WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Деякі аспекти дослідження ікони "Богоматір Холмська" - Реферат

Деякі аспекти дослідження ікони "Богоматір Холмська" - Реферат

виразного драматизму. У цих зображеннях досягнуто рівноваги між об'ємною, тонко нюансованою формою та контурами, в яких ця форма природно, без напруження, проявляється. Фігура Марії, яка шанобливо схилилась з Дитям перед Симеоном (Іл. 10), є наче дзеркальним відтворенням "Холмської Богоматері".
Архангел Михаїл на мініатюрі зі "Слів Іоанна Златоуста" (1078-1081, Національна бібліотека, Париж) (Іл. 11) поданий у тому самому нахилі, що й "Богоматір Холмська", тому особливо легко вловлюється стилістична схожість образів (зокрема, це проявляється в лініях, що м'яко окреслюють шию, овал лиця, ніс, брови, очі. Помітні й зеленкуваті тіні, що відповідають (у пом'якшеному варіанті) проплазмі на лику "Холмської Богородиці".
У зображеннях кінця XI - початку XII ст. (Іл. 12-14) одухотвореність і витонченість образів, а також нюансоване моделювання форми зберігаються, проте лики більш індивідуалізовані та психологізовані. Це, зокрема, виявляється в більш випрямлених (у Богоматері) або припіднятих (у ангела) бровах, фіксації погляду на певній ділянці простору (ліворуч та догори - у Богоматері, вниз на глядача - у ангела). У порівнянні вже з цими образами "Богоматір Холмська" виглядає дещо архаїчнішою.
У пам'ятках першої половини XII ст. (Іл. 15,16) психологізм образного ладу ще відчутніший. Він виявляється, зокрема, в підійнятих і зібраних до перенісся бровах Євангеліста Марка чи зламаних брів в лику Богоматері з константинопольської мозаїки, на якому відбивається складна гама почуттів.
Посилення психологізму та індивідуалізації образу позначилось і на Богоматері Вишгородській (Володимирській) (Іл. 2), - іконі, що є найбільш близькою за характером образу до "Богоматері Холмської". Її брови страдницьки з'єднані на переніссі, вуста стиснуті, погляд, на мить відірвавшись від Дитяти, що пригорнувся до Неї, скорботно та допитливо кинутий на віруючого. Недарма М. Тарабукін говорить про портретний характер цього образу. Відповідно до цього тонка графічна пророка лику Вишгородської Богоматері виражена відчутніше, ніж у Холмської (навіть із врахуванням гіршої збереженості лику останньої). Розвинена лінія як засіб формотворення дає більше можливостей для відтворення індивідуальності та психологізму образу. Відрізняється дещо і техніка живопису цих ікон.
Проплазма на тіньових та напівтіньових ділянках лику Богоматері Холмської виражена більш чітко, що надає йому особливої об'ємності, а отже, й глибини простору. Відсутні також різкі білильні висвітлення, помітні на Вишгородській Богоматері (ніздря й підборіддя Дитяти, лінія носа Богоматері).
Повноцінний порівняльний аналіз дослідження цих ікон щодо технології, на жаль, неможливий внаслідок майже повної відсутності опублікованих даних стосовно Богоматері Вишгородської. Проте порівняння з тими неповними показниками, які все ж таки є, свідчать, на мою думку, на користь більш раннього походження "Холмської Богоматері". Насамперед ікона "Богоматір Холмська" відчутно більша за розміри первісної частини Володимирської (95,5 x 66,5 та 78 x 55). Основа для неї виготовлена з кипарису, в той час як стосовно Володимирської Богоматері ми маємо згадку про липу (див.: Каталог Всесоюзной выставки византийского искусства, 1972. Утім, не відомо, малась на увазі середня первісна частина ікони чи пізня доставка). Якщо рентгенографічні дослідження Холмської Богоматері 2001 та 2003 років свідчать про суцільне наклеювання паволоки на іконний щит, то в іконі Володимирської Богоматері паволока наклеєна частково - тільки на полях та під пізніми вставками.
