WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Наукові контакти К. Квітки та Ф. Колесси в 1920-х - на початку 1930-х рр. - Реферат

Наукові контакти К. Квітки та Ф. Колесси в 1920-х - на початку 1930-х рр. - Реферат

листі від 11 липня 1926 р. К. Квітка повідомляв Ф. Колессу, що разом з М. Гайдаєм здійснив експедицію на Поділля. В околицях Могилева-Подільського К. Квітка слухав гаївки. М. Гайдай записав на фонограф правобережну думу про Коновченка, але, на жаль, цей запис не зберігся, оскільки хтось украв фонограф з 20 валками. Далі К. Квітка писав: "Після того мені вдалося випадково купити старого фонографа, а відновити запис думи (з-під Вінниці) не вдалося; натомість записано зразок з м. Зінькова на Поділлі (Проскурівської округи)".
У листі-відповіді на цей лист Ф. Колесса радив К. Квітці зробити новий запис думи про Коновченка на Поділлі, а також сфонографувати мелодії дум з Чернігівщини. З цього приводу Ф. Колесса зауважував: "Коли загубився валик фонографічний з думою про Коновченка, якої ще не списано, то се дійсно велика шкода; треба би конечно зробити нову знімку. Дуже пильною справою уважав би я списання мелодій дум з Чернігівщини - бо їх досі майже зовсім не знаємо, а по оповіданням Сластьона - вони виявляють якийсь окремий тип".
К. Квітка повідомляв Ф. Колессу про свої плани, пов'язані з написанням нових наукових праць, просив допомогти дістати необхідну наукову літературу з-за кордону. У листі від 15 червня 1927 р. К. Квітка писав: "Тепер у мене на черзі розвідка про писані пам'ятники української світської музики 16-18 віків. Для неї мені треба ґрунтовніше пізнати історію польської музики. Тепер дуже важко стало спроваджувати закордонні наукові видання, потрібні для наукової праці, а тут потрібно зразу з десяток книжок. Академік К. Студинський ласкаво згодився допомагати мені в цій справі, чим може; прошу о поміч також Вас: не відмовте віддати гроші тій книгарні, яка може мені вислати книжки по приложеному до цього списку, але самий список дуже прошу Вас попереду переглянути і доповнити, коли я через незнання пропустив якісь важливі праці, або викреслити зайві (напр., покриті пізнішими працями), а також в разі на все не стане моїх грошей, викреслити те, що на Вашу думку менше потрібно".
К. Квітка і Ф. Колесса регулярно обмінювалися своїми опублікованими працями. Так, у вищезгаданому листі К. Квітка писав Ф. Колессі: "Я одержав останню посилку з Вашими друкованими працями і дуже дякую. Дозволю собі нагадати за мою давню прозьбу про Вашу брошуру "Кілька слів про збирання українських народних мелодій з доданням листів М. Лисенка". Я її не маю; Ви колись мені її прислали для В. Верховинця, і я передав йому той примірник. Також Ви мені були ласкаві обіцяти відбитку з Вашої статті про потреби в справі розвою народної музики, давно надрукованої в збірнику "І просвітньо-економічний конгрес у Львові".
К. Квітка сприяв виданню праць Ф. Колесси в журналах та книгах ВУАН. Свідченням цього є уривок листа К. Квітки до Ф. Колесси від 15 червня 1927 р., в якому йдеться про публікацію збірника "Народні пісні з галицької Лемківщини". З цього приводу К. Квітка писав: "Академік К. Студинський казав, що 1928 року Наукове Товариство ім. Шевченка буде друкувати Вашу збірку 1000 галицьких пісень. Чи це та сама, що Ви її мали передати київській Академії до друку, чи, може, це - нові записи з фонограм Й. Роздольського? На всякий випадок я вставив Вашу збірку в спис видань, про здійснення яких клопочуся перед Академією".
Перш, ніж друкувати збірник пісень з Лемківщини, Ф. Колесса вислав рукопис К. Квітці. Ознайомившись із рукописом збірника, К. Квітка зауважив: "Щодо способу систематизації і формул, можна тільки дивуватися незвичайній старанності Вашій, - цей Ваш збірник під цим поглядом переважає все, що мені досі відоме у всесвітній музичній літературі".
