WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Давньоруська фреска в церкві Спаса на Берестові та монументальне малярство Києва кінця ХІ - початку ХІІ століття - Реферат

Давньоруська фреска в церкві Спаса на Берестові та монументальне малярство Києва кінця ХІ - початку ХІІ століття - Реферат

збереглося.
У нашій статті ми, не заперечуючи висновків про своєрідність стилю виконання фрески "Явлення Христа учням на Тіверіадському морі", спробуємо все ж окреслити коло пам'яток, в яких можуть бути виявлені ті чи інші стилістичні паралелі фрескам церкви Спаса на Берестові й тим самим визначити їх місце в історії монументального мистецтва Києва ХІ-ХІІ ст.
Розглянемо спочатку прийоми технічного виконання берестівської фрески і передусім ті, які застосовувалися при моделюванні форми, що найтісніше пов'язані з індивідуальними особливостями роботи майстрів і відповіднонайпоказовіші у визначенні мистецької традиції та школи, якій вони належать.
Попередній малюнок сцени "Явлення Христа учням на Тіверіадському морі", а також розкритих фрагментів композиції, розташованої вище, було виконано червоною вохрою. Такий колір попереднього малюнка є найбільш розповсюдженим в монументальному малярстві візантійської традиції. Утім, трапляються й інші варіанти - у фресках Софії Київської, наприклад, повсюди виявляється попередній малюнок чорного кольору, що в середньовічних пам'ятках монументального живопису зустрічається як виняток. Графлені по вологому тиньку лінії попереднього малюнка в розкритих частинах берестівської фрески виявляються лише на колах німбів постатей Христа в нижній та верхній композиціях.
Після виконання попереднього малюнка, у межах окреслених ним контурів, силуети всіх елементів композиції були зафарбовані локальними кольорами - за традиційною середньовічною технологією виконання фрески. На цьому етапі силуети постатей апостолів та Христа, включаючи як тілесні частини, так і одяг, були однотонно зафарбовані жовтою вохрою, за винятком гіматію Христа, зафарбованого червоною вохрою. Жовтою вохрою було пофарбовано і човен та лінію берега води. Після цього зеленою землею (фарбою) було прокладено площину позему, а під блакитне тло, так зване "небо", підкладено сіру фарбу - суміш вугільної чорної з вапняними білилами. Ця ж суміш, але більш розбілена, була використана і для зображення води.
Наступним етапом після нанесення прокладок локальних кольорів було моделювання форми. Воно розпочиналося промальовуванням по прокладках локальних кольорів контурів деталей зображень з наступним нанесенням моделюючих тіньових та світлових тонів, які визначали особливості побудови їх форми. Як правило, на даному етапі індивідуальна специфіка роботи кожного виконавця виявлялася найвиразніше. Тому найбільш важливі частини збереженої фрески розглянемо кожну зокрема.
Почнемо з лику Христа в композиції "Явлення Христа учням на Тіверіадському морі". Він зберігся не повністю: вище очей зображення втрачене, однак і збереженої частини цілком достатньо, аби детально дослідити техніку його виконання. Тут по жовтій вохрі, нанесеній суцільним шаром, на площу лику та німбу коричневою фарбою окреслено контур голови і намічено риси обличчя. Потім цією ж фарбою, але розведеною прозоро, прокладені тіньові ділянки та злегка підмальовано бороду і волосся (останнє збереглося незначною ділянкою поза вухом). Після цього освітлені частини лику кілька разів були прозоро прописані розбілом підкладочної вохри. Перший розбілений шар перекрив майже всі не зафарбовані тіньовим кольором ділянки первинної жовтої прокладки, а в окремих місцях його було нанесено із заходом на тіні і м'яко з ними зтушовано. Наступні два, дещо більш розбілені шари світлового тону нанесені на меншу площу. Після цього по розбіленій вохрі промальовано зелено-оливковим кольором напівтони по ребру носа, під очима, на щоках біля бороди та на підборідді. А на завершальному етапі останній найбільш розбілений світловий тон окремими мазками покладено на найбільш освітлені місця на зображенні носа та вилиці з освітленого боку обличчя. Після цього всі деталі лику наведені лініями заключного малюнка, що, однак, не виглядає суцільним контуром, а лиш акцентує тіньові місця, підкреслюючи пластику форми. Колір цих акцентів коричневий, а на тіньовому боці носа та на губах з додатковим червоним підкресленням. Борода та вуса профарбовані коричневим кольором також, без графічної проробки пасм.
Принципово іншу техніку виконання бачимо в зображенні одягу Христа. Його хітон графічно промальований тонкими червоно-коричневими лініями малюнка складок по жовтій вохрі прокладки. На світлові частини складок покладені такі ж графічні лінії чистих білил, що мають лиш незначну градацію. У напівтонах жовта прокладка залишена не зафарбованою. Хоча малюнок складок хітону загалом узгоджується з реальною пластикою постаті, це видно, зокрема, на рукаві, де складки огинають передпліччя,- їх одноманітно лінійне трактування без активних тіньових чи світлових підкреслень не створює реального відчуття об'ємної форми. Аналогічне моделювання було, очевидно, притаманне і складкам гіматію Христа, що має червоно-вохристе локальне забарвлення. Однак зараз світловий тон складок тут майже повністю втрачений. Лише в місцях тіньових частин прослідковуються темніші мазки.
У зображеннях постатей апостолів, які знаходяться в човні, таких різких відмінностей виконання облич та одягу не спостерігаємо, хоча певна різниця в прийомах моделювання їх тут також існує. Як зазначалося, початково всі постаті апостолів разом з силуетом човна зафарбовані жовтою вохрою. По цій вохрі їхні внутрішні деталі промальовані червоно-коричневою фарбою з відтіненнями. Останні виконано тим же кольором, але прозоро, подібно до того, як це зроблено в зображенні лику Христа. Цим же прозоро-коричневим кольором, нюансованим домішкою інших фарб, було прописане і волосся на головах апостолів. Потім на освітлені ділянки їхніх облич та рук було прозоро нанесено світловий тон із суміші прокладочної вохри та білил. На обличчях цей тон покладено широкими площинами, а на руках - окремими мазками пензля, що лишали досить значні ділянки незафарбованої прокладки. Наступним моделюючим шаром був тіньовий тон прозорої коричневої фарби, що на ликах частково перекрив перший шар висвітлення, пом'якшуючи тим самим перехід між тіньовими та світловими ділянками, а на руках - підсиливши тон первинного тіньового підкреслення. Після цього в напівтонах на ликах була покладена прозора сіра фарба, яка нюансувала холодним відтінком монохромно-коричневу розтяжку тіньового тону. Заключні висвітлення на обличчях та руках апостолів виконані дуже розбіленою вохрою, покладеною на найбільш освітлені ділянки майже без розтушовування. Завершувалося моделювання наведенням зовнішніх контурів зображень та їхніх внутрішніх деталей густою коричневою фарбою, місцями підсиленою в зображеннях ликів чорним кольором. Темні лінії цього заключного малюнка на тлі градації більш-менш зближених світлових відтінків та напівтонів
Loading...

 
 

Цікаве