WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → З когорти визначних діячів української музичної культури - Реферат

З когорти визначних діячів української музичної культури - Реферат

Колессою прекрасного масштабного вокально-симфонічного твору С. Людкевича "Кавказ" на вірші Т. Шевченка. Особливо запам'яталося звучання цього твору під керуванням М. Колесси у дні святкування 100-літнього ювілею С. Людкевича. Востаннє "Кавказ" виконувався зовсім недавно, а саме - 7 вересня 2003 року на відкритті сезону Львівської філармонії, на якому мені пощастило побувати. Диригував учень Миколи Колесси І. Юзюк, а в залі сидів і зі зворушенням слухав цю величну музику майже столітній маестро Микола Філаретович. Приємно було побачити його в ложі оперного театру Львова на урочистому концерті, присвяченому святкуванню 150-річчя Львівської музичної академії ім. М. Лисенка, який відбувся 24 жовтня 2003 року. Микола Колесса уважно стежив за всім, що відбувалося на сцені. Тоді в концерті виступала його донька - професор Львівської музичної академії, відома віолончелістка Харитина Колесса (учениця С. Ростроповича) та його внук і учень диригент Ярема Колесса.
Не можна оминути також його величезних здобутків у галузі музичної творчості. Він є автором цілого ряду оркестрових творів: двох симфоній, варіацій та сюїт для симфонічного, а також струнного оркестрів, великої кількостікамерно-інструментальних, фортепіанних, вокальних опусів, серед них пісні, романси, вокальні дуети, терцети, хорової музики, в тому числі багатьох хорових і сольних обробок народних пісень з різних регіонів України, а також зразків чеського та білоруського пісенного фольклору. Свіжість і новаторський пошук у поєднанні з великою винахідливістю у творчому переосмисленні інтонаційного складу пісень, оригінальність гармонічної мови та багатство і розмаїття ладових структур - ось основа творчого підходу композитора до обробки народної пісні. Саме за обробки народних пісень для голосу з фортепіано він був удостоєний Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка [2]. Детальніше різні аспекти обробки народних пісень М. Колессою висвітлювалися в спеціальній монографії автора статті "Хорові обробки українських народних пісень" [4], а також на сторінках даного журналу у статті "Видатний майстер художньої обробки фольклору (до 85-річчя дня народження з дня народження М. Ф. Колесси)" [3]. Характеристика обробок М. Колесси під кутом зору розкриття вокальної специфіки пісень подається у статті І. Зіньків і О. Шевчук [5], опублікованої в 1993 році. Вона написана на основі обробок, створених митцем у 20-30-ті роки ХХ століття.
Його музика високого фахового рівня, сповнена самобутньої неповторності і краси. Вона увібрала в себе глибину і багатство інтонаційної своєрідності, фольклору багатьох етнічних груп і особливо поезію і барвистість колоритних гуцульських та лемківських пісень і танців, народних звичаїв і легенд. Любов композитора до Карпат проступає в багатьох назвах його творів різних жанрів. Наприклад: "В горах" для стунного оркестру, "Картинки з Гуцульщини" - фортепіанна сюїта, "Три коломийки" та "Гуцулький прелюд" для фортепіано, "Лемківське весілля" - низка весільних пісень для мішаного чоловічого, жіночого хорів у супроводі смичкового квартету або фортепіано з кількома інструментальними номерами гудаків (сільських музик).
Микола Колесса є також автором музики до декількох сценічних творів (вистав лялькового театру і театру юного глядача), а також музики до кінофільмів. Зокрема, спільно з Б. Лятошинським він написав музику до художнього фільму "Іван Франко".
Визнання до М. Колесси прийшло ще у Празі, де 1928 року відбулася прем'єра його "Української сюїти" в концерті випускників консерваторії. Виконував її симфонічний оркестр Празької філармонії під керівництвом Фр. Ступки. Вона привернула до себе увагу яскравим національним колоритом, де юний композитор з великим мистецьким хистом використав інтонації бойківських і гуцульських мелодій, також оригінальні ладові і ритмічні особливості народних наспівів і награвань. Його успіхи широко коментувались у чеській пресі, згодом твір успішно був виконаний у рідному Львові. Власне, і досі він залишився репертуарним і є окрасою багатьох симфонічних концертів, що проходять в Україні і за рубежем на престижних міжнародних мистецьких форумах.
Музична творчість і багатогранна діяльність Миколи Колесси була високо оцінена і колишньою державою Радянського Союзу і нинішньою незалежною державою Україна. Він відзначений, мабуть, усіма існуючими нагородами - народного артиста України і СРСР, орденом Леніна, багатьма почесними медалями. Серед нагород, слід гадати, найдорожчими для нього є національна премія України ім. Тараса Шеченка, звання Героя України, отримане вже за часів нашої незалежності, крім того, орден князя Ярослава Мудруго V ступеня та орден Президента України за заслуги ІІІ ступеня. Він є також професором Львівської музичної академії ім. Лисенка, а також академіком Академії мистецтв України.
Але найважливіше, що його оточує любов шанувальників його мистецтва, любов близьких йому людей, рідних, приятелів і колег.
З нагоди ювілею славного митця України щиро вітаємо його і зичимо міцного здоров'я, творчих радостей, ще багато років так активно сприймати події в житті та мистецтві.
Великий інтерес викликають хорові обробки Миколи Філаретовича Колесси, які розкривають багатство і локальні особливості музичного фольклору різних етнографічних територій західних областей України. В загальному доробку композитора понад вісімдесят творів. Серед них є цікаві цикли лемківських, волинських, поліських, гуцульських пісень, опрацьованих для різних за своїм складом хорів, а також ряд інших обробок українських народних пісень, зокрема козацьких, рекрутських, бурлацьких, старовинних обрядових тощо. Цінною рисою їх є те, що тут підкреслені найбільш характерні особливості ладо-гармонічної основи цих пісень, тонко відтворений своєрідний локальний колорит.
Loading...

 
 

Цікаве