WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Наукові контакти К. Квітки та Ф. Колесси в 1920-х - на початку 1930-х рр. - Реферат

Наукові контакти К. Квітки та Ф. Колесси в 1920-х - на початку 1930-х рр. - Реферат


Реферат на тему:
Наукові контакти К. Квітки та Ф. Колесси в 1920-х - на початку 1930-х рр.
Значний внесок у розвиток української музичної фольклористики зробили Ф. Колесса та К. Квітка, збагативши її численними збірниками народних пісень та науково-дослідницькими працями. Упродовж багатьох років цих видатних учених єднала міцна дружба, наукові інтереси, про що свідчить їхнє листування 1922-1931 рр. Воно було перерване тією політичною ситуацією, що склалася в 1930-х рр. в УРСР, коли тих, хто контактував із представниками інших держав, вважали ворогами народу, зрадниками, буржуазними націоналістами.
До нас дійшло 50 листів К. Квітки до Ф. Колесси, які були опубліковані в 1992 р. Разом із листами К. Квітки подаються вцілілі чернетки листів Ф. Колесси.
У листі до Ф. Колесси від 11 червня 1923 р. К. Квітка пише: "Мені кожного разу було великим щастям побачити Вашу нову працю, і особливо втішно, що Ви далі заглиблюєте студії над думами, хоч і відтяті від країни, де ще від часу до часу можна їх почути. Проте є відомості, що думу про Коновченка (Вдовиченка) співають лірники й на Волині і особливо, на Поділлі. Чи не привели б пильніші розшукування до того, що сю власне думу знає хто з лірників і галицького Поділля? Це було б незвичайно важливе відкриття".
К. Квітка та Ф. Колесса впродовж 1920-х рр. обмінювалися своїми науковими працями, що сприяло ознайомленню фольклористів УРСР та Західної України з досягненнями в дослідженні народної музичної творчості. Так, у листі від 9 грудня 1923 р. К. Квітка дякує Ф. Колессі за надіслані йому праці. З цього приводу він пише: "Складаю Вам глибоку подяку за Ваші дві праці - про генезу українських народних дум і про вагу студіювання народної словесності, що я одержав в скорім часі по висланні, дарма, що вони були послані поштою нерекомендованою бандероллю. Дуже втішно, що вже можливий обмін науковими працями. Я дуже прошу прислати також відбитки "Варіантів мелодій дум" і "Наверствовання", бо такі речі при роботі треба завжди мати під рукою, а той том "Записок", де було надруковане "Наверствованє і характеристичні признаки українських народних мелодій" навіть зовсім не видається додому з Академії".
К. Квітка вважав Ф. Колессу найвидатнішим українським етномузикологом і йому було боляче, що в Радянській Україні мало хто знає про життя та наукову діяльність ученого. Тому К. Квітка вирішив написати нарис про життєвий шлях та наукову роботу дослідника. У листі від 12 листопада 1925 р. він просить Ф. Колессу надіслати необхідну інформацію про його етнографічну діяльність, а також біографічні дані. Звертаючись до Ф. Колесси з цим проханням, К. Квітка пише: "Сьогодні я взявся за чергове писання - до статті про Ваше життя і діяльність (має бути надрукована в "Музиці"). Мені досадно, що тут за Вас майже ніхто не знає, особливо молодше покоління, а в старшім поколінні звичайно змішують Вас з Вашим братом Олександром. Я знову прошу Вас не відмовити дозволити надрукувати біографічні дані, що Ви прислали, і не можу з Вами згодитися, що це передчасне".
У нарисі "Філярет Колесса" (1925) К. Квітка з великою симпатією описує життєвий шлях і творчі досягнення Ф. Колесси, називаючи його найвизначнішим дослідником української народної музики. Зокрема, вчений підкреслює, що, дякуючи Ф. Колессі, українці мають зразкове розроблення своєї народної ритміки, якого досі ще не досягла наукова література жодного іншого слов'янського народу. У статті К. Квітка наголошує, що Ф. Колесса "також дав імпульс до дослідчих праць, першорядної ваги над думами".
Давши в нарисі докладну характеристику науковій діяльності Ф. Колесси, К. Квітка робить висновок: "Щасливе сполучення історико-філологічної та музичної освіти при високій одарованості та сприятливих персональних впливах витворило з Ф. Колесси такого всестороннє узброєного дослідника народньої пісні, що мало який нарід появив йому рівного".
