WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Матеріали до нового видання каталога хорової спадщини А. Л. Веделя - Реферат

Матеріали до нового видання каталога хорової спадщини А. Л. Веделя - Реферат


Реферат на тему:
Матеріали до нового видання каталога хорової спадщини А. Л. Веделя
Хорова творчість Артемія Веделя - безцінне надбання української музичної культури. Концентруючи розмаїту гаму почуттів, вона розкриває складний, драматичний і водночас лірично відкритий світ надзвичайної людини, великого гуманіста. Написані на канонічні тексти, твори композитора відзначаються органічною єдністю слова і музики, найширшим втіленням молитовного настрою, особливою душевністю. Високі художні достоїнства забезпечили творчості А. Веделя незмінну любов виконавців та слухачів, що, зокрема, засвідчує її інтенсивне розповсюдження в рукописних списках як в період офіційних заборон на видання та виконання у ХІХ - на початку ХХ ст., так і в умовах замовчування аж до 80-х років ХХ ст. Саме завдяки цій любові хорова спадщина А. Веделя дійшла до нашого часу. Проте трагічна доля митця та особливості функціювання його творів протягом ХІХ-ХХ ст. [7, с. 82-84; 8, с. 108-112] спричинилися до її розпорошення, часткової втрати, виникнення величезного масиву рукописних джерел з численними редакціями та варіантами музичних текстів, а також до формування значного корпусу якісно нерівнозначних і неоднозначних видань [3, с. 45-56].
Цілком природно, що за таких умов у музичні тексти потрапило багато помилок. Що більш популярним був твір, то більшу кількість редакцій він отримував, тим частіше піддавався переробкам, спрощенню з метою пристосування його до можливостей виконавців і згідно з музично-естетичними уподобаннями редакторів [2, с. 19; 5, с. 97-101]. Не дивно, що в цьому процесі деякі твори втратили авторство або й зовсім загубилися. Натомість твори інших композиторів були помилково приписані А. Веделю.
Відсутність повного наукового видання творів А. Веделя відчутно позначається як на стані дослідження, так і на стані пропаганди творчої спадщини митця. Першим кроком у справі вирішення цієї проблеми мало стати створення надійної джерелознавчої бази, визначення якісного та кількісного складу творчого доробку композитора, окреслення основного кола нотних джерел для його вивчення.
Саме цю мету переслідувало і видання в 1997 р. "Анотованого покажчика творів Артема Веделя" [1]. При його складанні передусім було використано нотографічну інформацію з літературних джерел, а саме: Аскоченский В.И.Киев с его древнейшим училищем - Академиею. - К., 1856. - Ч. ІІ; Турчанинов П. И. Автобиография // Домашняя беседа. - 1863. - № 2-6; Разумовский Д.В. Церковное пение в России. - М., 1868. - Вып. ІІ; Петрушевский В. Г.О личности и церковно-музыкальном творчестве А.Л.Веделя (К истории Киево-Академического хора и к характеристике церковного пения в Киеве в конце ХVІІІ в.) // Труды Киевской духовной академии. - К., 1907. - № 7; Митропольский А. Ведель Артемий Лукьянович // Православная богословская энциклопедия или богословский энциклопедический словарь / Под ред. А. П. Лопухина. - СПб, 1902. - Т. 3; Кудрик Б. Огляд історії української церковної музики. - Львів, 1937; Соневицький І. Артем Ведель і його музична спадщина. - Нью-Йорк, 1966 та ін.
Отримана інформація стала вихідним матеріалом у подальшій пошуковій роботі. Нотні матеріали, віднайдені в державних наукових бібліотеках, архівах, музеях, бібліотеках церковних хорів, приватних зібраннях, були широко представлені в Покажчику. Враховано також відомості з рекламних оголошень російських нотних видавництв початку ХХ ст. Суттєву допомогу у збиранні нотографічної інформації надали укладачеві каталога Н. І. Андрос, О.В.Бондаренко, М. К. Боровик, М. М. Гобдич, В. С. Денисюк, В. С. Кук, М.С.Литвиненко, О. І. Малозьомова, П. В. Мережин, О. Ю. Шевчук, М.С.Юрченко, за що автор висловлює їм щиру вдячність.
До Покажчика включено всі твори А. Веделя , які на той час були нам відомі або про які ми мали хоча б якусь інформацію. Існування більшості творів А. Веделя в декількох редакціях спричинило необхідність посилання мало не в кожному випадку на різні нотні джерела. Цілком природно, що вичерпно представити їх було неможливо, оскільки фактично неосяжною джерельною базою є масив рукописних списків. Тому до каталога було включено всі відомі на той момент друковані джерела, рукописні ж згадувалися в тих випадках, коли йшлося: а) про автографи композитора; б) про неопубліковані твори; в) про рукописне джерело, особливо цінне з текстологічної точки зору. Тональність, кількість частин і тактів вказувалося за тим джерелом, яке було зазначене першим серед інших.
Важкодоступність більшості нотних джерел, плутанина з нотографічною інформацією, існування кількох творів А. Веделя на один канонічний текст, врешті, небезпека помилкових перехрещень з творчими спадщинами інших композиторів, які писали музику на ті ж тексти - усе це зумовило необхідність подання в Покажчику нотних зразків.
Покажчик складався з трьох розділів: хорові концерти, великі цикли (Всенічна і дві Літургії) та окремі твори. Непростим завданням було вирішення проблеми нумерації концертів. Звичайно, можна було б подати їх так само, як і твори в останньому розділі, тобто в алфавітному порядку, але відтак з'явилася б ще одна, і до того ж суто формальна, нумерація, яка б лише посилила існуючу плутанину. Так, сьогодні під одним і тим же номером можна виявити в нотних джерелах, фонозаписах, концертних програмах абсолютно різні концерти композитора. Наприклад, Концертом № 5 називають і концерт "Блажен разуміваяй на нища і убога" (нумерація з автографічної партитури А. Веделя ), і "Гласом Твоїм" (нумерація за "Сборником концертов А. Веделя и С. Дегтярёва". № 28 за ред. І. В. С.). В алфавітному ж каталозі цей номер отримав би концерт "Боже, приідоша язиці в достояніє Твоє". Розташувати ж концерти за найбільш логічним принципом - хронологією - також було неможливо: на жаль, нам відомий лише час створення 12 концертів з автографа (1793-1798 рр.). Зарахування решти творів за їх стильовими ознаками до того чи іншого періодів творчості композитора було можливим, але така гіпотетична хронологія все одно не дала б достатніх підстав для визначення точного порядку творів. Тому ми залишили авторську нумерацію в концертах з автографа (№ 1-12), а решту концертів подали в тій послідовності, яку було визначено у співпраці з художнім керівником муніципального камерного хору "Київ" М. М. Гобдичем. З огляду на проект запису всіх концертів на компакт-диски, були враховані такі моменти, як принцип контрасту та тональні співвідношення між концертами.
Склавши основу для роботи камерного хору "Київ" над виконавським відродженням та виданням у повному обсязі хорової спадщини А. Веделя, ставши у пригоді виконавцям та дослідникам творчості композитора, "Анотований покажчик", як видається, виконав свою функцію. З моменту його видання минуло шість років. Протягом цього часу укладачем каталогу продовжувалася пошукова та текстологічна робота, спрямована на ліквідацію "білих плям", які було виявлено в процесі роботи над Покажчиком. З'явилися нові відомості, було віднайдено "нові" твори
Loading...

 
 

Цікаве