WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Григорій Логвин і його дослідження Суботова та Чигирина - Реферат

Григорій Логвин і його дослідження Суботова та Чигирина - Реферат

попередні обстеження в Суботові й Чигирині на предмет з'ясування можливості й доцільності проведення ширших досліджень решток і пам'яток доби Хмельниччини. Судячи з першого короткого звіту, дослідник увесь час провів у Суботові, бо про дослідження в Чигирині не згадано жодним словом.
З'ясувавши перспективність проведення подальших досліджень й відзвітувавши про це (див. "Науковий відчит"), Г. Логвин 25 вересня 1953 року отримує в Управлінні в справах архітектури приРаді Міністрів Української РСР два дозволи за №№ 108 і 109 на проведення обстежень Іллінської церкви в Суботові з улаштуванням шурфів і зондажів та на проведення розкопів будинку Богдана Хмельницького в Суботові. Дозволи підписала Євгенія Горбенко, відомий український архітектурознавець, кандидат мистецтвознавства, котра тоді працювала начальником відділу охорони пам'яток архітектури Управління в справах архітектури при Раді Міністрів УРСР. 2 жовтня того ж року в Черкасах ці дозволи погодив заступник начальника обласного відділу в справах архітектури І. Калиниченко. Найімовірніше, вже наступного дня Г. Логвин розпочав дослідження на місці. Цього разу він попрацював і в Суботові, і в Чигирині, про що свідчить "Відчит", що друкується нижче. Після завершення досліджень ілюстрований звіт про них учений здав до відділу охорони пам'яток архітектури Управління в справах архітектури при Раді Міністрів УРСР 5 квітня 1954 року.
Ці матеріали польових досліджень, які послужили основою нарису "Чигирин і Суботів", добре ілюструють специфіку дослідницького "почерку" автора. У науковій діяльності Г. Логвина є вельми прикметна особливість, яка виділяє його серед інших українських мистецтвознавців. Він один з небагатьох, хто вмів бачити і показати іншим українське мистецтво "з висоти пташиного польоту". Більшість його колег усе життя опрацьовують якийсь один вид чи жанр мистецтва, одну добу чи стиль, одну групу пам'яток, одного майстра, іноді - навіть один твір. Логвин же бачив шлях українського мистецтва від Х до початку ХІХ століть, усі його види і жанри. І це - не поверхове ковзання понад банальностями. Це - рідкісні нині (і завжди) енциклопедизм й універсальність. Бо своїми науковими працями Логвин ще в 1950-х роках довів, що він уміє прецизійно, у кращих академічних традиціях науково дослідити одну пам'ятку чи групу пам'яток.
Під час архітектурно-археологічних досліджень Чигирина 1953 р. Г. Логвин розкопав оборонні мури замку Богдана Хмельницького і Петра Дорошенка, виявив так званий бастіон Дорошенка на південно-східному розі замку (дослідник у звіті назвав його вежею), розвідковими шурфами встановив напрямок міського кам'яного муру XVII ст., який охоплював місто зі сходу й півдня. Фундаменти цього муру були досліджені у дворі будинку теперішньої райдержадміністрації та ще на двох садибах. Ці мури були збудовані з ламаного каменю-пісковику. Замкову Миколаївську церкву дослідник на підставі текстових та іконографічних матеріалів XVII ст. вважав мурованою, за типом подібною до Покровського собору в Харкові. На основі цих досліджень, залучаючи матеріали іконографії, Г. Логвин виконав гіпотетичну реконструкцію архітектурно-містобудівного устрою Чигирина станом на літо 1678 р., яку він опублікував у згаданому нарисі 1954 року.
Цікаво порівняти тексти, що публікуються нижче, з нарисом "Чигирин і Суботів". Більшість матеріалів польових досліджень 1953 року представлені у тому виданні, проте в дуже препарованому й ідеологічно спотвореному вигляді. Відповідальним редактором нарису був авторитетний мистецтвознавець М. Цапенко, автор відомої в ті часи книги про реалістичні засади радянської архітектури, один з ідеологів сталінізму в архітектурі. Немає сумнівів у тому, що крім названого відповідального редактора, нарис мав і численних неназваних ідеологічних редакторів і цензорів. Відтак суттєву наукову інформацію з того нарису треба буквально по крихтам визбирувати серед розлогих текстових пасажів про "навіки з російським народом", "бойовий авангард російського робітничого класу - Комуністичну партію", про "Велику Жовтневу соціалістичну революцію", "нерушиму дружбу народів", які ми виписали з однієї тільки сторінки. У такому контексті "непричесані" матеріали перших в історії польових історико-архітектурних досліджень Чигирина і Суботова набувають особливої ваги. Тому ми й вважали за потрібне опублікувати їх та ввести до сучасного наукового обігу.
Після досліджень Г. Логвина Іллінська церква в Суботові була реставрована в 1977 та 1995 роках за проектом архітектора С. Кілессо. При цьому було розібрано критий перехід від церкви до дзвіниці, який був прибудований 1861 року.
Чигиринський замок став об'єктом ширших архітектурно-археологічних досліджень у 1989-1992 роках, коли українські археологи під керівництвом П.Горішнього повторно, після Г. Логвина, розкопали на Замковій горі рештки так званої вежі й з'ясували, що це залишки мурованого наріжного "бастіону Дорошенка". Науковцями Державного НДІ теорії та історії архітектури й містобудування (С. Кілессо, М. Андрущенко, Т. Бажановою, В. Ленченко, О.Кобенко) опрацьовано графічну реконструкцію замку, яка дещо відрізняється від реконструкції Г. Логвина 1953 року (передовсім - відсутністю високих мурованих башт та наявністю бастіонів), а також проект відтворення бастіону, який реалізується з 1995 року. Фрагментарне відтворення Чигиринського замку передбачене урядовою Програмою відтворення визначних пам'яток історії та культури, ухваленою 1999 року. Проте й досі, через 10 років після розкопування, практичні роботи з архітектурної реставрації бастіону - цієї невеликої за об'ємом споруди - не завершені. Це нехлюйське ставлення до такої унікальної в загальнодержавному масштабі та єдиної в Чигирині автентичної па-м'ятки часів Богдана Хмельницького виявляє нам не декларовану на словах, а справжню політику цієї держави стосовно української національної спадщини:
"Чигрине, Чигрине,
Все на світі гине,
І святая твоя слава,
Як пилина, лине.
За вітрами холодними,
В хмарі пропадає.
Над землею летять літа,
Дніпро висихає,
Розсипаються могили,
Високі могили -
Твоя слава... і про тебе,
Старче малосилий,
Ніхто й слова не промовить,
Ніхто й не покаже,
Де ти стояв? Чого стояв?
І на сміх не скаже!!"
(Тарас Шевченко)
Тексти дослідження Г. Логвина друкуються з певними редакторськими правками. При цьому збережено мовний стиль автора. Матеріал ілюструють вибрані фотографії, зроблені автором, з його ж текстівками.
Loading...

 
 

Цікаве