Ф. Колесса, у свою чергу, високо оцінював фольклористичну діяльність К. Квітки. У праці "З царини української музичної етнографії" (1925) він називає збірник К. Квітки "Українські народні мелодії" найбільшим досягненням української музичної фольклористики 20-х рр. ХХ ст.
Ставлячи працю К. Квітки за приклад, західноукраїнський учений закликав фольклористів-музикознавців систематично проводити етнографічні експедиції, вивчати народні мелодії на всій українській території. У цьому контексті Ф. Колесса писав: "Багатство мелодичного матеріалу, яке довелося зібрати Квітці, показує, що й тепер ще не запізно братися за збирання українських народних мелодій, одначе таку роботу не можна залишити на відкуп охочих одиниць, а слід би її повести дорогою плянових, добре субвенціонованих екскурсій, що систематично просліджували б різні, досі ще не використані для музичної етнографії сторони української території". У цій же праці Ф. Колесса схвалив заснування Кабінету музичної етнографії ВУАН (1922 р.) і закликав до створення подібної установи у Львові при Науковому товаристві імені Т. Шевченка.
К. Квітка вважав, що у всіх музичних школах необхідно ввести музичну етнографію як особливий предмет. Він радить Ф. Колессі написати підручник з української народної музики для музичних шкіл. У листі від 3 січня 1926 р. К.Квітка пише Ф. Колессі: "З приводу того, що Ви працюєте над підручником з народної словесності, я дозволю собі висловити міркування, що такий підручник можуть зложити, хоч, розуміється, не так добре, і професор Білецький і інші, а от підручник української народної музики з уведенням до загальної музичної етнографії тільки Ви самі могли б скласти. Якби такий підручник був, тут би музична етнографія була введена як особливий предмет по всіх музичних школах..."
К. Квітка високо оцінював талант і наукову діяльність Ф. Колесси в галузі музичної етнографії. У своїх листах до галицького вченого він ділиться планами щодо підготовки дослідників народної музики. Йому прикро, що в УРСР немає спеціалістів з етномузикології, тому немає з ким навіть порадитися. В особі Ф. Колесси К. Квітка вбачав людину, яка б могла утворити школу етнографів. З цього приводу К. Квітка писав Ф. Колессі: "В Києві досить поважно стоїть справа досліду матеріальної культури і народного пластичного мистецтва, але щодо пісенності - спеціаліста немає. М. Грушевський - надто універсальний дослідник, і, головне, не робив постережень чисто етнографічних, не був на "польовій" роботі і не знає річі в натурі; при всій повазі до його на диво всесторонньої діяльності щодо досліду української старини, я не можу вважати, щоб він міг утворити школу етнографів, хоча, без сумніву, з теоретичної сторони робота його в його комісії пісенності, стоїть поважніше, ніж в інших київських етнографічних установах (їх аж 4). Ви з В. Гнатюком і Й. Роздольським становите таку трійцю, що могла б утворити таку школу, - та я знаю, що у галицької молоді нема охоти до етнографії. Тут є трохи такої молоді, бракує тільки до музичної етнографії; якби хтось був, можна було б навіть матеріально так-сякзабезпечити одній людині ще крім мене можливість працювати виключно над музичною етнографією, утворивши нову посаду аспіранта при "дослідчій катедрі мистецтвознавства".
К. Квітка вважав Ф. Колессу єдиною людиною, з якою він може обговорити всі питання, що стосуються дослідження народнопісенної творчості. У листі від 3 квітня 1926 р. К. Квітка з великим хвилюванням писав: "Мене жах бере, коли думаю, що можемо ніколи не побачитися. Ні Вам, ні мені не вдасться виложити на письмі, а особливо в друкованій формі, малої частини того, що передумано й постережено в обсягу дорогої нам парости знання, і невже ми ніколи не будемо мати змоги обговорити питання, що нас нарізно хвилюють, і поділитися тими здогадками, які, може, ніколи не будуть опубліковані?"
У своїх листах К. Квітка інформував Ф. Колессу про результати експедицій співробітників Кабінету музичної етнографії ВУАН. Так, у
Loading...

 
 

Цікаве