WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → До історії створення капели "Трембіта" - Реферат

До історії створення капели "Трембіта" - Реферат

матеріальне підґрунтя.
А тепер спробуємо поглянути на організацію капели "Трембіта" з позиції інформації у радянських джерелах та матеріалах. Створення її, як вже згадувалося, було санкціоноване широковідомою "Постановою РНК "Про організацію театрів, музичних колективів, будинків народної творчості і театрально-музичних закладів у Львівській, Дрогобицькій, Ровенській, Волинській, Станіславській і Тернопільській областях" від 19грудня 1939 року, пункт 7 якої стосувався створення філармонії з симфонічним оркестром, хоровою капелою та сектором естради при ній [14]. Вже згадувалося про фіктивну, а іноді нищівну реорганізацію культурно-мистецьких установ та виконавських колективів радянськими владними органами, фальсифікацію реальної картини та історичної правди. Проте важко втриматися від спокуси навести декілька типових документів тієї епохи та співвіднести з вищенаведеною інформацією. "Історія Львова" (видання Академії Наук Української РСР, відповідальний редактор В. Секретарюк) про події цього періоду пише наступне: "Возз'єднання західноукраїнських земель в єдиній Українській Радянській державі, зміна капіталістичних виробничих відносин соціалістичними стали вирішальними умовами докорінних перетворень в галузі культури. Радянська влада дала можливість найширшим масам трудящих прилучитися до освіти і науки... Розгорталась діяльність культурно-освітніх установ. 10 грудня (насправді 19-го - В. Ш. ) 1939 року на першому засіданні бюро обкому КП(б)У було прийнято постанову про створення у місті театрів, філармонії і Будинку народної творчості, а також музичних учбових закладів. За короткий час у Львові створено п'ять театрів, філармонія з симфонічним оркестром і хоровою капелою "Трембіта", музичне училище і чотири музичні середні школи. 21 вересня 1940 р. оперою "Тихий Дон" Г. Г. Дзержинського розпочав роботу Державний театр опери та балету" [15, с. 417].
А ось що пишуть про "Трембіту" радянські підручники: "Художньо-виконавський рівень наших самодіяльних хорів різноманітний. ...Відомі випадки, коли аматорські хори переростають у професійні. Прикладом може бути Воронізький російський народний хор, Львівський хор "Трембіта", Закарпатський хор, Омський народний хор та інші" [16, с. 89]. А це - зразки повідомлень з періодики: "Рік 1939 різко змінив життя і обличчя хору, розкрив перед ним нові горизонти. Зросла кількість хористів, особливо за рахунок жіночих глоосів. Капела стала державною. Так самодіяльний хор переріс у професійний, став одним з провідних колективів Радянської України" [17, с. 2]. Як бачимо, витоки колективу з аматорського хорового руху попри все залишаються очевидними.
Яскравим свідченням епохи є цитата з виступу голови Львівського відділення СКУ А. Кос-Анатольського на зборах інтелігенції міста, що відбулись 27 вересня 1954 року, про творчість львівських композиторів: "Зараз завдяки радянській теорії мистецтва - теорії соціалістичного реалізму, кожен композитор свідомий, що він виконує суспільне завдання, що йому приділяється увага з боку партії, уряду, з боку народу... Ця свідомість надає нам силу і охоту до праці... Ми хочемо підготувати творчий звіт, і хочемо, щоб капела "Трембіта" підготувала творчий звіт, щоб ми постійно звітувались, тим більше, що ми зможемо показати більше творів і полотен. Є багато творів, які вимагають професійного виконання" [18, c. 265]. При гротескності звучання цих слів, з них видно, що "Трембіта", як і "Боян", і "Студіо-хор" при СУПроМі, у 50-ті pp. ХХ століття була потенціальним виконавцем творчих проектів західноукраїнських композиторів, колективом, професіоналізм якого гарантував достатній рівень втілення оригінальних ідей та якості інтерпретації (ця тенденція збереглася до 80-х років).
Великі зміни пережила капела у роки здобуття Україною незалежності. Перед колективом постали нові можливості і перспективи. У цей складний час (1990 р.) до керівництва "Трембітою" приступив представник львівської диригентської школи Микола Кулик (клас Б. Завойського, з 1993 р. - заслужений діяч мистецтв). Серйозних змін зазнав склад капели, змінився і підхід до репертуару. За нових умов стало можливим відродження раніше знищуваних цінностей, насамперед - виконання великого і дуже істотного для музичної культури України пласту духовної музики різних епох. До програм концертів залучені твори композиторів, творчість яких замовчувалася у зв'язку з репресіями чи еміграцією (серед них - М. Гайворонський, З. Лисько, В. Барвінський, С. Чарнецький, Б. Кудрик), сучасні українські та зарубіжні хорові полотна у модерних техніках, з найсміливішими творчими експериментами.
У 1990-му році хоровий склад капели доповнив камерний оркестр (під керівництвом В. Дуди, утворений зі складу виконавців філармонічного оркестру), що принципово спростило можливість підготовки великих оркестрово-хорових композицій та розширило потенціал гастрольної діяльності, для якої відкрилися європейські обшири (Польща, Словаччина, Чехія, Австрія, Німеччина, Данія, Франція, Італія). Серед таких великих проектів: "Велика меса" і "Реквієм" В. А. Моцарта, ораторія "Месія" Г. Ф. Генделя, хорові концерти та літургія Д. Бортнянського, літургії М. Вербицького та Д. Січинського, "Меса" С. Монюшка. Якщо популяризація українського хорового музичного мистецтва товариством "Боян" у великій мірі реалізовувалась через видавничу діяльність, то капела "Трембіта" з 1994 р. продовжила цю роботу, здійснивши ряд аудіозаписів. Це серії: "Сучасна українська інструментальна музика" (у виконанні оркестру капели) та "Духовна музика України" (близько 20 випусків, що включають твори для хору а capella та оркестрово-хорові композиції, шедеври світової і української музики). Започатковано нову серію - "Персоналії" - записи літературно-музичних композицій, присвячених творчості видатних українських поетів та композиторів.
Продовжуючи традиції "Бояна" та хору СУПроМу, капела є першовиконавцем ряду новітніх творів українських, а найчастіше галицьких композиторів. Власне такими є першопрочитання ораторії В. Камінського "Іду. Накликую. Взиваю" на тексти А. Шептицького і "Страстей Господа нашого Ісуса Христа" О. Козаренка. У руслі традицій своїх попередників, "Трембіта" є постійним учасником урочистостей міського та державного рівнів. Успіхи у роботі заслуженої державної хорової капели "Трембіта" відзначені почесною нагородою України - Державною премією ім. Т. Шевченка 1995 р. у галузі концертного виконавства.
Очевидним видається факт, що хорова капела за виконавською традицією, громадянською позицією, суспільною функцією, і матеріальною базою є прямою правонаступницею львівських хорів першої третини ХХ ст., насамперед хору товариства "Львівський Боян". Отже, початок історії колективу - не у формальній постанові, датованій "золотим вереснем" 1939 p., a в плідній праці знаменитих хорових товариств та колективів.
Loading...

 
 

Цікаве