WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → До питання атрибуції Бушанського наскельного рельєфу - Реферат

До питання атрибуції Бушанського наскельного рельєфу - Реферат


Реферат на тему:
До питання атрибуції Бушанського наскельного рельєфу
(аналіз обрамленої таблиці з написом)
Дотеперішні зусилля дослідників, у тому числі й автора цієї статті, при дослідженні проблематики відомого монументального рельєфу, що оздоблює найбільше приміщення культового скельного комплексу в с. Буші Вінницької обл., зосереджувалися переважно на вивченні загального іконографічного ладу скульптурної композиції, зокрема характеру відтворення основного персонажа - молільника, реконструкції змістового плану зображення, а також на вивченні історіографії питання, на висвітленні історико-культурного контексту та результатів археологічних розкопок комплексу. Між тим аналізований бушанський рельєф має одну прикметну деталь, що заслуговує на окрему увагу, на окреме детальне вивчення й висвітлення, а не лише побіжну констатацію, як то є в більшості попередніх публікаціях. Мова наразі - про обрамлену таблицю з написом (таблицю інскрипційну), вирізьблену в центрі при верхньому краю скульптурної композиції (Іл.1). Уже саме місце розташування цієї таблиці виказує принципове значення її для розуміння всього багатофігурного зображення. На це вказав свого часу вже Д. Щербаківський пишучи, що напис (у рамці) займає "не яке-небудь випадкове, а цілком відповідне і почесне місце". Крім того, зовнішній вигляд обрамленої таблиці є доволі характерним, таким, що надається до історико-порівняльного аналізу, а значить, може прислужитися справі атрибуції скульптурного зображення. Виявляють певні історичні прив'язки й палеографічні прикмети вцілілих фраґментів напису. Що ж стосується змісту останнього, то він, безперечно, був і почасти лишається ще й досі (як покажемо далі) безпосереднім ключем для з'ясування ідейно-тематичного сенсу, а отже, й часу постання рельєфної композиції; ключем, що дозволяє водночас з'ясувати й усю, чи майже всю, проблематику історико-культурного походження цілого бушанського скельного комплексу, принаймні на етапі функціонування архітектурно-скульптурного симбіозу.
Говорячи про обрамлену таблицю як таку, насамперед слід зазначити, що її - всупереч думці автора відкриття пам'ятки В. Антоновича, повтореної a priori деякими його наступниками, - вирізьблено, безсумнівно, в один час із іншими фігурами рельєфного зображення. Твердження про заглибленість таблиці ("рамки") в загальне тло рельєфу, яким переважно послуговуються ці автори при визначенні "вторинності" її, слушне лише частково. У цьому легко переконатися під час натурного огляду пам'ятки. Дійсно, своїм лівим та частково верхнім краєм (зі сторони півня, дерева й жолоба) саме обрамлення таблиці заглиблене (врізане) в тло, одначе правим і нижнім краями воно виразно підноситься рельєфом над сусідніми ділянками тла плоскорізьби (Іл. 2: а, б). Такі відмінності зумовлені характером самого загального тла композиції: воно має різну глибину на різних ділянках, зокрема й при таблиці з написом. Наразі важливо відзначити й те, що стан збереженості поверхні таблиці й інших частин обговорюваної композиції не має позірних виразних відмін, а отже, не може бути мови про пізнішу появу її. Про цю останню обставину вказував раніше вже Д. Щербаківський , а згодом О. Формозов6.
Такі натурні спостереження й логічні передбачення змушують критично поставитися й до висловленої нещодавно гіпотези М. Рожка. На думку цього дослідника, компонування рамки впритул "до рельєфу хвоста когута, можливо навіть частково зрізаного, а також до краю рогів оленя" не є дуже вдале, такою, що дозволяє говорити про "вторинність" виконання рамки порівняно з попередніми рельєфними фігурами. При цьому названий автор не запропонував яких-небудь конкретних визначень часової віддаленості виконання рамки від моменту попереднього виконання інших фігур. Проте з контексту публікації випливає, що цю віддаленість він мислив у якихось більш-менш значних часових вимірах.
