WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Деякі аспекти дослідження ікони "Богоматір Холмська" - Реферат

Деякі аспекти дослідження ікони "Богоматір Холмська" - Реферат

шат. На іншій світлині (Іл. 22: б) представлено частину зірки, виконану на темно-вишневому мафорії Богоматері з тонких листочків сусального золота. Золото має потертості та втрати на опуклих місцях (зокрема, по кракелюрах).
Показово, що окремі деталі зірки складалися з двох або більше фрагментів золота, накладених один на одний, зокрема, в зображенні перехрещеного променя в лівій частині або шестикутної зірочки з трьох видовжених паралелограмів (у нижньому правому куті фотографії).
Наінформативнішими на знімках видаються окремі деталі письма ликів. Так, кіноварні вуста Дитяти (Іл. 22: в) мають різну інтенсивність кольору за рахунок того, що зображення нижньої губи розбілено. Рум'янець, який відтворено нижче та ліворуч від вуст, майже дорівнює їм за інтенсивністю. З насиченим червоним кольором верхньої губи контрастує зелений тон проплазми, виконаної глауконітом у зображенні тіні біля носа. Автентичний фарбовий шар перетнутий глибоким кракелюром, заповненим пізньою оліфою та фарбою від перемальовань. Особливо складну форму має зображення лівого ока Богоматері, яке досить добре збереглося (Іл. 22: г). Воно окреслене опуклим кіноварним (з домішкою білила) валиком. Ідучи справа наліво по нижній межі ока, валик змінює напрямок на верхній і, не доходячи до правого кута, повертає, плавно переходячи у вертикаль, що відокремлює ніс від щоки. Додатково око та райдужна оболонка наведені чорною фарбою, а білок окреслений білилом, утворюючи легкий, акцентований у правій частині контур навколо райдужки. Полиск складної форми на райдужці, здогадно, є більш пізнім замальованням. На світлинах видно також фрагменти щільного шару вохріння, що красивими дугами огинає око знизу та зверху, переходячи в передню площину носа. Ця структура зображення ока підтверджується й фрагментом рентгенограми, виконаної в 2001 році (Іл. 22: ґ).
Макрозйомка виявила також залишки первісного авторського лакового покриття - прозорого, чудового янтарного кольору, з тонкою сіткою власного мікрокракелюру. Воно добре видно на фото позолочених тла та німбів, розкритих з-під брутальних записів (завдячуючи здатності золота значною мірою відбивати світло, "підсвічуючи" покривний шар знизу), і частково - на яскраво-кіноварних ділянках зображення (Іл. 22: д, е). Фактура цього автентичного шару та структура його мікрокракелюру, які чудово збереглися, свідчать про високий професіоналізм розкриття, що провадиться реставратором А. Квасюком.
Дослідження в інфрачервоних (далі - ІЧ) променях лицевого боку ікони більш чітко виявило затінені риси ликів (особливо правого контуру шиї та лику Богоматері з вухом, а також ока) (Іл. 21: б).
Краще розрізняються й інші елементи зображення, які були, здогадно, ще в підмальовку оконтурені чорною фарбою, нанесеною тонким пензлем (контури рук в центрі ікони, п'ята Дитяти) (Іл. 21: в). Виявлений подвійний контур голови Дитяти - імовірно, наслідок змін первісної форми в процесі написання ікони (Іл. 21: а). Зйомка в ІЧ зоні спектру дозволила також прочитати майже непомітний напис на зворотному боці ікони, що був виконаний у три рядки чорною фарбою:
К???PIС? / сиреч понаш [ему] / ЦИПРИСЪ (Іл. 21: г).
"Циприсъ" - полонізм у давньоукраїнській мові (польськ. cyprys від лат. cypressus - кипарис). Останні три літери в третьому рядку збереглися погано.
Судячи з написання окремих літер (зокрема, И, Н), напис виконаний пізнім уставом та, ймовірно, відноситься до XVII ст. Напис свідчить про значення, що надавалося кипарису як матеріальному носію образу, адже він, на думку авторів XVII ст., підтверджував виконання ікони самим апостолом Лукою.
