WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Поляки очима українця 17-18 ст. - Реферат

Поляки очима українця 17-18 ст. - Реферат

(1М.4.11).
Наприкінці ХVIII ст. це з містичною похмурістю буде розвинуте в Історії Русів (до речі, досі не поцінованої під таким, містико-символічним, кутом зору), автор якої на власні очі спостерігав падіння як Гетьманату, так і Речі Посполитої. Його візія історії - це простеження Божого суду й Божої кари, що впала на тих, хто зруйнував дух единства и братского согласия, який панував колись між единоплеменными народами - поляками та українцями - от единого корене Славянского альбо Сарматского, і від цього почалась эпоха ужаса и губительства для обоих народов, Польского и Руского, эпоха, умолченная по историям, или легко в них описанная, но которая, потрясши Польшу до самого основания, и колебавши ее более ста лет, низринула наконец в бездну ничтожества, а народу Рускому давши испить самую горестную чашу, каковую и во дни Нерона и Калигулы не все Христиане вкушали, преобразила его в иной вид и состояние [17]. Зло, звичайно ж, ішло від поляків (автор ледь не дослівно перекаже за Величком апокрифічний універсал, не забувши ні про Каїна та Авеля, ні про "заволочення за Віслу" - на чужие грунты и земли [18], але в основі всього лежала не їхня зла воля, а Боже прокляття: вийшов Каїн з-перед лиця Господнього (1М.4.16). Подібно до Каїна, поляки позбавлені божественної опіки, тому враг, ненавидяй добра, от ада изшедший, возмутил священную оную народов едность на погибель обоюдную [19]; знаряддям же своїм диявол, за Історією Русів, обрав "видуману" папою і римським духівництвом унію та заздрісних польських вельмож. Відтак, доки козаки, помщаючися за власні кривди, вели справедливу війну, Промысл Божій сприяв саме їм, а суд Божій переслідував поляків, натомість коли почалося взаємне кровопролиття - неминуемая месть Божія впала вже на самих українців, бо всякая кровь, проливаемая на земли, взыщется от рода сего [20].
За допомогою яких засобів автор матеріалізує свою похмуру візію - вже не належить до предмету нашої розмови. Але принагідно все ж варто зауважити, що мотив прокляття за братовбивство, втілений у демонічній сцені "Страшної помсти" Гоголя (цей твір Григорій Грабович слушно визначає як "осердя гоголівського міту про Україну") [21], де останнього нащадка роду гризуть все мертвецы, его деды и прадеды, где бы ни жили при жизни, підозріло паралелізується із саме так прочитаною Історією Русів [22], а вплив цієї пам'ятки на Гоголя загальновідомий.
На закінчення нагадаю, що польська сторона леґендою Вернигори врешті-решт теж призналася до "братерства/ворожнечі", яке бентежило українську думку середини ХVII - кінця ХVIII століть - але вже пізніше, в інакшому культурному контексті й через інакший поштовх. Багатошарова з точки зору міто-структурної будови [23], леґенда Вернигори породжувала й твори, сповнені оптимістичної віри в братерство народів-сусідів (пор. знамените полотно Яна Матейка "Вернигора", написане між 1875-1883 роками: постать натхненного козака-пророка розділяє дві групи персонажів - поляків та українців, проте на передньому плані художник зобразив дитя в білій одежі - символ примирення обох народів у майбутньому), і містичні візії розтятости/непоєднуваности, як у героя Юліуша Словацького (Sen srebrny Salomei), напівкозака-напівшляхтича, котрого мучить власний дуалізм Orlicy na polrozdartej / Maja,cej dwa serca i dzioby;/ Czlowieka z troistej osoby; / Z Lacha, z Kozaka i z czarta. Втім, як зауважив Станіслав Маковський, провідний польський дослідник проблематики, пов'язаної з леґендою Вернигори, Вернигора живе в Польщі й пророкує досьогодні [24].
------------------------------------------------------------------------
ПРИМІТКИ
1 Ширше про це див.: Данієль Бовуа. Шляхтич, кріпак і ревізор. Польська шляхта між царизмом та українськими масами (1831-1863) / Перекл. з франц. Зоя Борисюк.- К.,1996.- С.51-57 passim; Григорій Грабович. Грані міфічного: образ України в польському й українському романтизмі // Григорій Грабович. До історії української літератури. Дослідження, есе, полеміка.- К.,1997.- С.170-195.; Danuta Sosnowska. Ambiwalencje i sprzecznos'ci: o dziwnych Kozakach w polskiej literaturze romantycznej // Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze. 2: Spotkania polsko-ukrain'skie / Pod red. S.Kozaka.- S.165-171.