У другій половині XII ст. індивідуалізація та психологічність образів продовжують посилюватися, досягаючи майже граничного вираження у фресці "Оплакування" церкви Св. Пантелеймона в Нерезі (Іл. 20).
Наступний закономірний крок - кристалізація образу в монументально-статичних, знакових, позбавлених безпосереднього психологічного вираження творах, таких, як вже згадувана мозаїчна ікона з синайського монастиря (Іл. 5). Приналежна до того самого іконографічного типу й формально найближча до "Холмської Богоматері", ця мозаїка стилістично цілком інакша.
Таким чином, з огляду на відзначені характеристики іконографії, стилістики та технології, а також історико-порівняльний аналіз, найбільш вірогідним часом створення ікони "Богоматір Холмська" слід вважати другу половину XI ст. Цій атрибуції протирічить зауваження А. Лідова про те, що оголена, розвернута до глядача п'ята Дитяти "одержує розповсюдження у візантійській іконографії XII-XIII століть". Утім, ця деталь, як вже згадувалось, спостерігається принаймні у двох мозаїчних зображеннях Богоматері Одигітрії Ліворучиці та Праворучиці першої чверті XI ст. у північній та південній люнетах капели кафолікона Хосіас Лукас у Фокиді (Іл. 4, 6).
Дивовижною є історична доля Холмської і Вишгородської чудотворних ікон, що були вивезені з Константинополя. Можна припустити, що проміжним місцем перебування "Холмської Богоматері" (як і Вишгородської) був Київ. Обидві ікони представляють найглибші в богословському сенсі образи Богоматері з Дитям, причому в найдосконалішому художньому виконанні.
У Холмській Богоматері (тип Одигітрії Дексіократуси) Богородиця (у відповідності зі смирнинським рукописом) особливо чітко уподібнюється скінії, тобто церкві, де Христос як першосвященик здійснює літургію та приносить самого себе в жертву, а поза Дитяти символізує Його призначеність жертві, смерті та воскресінню.
У Вишгородській іконі Богоматері (тип Глікофілуса) Вона уподібнюється проквітлому жезлу Аарона, що стосовно Дитяти символізує не тільки Його проростання й жертовне призначення, але й достоїнство як першосвященика, а "солодке цілування" Матері й Сина - єднання в любові Марії-церкви та Христа-першосвященика.
Таким чином, іконографічний тип Глікофілуса в драматургії християнського сакрального дійства є продовженням та розвитком типу Дексіократуси. Якщо в "Холмській Богоматері" сакральний простір замикається в любові між Дитям і Матір'ю, то у Вишгородській Богоматері він, завдяки пронизливому погляду Марії, одержує новий вимір, розмикається, сприяючи співпереживанню віруючим божественної істини.
Створення цих ікон, які, без перебільшення, є вершинами візантійського живопису (принаймні серед відомих донині творів), здогадно, виходячи з наших досліджень, розведене в часі. І це не випадково - адже єдиний сакральний простір у феноменальному світі, підкоряючись законам часу, розкривається, розгортається й осмислюється не одразу.
Результати фізико-оптичних студій
Упродовж 2001-2003 рр. нами, за участю завідувача реставраційною майстернею Волинського краєзнавчого музею, художника-реставратора А. Квасюка, були проведені фізико-оптичні дослідженняікони "Богоматір Холмська", що полягали в макрозйомці фрагментів, фотофіксації в інфрачервоних та ультрафіолетових відбитих променях, а також у фотографуванні видимої люмінесценції, збудженої ультрафіолетовими променями.
При макрозйомці були відзняті найцікавіші фрагменти живопису - з огляду на техніку та технологію, а також на сліди "патини часу". Так, на світлині (Іл. 22: а) видно фрагмент паволоки на місці втрати авторських левкасу та фарбового шару, а поруч - давні ковані цвяхи з фрагментом золотої фольги, що залишилась від
Loading...

 
 

Цікаве