць ляже на Кабінет Музичної Етнографії, - бо в Видавничому Відділі Академії нема музично-письменних людей. Я давніше писав Вам, що не можу гарантувати досконалості і акуратності своєї і В. Харкова в такого роду роботі, але тепер справа стоїть інакше: на нову посаду штатного співробітника Кабінету подав заяву М. Грінченко, а він, судячи по дотеперешній його діяльності, не є збирач етнографічних матеріалів, зате досвідчений в видавничій справі і має до неї охоту. Тож вповні натурально, коли догляд за друкуванням Ваших праць буде доручено йому. Я не міг іще з ним про це поговорити, бо він виїхав з Києва на відпочинок, але (?..) він з цим погодиться".
Ф. Колесса відіграв велику роль у справі репрезентації досягнень української музичної фольклористики на міжнародних конференціях, у яких він брав участь. Співпрацюючи з Академією наук, Ф. Колесса подав ґрунтовні інформації про роботу Другого з'їзду слов'янських географів та етнографів у Кракові 1927 р. К. Квітка не брав безпосередньої участі в з'їзді, але вислав французькою мовою реферат про пентатоніку у слов'ян, який був уміщений у 2-му томі звіту з'їзду.
Наукові контакти К. Квітки та Ф. Колесси сприяли розвитку української музичної фольклористики. Їхні праці збагатили вітчизняну науку новими дослідженнями народної музики. Крім того, Ф. Колесса та К. Квітка відіграли велику роль у справі ознайомлення молодих музикознавців з досягненнями західноєвропейських вчених у галузі музичної фольклористики.
Loading...

 
 

Цікаве