Пізніше, у рецензії на збірник Ф. Колесси "Народні пісні з Галицької Лемківщини", К. Квітка високо оцінив цю працю. Він зазначав: "Пріоритет і достоїнство її в тому, що упорядник вперше використав на слов'янській основі принципи класифікації мелодій, які ввів Ільмарі Крон (Фінляндія) і модифікував Бела Барток (Угорщина). Одночасно К. Квітка вважав, що варто використовувати такі принципи впорядкування матеріалів у наукових дослідженнях.
7 жовтня 1927 р. в Києві відбулося урочисте засідання Історичної секції Української Академії наук з Академічною комісією Західної України з нагоди сторіччя виходу у світ першого збірника українських пісень М. Максимовича. Ф. Колесса був запрошений на це свято. Напередодні цієї події Ф. Колесса повідомляв К. Квітку, що "вибирається на Свято народної пісні з приводу 100-літньої річниці народ[них] пісень з 1827 року і буде в Києві від 7 до 12 жовтня". І з радістю додав: "Тішуся вже наперед надією побачитися з Вами й обняти Вас".
К. Квітка в цей період працював у бібліотеках Ленінграда й Москви. Одержавши повідомлення про приїзд Ф. Колесси на ювілей збірника українських пісень М. Максимовича, К. Квітка перервав свою наукову роботу в Москві і повернувся до Києва, щоб зустрітися з другом. 11 жовтня 1927 р. два видатні етномузикознавці вперше зустрілися і мали можливість поділитися своїми планами щодо дальшого дослідження українських народних пісень.
Високо оцінюючи музично-етнографічну роботу Ф. Колесси, К. Квітка запропонував М. Грушевському запросити Ф. Колессу до участі в новому Інституті Примітивної Культури, який мав бути створений при Кафедрі Історії України. К. Квітка вважав, що тільки Ф. Колесса зможе керувати музичною частиною цього Інституту як слід. Окрім того, К. Квітка радив М. Грушевському доручити Ф. Колессі підготовку музичного тому до корпусу дум. У листі від 22 липня 1928 р. К. Квітка пише Ф. Колессі: "Скоро приїхав сюди М. Грушевський і запропонував мені взятися підготовляти музичний том корпусу дум, я зразу відповів, що не можу взятися за це, і що це тільки Ви могли б довершити, як слід […] В разі, коли Ви будете укладати цей том, я Вам передам всі мої матеріали".
Вважаючи Ф. Колессу найкращим дослідником української народної музики, К. Квітка відмовився від балотування на обрання його дійсним членом Академії, а запропонував висунути кандидатуру Ф. Колесси. Але Етнографічне Товариство (громадська організація, яка мала право висувати кандидатури), а також академіки М.Грушевський і О. Новицький не погодилися з відмовою К. Квітки. З цього приводу К. Квітка писав Ф. Колессі: "Розуміється, і названі особи, і Етнографічне Т-во зараз же погодилися зо мною щодо Вашої кандидатури, але не погодилися щодо моєї відмови. Етнографічне Т-во постановило вже офіційно виставити кандидатури нас обох, але це проти моєї волі, і як тільки про цю постанову буде опубліковано в газетах або переслано до Академії, я зараз офіціально повідомлю газети і Академію про відмовлення […] А якщо Ви не відмовитеся, це був би великий подарунок для Української Академії".
29 червня 1929 року в Конференц-залі Академії наук відбулися вибори нових академіків. Серед новообраних дійсних членів Академії був Ф. Колесса.
У праці "Кабінет Музичної Етнографії Всеукраїнської Академії наук. Його здобутки і завдання" (1930) К. Квітка зауважив: "За важливу дату для музичної етнографії в Українській Академії наук треба вважати день 29. VI. 1929 року, коли на дійсного члена Академії обрано найбільшого дослідника української народної музики д-ра Філарета Колессу".
У листі від 26 липня 1929 р. К. Квітка щиро привітав Ф. Колессу з нагоди обрання його дійсним членом ВУАН. Він також помістив замітку про музично-фольклористичну діяльність західноукраїнського вченого в газеті "Пролетарська Правда" у рубриці "До вибору нових академіків ВУАН".
Ф. Колесса щиро дякував К. Квітці за статтю про його наукову роботу в газеті "Пролетарська Правда", радів успіхам К. Квітки в дослідженні народної музики. У зв'язку з цим Ф. Колесса писав: "Дякую Вам, Дорогий Друже, за Ваші щирі желання з приводу моєї номінації і за Вашу повну прихильності до мене статтю в "Пролетарській Правді": ледве чи я заслужив на такі похвали; покладу усі мої зусилля на те, щоби бодай у части оправдати Ваше
Loading...

 
 

Цікаве