WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → До історії створення капели "Трембіта" - Реферат

До історії створення капели "Трембіта" - Реферат

"Про організацію театрів, музичних колективів, будинків народної творчості і театрально-музичних закладів у Львівській, Дрогобицькій,Волинській, Ровенській, Станіславській і Тернопільській областях" від 19 грудня 1939 року [7, с. 7] стверджує: "Свою діяльність Львівська Державна Обласна Філармонія розпочала 16 січня 1940 р. На початку грудня було створено симфонічний оркестр... 16 січня 1940 р. почала свою роботу Державна Українська Хорова Капела у складі 72 осіб під орудою Д. Котка" [7, с. 10] Це було виконання пункту 7 постанови, де наказувалося створити: "Державну обласну філармонію з симфонічним оркестром, українською хоровою капелою, з сектором естради та солістами". Іще один видатний музикознавець Й. Волинський, згадуючи матеріальні проблеми хору Котка та початки організації капели, висловлюється: "Тепер зрозуміло, якою сенсацією стало повідомлення, що появилось через місяць після приходу Радянської влади, про те, що у Львові створюється державна хорова капела. Дата її народження -10 жовтня 1939 р" [8, с. 79]. С. Стельмащук у вищеназваній праці згадує, що Котко: "…організовує чоловічий хор з галичан і волинян і концертує аж до 1939 року. Після літньої відпустки під час репетицій у Львові хор застали війна і прихід радянських військ. Тоді-то у жовтні 1939 року було створено хорову капелу "Трембіта" [3, с. 30]. На жовтень 1939 року вказує і трембітянин-ветеран Степан Харина [3, с. 297], на цей же рік посилаються біографічний довідник "Мистецтво України" під. ред. А. В. Кудрицького [9, с. 326] та "Хоровой словарь" Н. В. Романовського [10, c. 11]. Але, мабуть, найдостовірнішою є дата 10 жовтня 1939 року, відома з уст самого організатора - Д. Котка, за свідченням С. Стельмащука [3, с. 271].
Напевне найбільшою кількістю неспівпадінь у джерелах відрізняється питання про склад капели, а саме: які професійні та аматорські хорові колективи були представлені у її розширеному складі? Нагадаємо, що чисельність чоловічої партії була збільшена протягом кількох місяців від 21-24 осіб до 45-ти, а згодом до них приєдналися 40 хористок. УРЕ вказує, що капела: "Створена ... на основі самодіяльного чоловічого хору (керівник Д. Котко) та "Стyдio-хору" (керівник М. Колесса)" [4, с. 334]. Й. Волинський пише: "В "Трембіту" прийшло немало колишніх учасників найкращих львівських аматорських хорів (були серед них і співаки із "Студіо-хору" М. Колесси), що також сприяло стрімкому творчому ростові нового колективу". Натомість, в "Історії хорового товариства "Боян" Л. Ханик читаємо в розділі про діяльність знаменитого музично-культурного осередку "Львівський Боян" у 1934-1939 рр., коли його хор очолює І. Охримович: "Так проходила діяльність товариства аж до 1939 року, коли на базі "Бояна" у Львові була організована Державна академічна хорова капела "Трембіта". Частина членів "Бояна" влилась у цю капелу" [11, с. 69]. Ці ж дані знаходимо на сторінках дослідження М. Загайкевич: "Боян"... тривалий час акумулював у собі концертну діяльність Західної України і згодом став основою для заснування капели "Трембіта" [1, с. 126]. Проте у статті С. Стельмащука "Дмитро Котко і його хор" [3, с. 22] серед колективів, що склали основу новоствореної капели названо мандрівний хор Д. Котка, артистів хору оперного театру, співаків з чоловічого хору Духовної семінарії, "Студіо-хору" М. Колесси, учасниць дівочого хору гімназії Василіянок та молоді з аматорських колективів. Довідник М. Бурбана подає, що капела була створена: "…з числа співаків чоловічого хору Дмитра Котка, Студіо-хору (кер. М. Колесса, Є. Козак), "Львівського Бояну", випускників Духовної семінарії, Богословської академії, деяких інших колективів" [5, с. 44].
З вищенаведеного випливає, що колективами, які визначали обличчя новоствореної капели, її професіоналізм та матеріальну базу, стали хори Д. Котка - чоловічий та жіночий (митець у 1931-1935 pp., якраз перед організацією чоловічого хору, викладав в українській гімназії сестер Василіянок у Львові та у Львівській малій духовній семінарії), "Студіо-хор" М. Колесси при СУПроМі та хор товариства "Львівський Боян". Власне ці виконавські колективи були найчисельніше представлені в капелі, саме їх традиції виконавства, професійної та громадської діяльності і репертуарної політики успадкувала і розвиває "Трембіта" сьогодні.
Щоби мати можливість це прослідкувати, спробуємо окреслити найістотніше в творчих засадах кожного зі згаданих колективів та їх керівників.
Кінець 1921 року - період створення знаменитої котківської "шістнадцятки" - першого складу хору, який був дібраний з обдарованих колишніх студентів та випускників музичних навчальних закладів Наддніпрянщини. Колектив діяв на підставах кооперативного підприємства. Хор вирізняла ансамблевість, точний стрій і незвична для галицької хорової виконавської манери "інструментальність" звучання, відшліфоване фразування та аґоґіка, чітка дикція, зібраність, зразкова сценічна дисципліна і єдність у прагненні досягти високого художнього результату. Окрім обробок народних пісень, програми включали хорові твори українських композиторів XVII-XX століть. Проте хор мав не лише концертні успіхи. Хотілося б іще звернути увагу на дуже істотне твердження М. Бурбана: "Хор Дмитра Котка - унікальне явище: це школа диригентів, співаків, народних просвітителів" [5, с. 45].
У 1925 році за умовою ангажименту Краківського концертного бюро хор зріс до 40 осіб (мішаний склад). Далі колектив пережив дуже складний період розколу, внаслідок чого його довелося реорганізовувати чи, практично, формувати новий (1935-1939 pp.). Нові хористи мали слабші музичні дані та освіту. Це позначилося на репертуарі, а успіх під час гастролей багато в чому підтримувався за рахунок колишньої популярності. І попри позитивне сприйняття, преса нерідко вказувала на недоліки у виконанні. Наведемо рядки зі статті С. Людкевича, де він вказує на брак чистоти інтонації, особливо в складних гармоніях та "…односторонній спосіб трактування всіх народних і артистичних пісень та одностайні шаблонні, а деколи пересадні динамічно-агогічні та інші колористичні ефекти при всякій нагоді, а часто й у найменше відповідних місцях... не видно провідної лінії поетичного тексту, а верховодить змагання до зовнішніх шаблонних, не раз примітивних або пересадних ефектів, за якими часто пропадає глибша естетична лінія... В деяких тих хорових обробках деякі манери в гармоніці й голосоведенні не видержують фахової музичної критики і виявляють деякі прогріхи, які без шкоди для ефекту, а то й з користю для неї можна б обминути; з другого боку, деякі такі "прогріхи", як, наприклад, рівнобіжні порожні квінти у фригійській каденції пісні "На городі верба рясна" звучать добре, ориґінально, просто ревеляційно! Та, незважаючи на "літературний" бік; програми, у продукціях Котка на перший план вибирається враження величезної зовнішньої і внутрішньої дисципліни хору,
Loading...

 
 

Цікаве