Уважне натурне обстеження скульптури переконує: зауваження названого дослідника щодо "частково зрізаного" хвоста когута не відповідає дійсності. Лівим своїм краєм рамка дійсно впритул "підступає" до краю довгих хвостових пір'їн птаха, але не більше. Зазначеним краєм рамки трохи вкорочено хіба що самий кінець гілки, на якій сидить когут. Одначе й таке передбачення не є беззаперечним, принаймні О. Формозов не вважав гілку обтятою. Натомість цілком позірно, що кінчик лівого верхнього відгалуження правого рогу оленя плавно з'єднується з правим краєм рамки. Чи слід уважати таке компонування обрамленої таблиці невдалим? На це питання не існує однозначної відповіді, а відтак можливі різні суб'єктивні оцінки. Скажімо Д. Антонович, відомий вітчизняний мистецтвознавець, характер загального укладу скульптурної композиції (а отже й укладу таблиці) оцінював дуже високо. У руслі обраної теми принциповіше, напевно, розібратися в тому, чи випливає з існуючих реалій факт "вторинності" таблиці, і якщо "так", то якими часовими межами цю "вторинність" належить вимірювати.
Зважаючи на саме лише безпосереднє сусідство обрамленої таблиці з рельєфними зображеннями птаха, гілки дерева й рогів оленя, довести "вторинність" її неможливо. Утім, таблицю різьблено дійсно вже після появи зображень дерева, птаха й оленя, принаймні після появи двох перших фігур. Свідченням цього є той таки перепад висоти тла при різних краях таблиці й понижена висота рельєфу самого обрамлення (крім поля таблиці як такої) стосовно висоти рельєфу гілки й фігури півня. До речі, саме цю незбіжність можна беззастережно вважати невдачею різьбяра-виконавця, свідченням його недостатнього фахового вишколу. Проте такий технічний прорахунок стався не інакше як у процесі роботи над усією композицією, точніше - на завершальному його етапі. Давній майстер різьбив зображення - зважаючи на значний розмір його - окремими, певно, ділянками, і таблицю, яку він викарбував чи не останньою, довелося відтворювати, зважаючи на існуючі вже зображення при верхньому краю композиції, "вписувати" вже між існуючими фігурами. Слушність такого міркування доводить цілковита, чи майже цілковита, збіжність висоти рельєфу верхньої площини самої таблиці з висотами рельєфу верхніх площин фігури півня та гілки, а також те, що кінчик одного з відростків правого рогу оленя, як уже зазначалось попереду, плавно з'єднується з рельєфом правого краю рамки. Крім того, аналізована версія історичного постання бушанської скульптури виглядає мало переконливою й з огляду на загальні закономірності образотворення та на внутрішню логіку побудови багатофігурної композиції, зокрема. Важко в'явити, аби центральна частина бушанської композиції (та ще композиції монументального культового зображення), нехай навіть якась її ділянка, порівняно тривалий час лишалася незаповненою, більше того - лишалася буквально необробленою поверхнею кам'яної брили, при існуванні вже зображень на її крайніх ділянках. Це відзначив свого часу й О. Формозов, наголосивши, що позаяк усі фігури рельєфу й "напис у рамці" підносяться над спільним тлом, важко передбачити, аби всередині композиції якийсь час після різьблення головних фігур скульптури зберігалася необробленою виступаюча ділянка скелі. Логічнішою виглядала б принаймні зворотна послідовність різьблення іконографічних мотивів композиції: від центра до країв. Нереально припускати й переробку на таблицю якогось іншого первісного рельєфного зображення. Якби це було так, то висота рельєфу її та сусідніх ділянок композиції, гадається, відрізнялася б від нинішньої, тобто була б помітно нижчою.
Беручи до уваги всі вище зазначені натурні спостереження й логічні мірківання, таблицю в рамці слід вважати одночасним витвором із іншими зображеннями бушанської скульптурної композиції. Цю фактографічну реальність неможливо не визнавати, тим паче нехтувати нею, подібно до деяких попередніх авторів переважно серед прихильників язичницького походження рельєфу. Показово, одначе, що з таким станом речей погоджувалися й погоджуються чимало дослідників аналізованого рельєфу, зокрема й серед тих таки прихильників язичницької теорії. При цьому Д. Айналов вбачав у "рамочці з нерозбірливим написом" давньоруське наслідування античного титлу. Б. Греков і В. Даниленко також тлумачили аналізовану деталь композиції в якості обрамлення напису періоду Київської
Loading...

 
 

Цікаве