WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Деякі аспекти дослідження ікони "Богоматір Холмська" - Реферат

Деякі аспекти дослідження ікони "Богоматір Холмська" - Реферат


Реферат на тему:
Деякі аспекти дослідження ікони "Богоматір Холмська"
До питання атрибуції (іконографічний та стилістичний плани)
На досліджуваній іконі з глибоким ковчегом (щит розміром 95,5 x 66,5 x 2,4 складається з трьох кипарисових дощок, що перекриті з лицевого боку суцільною паволокою та гіпсовим ґрунтом), на золотому тлі з кіноварними ініціалами зображено Богоматір з Дитям, що напівлежить на Її правиці. Богоматір убрана в мафорій вишневого, з холодним відтінком, кольору, облямований потрійною золотавою оторочкою, і синій очіпок; Христос - в довге, до п'ят, з напівкруглим викотом золотаво-вохристе вбрання, що вкрите чисельними лініями золотих асистів. З-під нього біля шиї виглядає світла смужка сорочки. Голова Христа відхилена назад у тричвертному звороті, Він уважно дивиться на Матір, Його правиця піднята в жесті благословіння, лівицею ж, що знаходиться біля коліна, Він тримає згорнутий білий сувій. Його права нога витягнута по діагоналі, ліва - просунута під правою так, що видно оголену п'яту. Навкруг голови - німб з подвійним кіноварними хрестом. Правицею Богоматір підтримує Дитя збоку та знизу, ліва рука Її підійнята у вказівному й водночас заступницькому жесті. Рукави мафорію Богоматері прикрашені трьома золотими і однією срібною позолоченою платівками з різноколірними емалями. Богоматір у тричвертному повороті схилилася до Дитяти і, ледь посміхаючись, дивиться на Нього (Іл. 1).
За іконографією ікона належить до типу Одигітрії Дексіократуси (Провідниці Праворучиці, тобто Провідниці з Дитям на правиці) - одного з чотирьох основних зображень Богоматері з Дитям, що остаточно усталились у візантійському живопису впродовж XI ст. Ці типи представлені, зокрема, у мініатюрах Християнської Топографії Косми Індикоплова (третя чверть XI ст., бібліотека Євангелічної школи в Смирні). Крім Одигітрії Дексіократуси, у цьому шерегу - типи Кипрсько-Печерської Богоматері (яка сидить на троні з Дитям на колінах перед черевом), Одигітрії Ліворучиці (Провідниці з Дитям на лівій руці), Глікофілуси ("Та, що солодко цілує" - з Дитям на правій або лівій руці Богоматері, яке притискається до Її щоки).
У перших трьох типах Христос зображений з піднятою у благословінні правицею. Кипрсько-Печерська Богоматір уподібнюється Ковчегу Заповіту, а Христос - Ною в Ковчезі.
В обох підтипах Одигітрії проявилась тема взаємозв'язку втілення та страстей Христа. Однак Одигітрія Ліворучиця є більш ієратичною та статичною, насамперед через вимушене, більше чи менше наближення пози Дитяти до фронтальної позиції, котра дозволяє Йому безперешкодно здійснювати благословіння правицею. У підтипі Одигітрії Дексіократуси з'явилась можливість зображувати Христа у відносно вільній, часто напівлежачій позі. Згадані типи репрезентують різні грані Богоявлення.
Одне з найраніших зображень типу Дексіократуси - енкаустична ікона початку VIII ст. з базиліки Санта Марія Нова (Рим) (Іл. 3). На жаль, вона збереглася лише фрагментарно (усе, крім ликів - пізня реконструкція). Мозаїчне зображення першої чверті XI ст. у кафоліконі Хосіос Лукас у Фокиді композиційно нагадує "Холмську Богоматір" (Іл. 4). Проте нахил Дитяти назад дуже легкий, а погляд Богоматері - відчужений, що ніби прозирає в жертовне майбутнє Сина. На мозаїчній іконі XII ст. із синайського монастиря Св.Катерини відчуженим є також і погляд Дитяти, а його постать розташована вертикально (Іл. 5). Суттєвою деталлю є зображення довгого золотавого вбрання (замість традиційного хітона та гіматія), що нагадує золототкану плащаницю, яка використовувалась при похованні.