2 Наталя Яковенко. Образ поляка в українській історичній белетристиці // Україна - Польща: історична спадщина і суспільна свідомість /. Мат-ли наук. конф., Кам'янець-Подільський, 29-31 травня 1992 р. - К.,1993.- С.125-132.
3 А.С.Петрушевич. Сводная галицко-русская летопись с 1600 по 1700 год.- Львів, 1871.- С.405.
4 Цей відомий вислів 1637 р. належав великому коронному гетьманові Станіславу Конєцпольському.(Pamie,tniki o Koniecpolskich. Przyczynek do dziejo'w polskich XVII wieku / Wyd. St.Przyle,cki.- Lwow, 1842.- S.281).
5 Цит.за: Zbigniew Wo'jcik. Wojny kozackie w dawnej Polsce..- Krako' w, 1989.- С.59.
6 Пор. у давній праці Івана Франка "Хмельниччина 1648-1649 років у сучасних віршах" // Іван Франко. Зібрання творів. Т.31.- К.,1981.- С.188-253; також див.: Henryk Gmiterek. Wojny kozackie w two'rczos'ci Samuela Twardowskiego ze Skrzypny // Козацькі війни ХVII століття в історичній свідомості польського та українського народів. Мат-ли Другої Польсько-Української Наукової Зустрічі.- Львів, 1996.- С.106-115.
7 Цит. за згаданою працею Франка, с.214 (виділення моє - Н.Я).
8 F.S.J. Poselstwo wielkie ... przez lata 172,1713,1714.- LwЧw, 1732.- С.251 (тут цит. за перекладом з книги: Орест Субтельний. Мазепинці: Український сепаратизм на початку ХVIII ст.- К.,1994.- С.105).
9 Danuta Sosnowska. Ambiwalencje i sprzecznosci..- С.167.
10 Текст літописних заміток опублікований Ю.А.Мициком у: Летописи и хроники. Сб. статей, 1984 г. - М., 1984 (цит. на с.231).
11 З козацьких пропозицій до мирної угоди від 5 VII 1658 та з листа Івана Виговського до Яна Казимира від 4 VIII 1658 (Василь Гарасимчук. Матеріали до історії козаччини ХVII віку.- Львів, 1994.- С.85, 100).
12 З нотаток познанського воєводи Яна Лєщинського від 2 VII 1658 та з одного з попередніх варіантів Гадяцької угоди (Там само, с.77, 115).
13 Цит. у моєму перекладі за текстом промови, вміщеним у додатках до праці: М.Брик. Юрій Немирич на тлі історії України.- Лоссер, 1974.- С.71.
14 Найдетальніше (в плані буйних історико-географічних фантазій на тему войовничості алано-хозарів) ця легенда переказана в Дійствіях презільної брані Григорія Граб'янки (1710).
15 Ширше про це див. у моїй статті Парадокси інтерпретації минулого в українському ранньонаціональному мітові (на пам'ятках ХVII - початку ХVIII ст.) // "Ґенеза", # 5.- К.,1997 (в друку).
16 Тут і далі цитую за бездоганним перекладом Валерія Іевчука: Самійло Величко. Літопис. Т.1 / Переклав Валерій Іевчук.- К.,1991.- С.299.
17 Исторія Русов или Малой Россіи. Сочинение Георгія Кониского, архиепископа Белоруского.- М.,1846.- С.32.
18 Там само, с.69.
19 Там само, с.36.
20 Там само, с.213. Оскільки тут автор відкликається до "слів самого Спасителя", то це, очевидно, є парафразом євангельського: Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крові Авеля праведного аж до крові Захарія, Варахіїного сина, що ви замордували його між храмом і жертівником! Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей! (Мт.23.35-36).
21 Григорій Грабович. Гоголь і міф України // "Сучасність".- 1994, #10.- С.140.
22 За такого припущення втрачало б сенс запропоноване Грабовичем тлумачення коренів прокляття, що висить над козацькою Україною, як міфічної дихотомії між світом чоловіка й жінки, що обертається протистоянням двох способів соціального буття - войовничого і мирного (Грабович. Там само, с.138
23 Пор. серед іншого: Michel Maslowski. Le myth de Wernyhora. Une prophetie polonaise sur la coexistence de l'Ukraine et de la Pologne // Другий Міжнародний Конгрес Україністів, Львів 22-28 серпня 1993 р. Доповіді і повідомлення: Історія ,ч.1. - Львів, 1994.- С.146-154.
24 Stanislaw Makowski. Musij Wernyhora i jego proroctwa w s'wietle badan' polskich i ukrain'skich // Другий Міжнародний Конгрес Україністів, с.154.
Loading...

 
 

Цікаве