Дослідження в ультрафіолетових (далі - УФ) променях дозволило більш чітко (порівняно з вивченням у видимому відбитому світлі) розрізнити ділянки з відкритими первісними (авторськими) фарбовими шарами та ділянки, перекриті пізніми мастиковками та перемальовками. Це стосується, зокрема, зображень у відбитих УФ променях, інформативність яких визначалась насамперед їх унікальною властивістю передавати тонкі нюанси фактури фарбових шарів, що дозволило досить точно ідентифікувати їх походження. Так, зображення відкритих авторських шарів у відбитих УФ променях мають виражену сітку старого кракелюру з підійнятими краями та відповідну характерну фактуру. Перекривання первісних шарів навіть тонким шаром запису маскує кракелюр, "замулює" загальну картину. Чим товстіший шар записів, тим більше згладжується первісна фактура (Іл. 21: ґ, д).
Ще більше диференціювання шарів за їх властивостями, походженням та часом ми отримали, досліджуючи видиму люмінесценцію, що збуджується УФ променями. Кольорова зйомка люмінесценції дозволила чітко визначити локалізацію та міру збереженості не менш як шести первісних шарів (у т. ч. авторського покриття) та приблизно такої ж кількості пізніх (поновительських та реставраційних) шарів та елементів (Іл. 23: а-г).
Первісні фарбові шари мали в УФ люмінесценції вигляд ділянок певного кольору, чітко перерізаних темною сіткою глибокого старого кракелюру. Зображення темно-вишневого мафорію Богоматері має світло-бузкову люмінесценцію, вохристого вбрання Дитяти - темно-золотаву, кіноварно-червоних вуст та літер написів - червоно-оранжеву. Золочення тла та асисти мають в УФ променях темно-сірий тон; золоті та позолочена пластини виглядають, як чорні. Ранні записи (у т. ч. бронзова фарба) в УФ люмінесценції мають чорний або темно-сірий тон, пізні записи різного кольору - переважно світлий з блакитним відтінком.
Залишки автентичного авторського покриття, яке збереглося на площі приблизно 20 %, мають вигляд дрібних острівців з яскраво-жовтою люмінесценцією - на зондажах позолоченого тла, місцями на зображенні ликів та вбрання Богоматері й Дитяти, німбу навколо Його лику та п'яти. Як уже зазначалося, у видимому світлі покриття простежується лише на мікрорівні, причому на найбільш світлих та яскравих ділянках зображення.
Дослідження ікони в УФ променях дали можливість зробити більш упевнені висновки про збереженість авторського живопису. Загальна площа первісного живопису, що зберігся, оцінюється (як і раніше) приблизно у 70 %. Однак близько половини цієї площі все ще знаходиться під пізніми нашаруваннями - від грубих на золотому тлі (із залишками первісного покриття) до тонких, майже лесувальних (на постатях Богоматері та Дитяти). Старі реставраційні ґрунтовки частково перекривають тут і найбільш семантично важливі ділянки (у т. ч. частину правого ока, носа, губБогородиці). Видалення цих нашарувань дозволить ще ближче підійти до первісного образу ікони.
У процесі фізико-оптичного дослідження порівнювались зображення, одержані різними методами (у видимій, інфрачервоній, ультрафіолетовій, рентгенівській ділянках спектру, а також на макро- та мікрорівні з урахуванням стратиграфії живопису). При всебічному вивченні пам'ятки багато незрозумілого прояснюється, і, отже, комплексне дослідження є значно інформативнішим, ніж механічна сума розрізнених методів.
Фізико-оптичні дослідження допомогли з'ясувати міру збереженості первісних шарів ікони, виявити цікаві ознаки її історичного буття. Не менш важливим є також одержання деяких нових, відсутніх у спеціальній літературі, відомостей з техніки візантійського живопису.
Loading...

 
 

Цікаве