Саме такий одяг Христа ми бачимо на іконі "Богоматір Холмська". Тут зображення відрізняється від інших образів відносно більшим розміром фігури Христа (вона співвідноситься з фігурою Богоматері), а також Його напівлежачою позою. Голова Христа відкинута назад і майже торкається лівого краю ковчега ікони вище його середини, а центральна вісь тіла практично збігається з витягнутою правою ногою, що впирається в нижній край ікони (біля правого кута). Таке діагональне розташування тіла асоціюється з покладанням в гріб. Ліва рука Богоматері (що має не тільки вказівне, але й заступницьке - за рід людський - значення), трохи не стикається з благословляючою рукою Христа, а Її правиця майже торкається оголеної п'яти Дитяти. Погляди обох не відчужені й не спрямовані на віруючого, а тільки один до одного. Зімкнутість жестів та поглядів створює особливе силове поле, інтимний простір почуттів, що виповнює ікону.
Одна з найважливіших деталей (яка особливо добре розрізняється в ультрафіолетовій люмінесценції) - стопа Дитяти, розвернена до глядача п'яточкою. Маючи досить великі розміри, вона виділена композиційно: розташована на одній вертикальній вісі з ликом та лівою рукою Богоматері, п'ята співвідноситься з цією рукою та ликом Христа. Така іконографічна деталь трапляється у візантійському іконопису з початку XI ст. на багатьох зображеннях Богоматері типів Одигітрії та Глікофілуси. Оголені босі ноги Дитяти мають тут кілька значень. По-перше, "це зображення "прекрасних ніг благовісника", що символізують собою чистоту принесеного Христом у світ вчення". По-друге, це традиційна біблійна ознака смирення та покірності стосовно Христа, який прийняв на себе жертву спокутування. Нарешті, зображення зверненої до глядача оголеної п'яти Спасителя відсилає до слів Бога з Книги Буття (3:15), звернених до змія-спокусника після гріхопадіння: "І Я покладу ворожнечу між тобою і між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його [насіння Адама та Єви - В. Ц.] в п'яту".
У відповідності зі словом Божим, сім'я змія "жалило в п'яту" Христа, котрий зазнав страсті та мученицької смерті; та Він же воскреснув, подолав врата пекла і тим "зтер голову" спокусникові. "Де, смерте, жалo твоє? Де, шеоле, твоя перемога?"
Немає сумніву, що "Холмська Богоматір" створена в класичну епоху візантійського мистецтва (епоха Дук та Комнінів, XI-XII ст.) і саме в межах константинопольської школи. Про це свідчить особлива витонченість і довершеність образу ікони в поєднані з надзвичайно високим рівнем живописного виконання. Оскільки ікон від цього періоду збереглося обмаль, щоб поточнити час написання ікони, ми мусимо, по можливості, прилучити для порівняльного аналізу весь масив константинопольської школи живопису XI-XII ст. (включаючи мініатюри та монументальний живопис). При цьому будемо намагатися в кожному з часових відрізків залучати найближчі у формальному та стилістичному аспектах твори. На жаль, цей аналіз сьогодні можливий лише на основі порівняння загальних стилістичних ознак, позаяк результати досліджень з техніки та технології конкретних пам'яток візантійського живопису (принаймні в доступній нам науковій літературі) відсутні.
Для пам'яток першої половини XI ст. (Іл. 6-8) характерний уже повний відхід від античних зразків і новий зміст образів, які відзначаються аскетизмом, нерухомістю та відчуженістю. "Холмська Богоматір"суттєво відрізняється від цих образів з їхніми масивними пропорціями, великими очима та рисами ликів.
Образи другої половини XI ст. (Іл. 9-11) об'єднують спокійні просвітлені лики, сповнені одухотвореності, гармонії та витонченості; вони позбавлені екзальтованості й
Loading...

 
 

Цікаве