WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Військова музика козацько-гетьманської держави - Реферат

Військова музика козацько-гетьманської держави - Реферат

значення в суспільному й культурному житті полкових міст тогочасної України-Гетьманщини. Тому, залежно від завдань і умов застосування, визначилися основні різновиди української військової музики другої половини XVII-XVIII ст.: офіційно-церемоніальна, службово-стройова, сигнально-фанфарна, розважально побутова, концертна військова музика. Особливо часто в щоденниках генерального підскабія Якова Марковича та генерального хорунжого Миколи Ханенка згадується про військову музику, яка використовувалася під час зустрічі високоповажних осіб, від'їзд чи приїзд гетьмана тощо. Як наприклад, у липні 1706 р. вперше відвідав Київ російський цар Петро I, якого зустрічали "при игрании музыки войсковой" (очевидно, виступав і магістратський оркестр).
Нотних записів з репертуару військових оркестрів за період існування козацько-гетьманської держави (1648-1764) не виявлено. Але зберігся список нот бібліотеки Київського магістратського оркестру, який відновив своюдіяльність з 1768 року (на чолі з капельмейстером Я. Станкевичем). Цей документ свідчить, що оркестр виконував побутову музику: марші, вальси, полонези, кадрилі, а також українські танці. У репертуарі оркестру значне місце займала західноєвропейська музика (І. Плейєль, Д. Штрейбельт, К. Глюк, В. Моцарт, А. Буальдьє, Е. Мегюль, Дж. Россіні). Очевидно, у репертуарі військових (та рогових) оркестрів існували різні аранжувальні твори (українських мелодій, творів західноєвропейських композиторів тощо). Про це свідчить зміст двох нотних зошитів, які збереглися в нотозібранні родини Розумовських. Перший зошит під назвою "Рогової музики різні штучки й пісеньки" містить невеликі п'єси-мініатюри (від 8 до 30 тактів), серед них: алеманди, менуети, рондо, пісні-марші та ін. Інший зошит складається з 12-ти "Російських пісень" (серед них дві українські: "Ой гай, гай зелененький" - № 4, "На бережку у ставка" - № 9), а також фрагмента увертюри до популярної на той час комічної опери іспанського композитора Висенте Мартіна-і-Солера "Рідкісна річ" ("La cosa rara").
Полковий та сотенний уряди Лівобережної України XVIII ст. як представники гетьманської адміністрації проводили набори українських співаків до Придворної капели в Петербург. Такі заходи доручали музичноосвіченим працівникам, багато з яких відбули придворну службу при імператорській капелі. Серед них: сотник лохвицький лубенського полку Кирило Качановський (проводив набір 1746-1750 рр.); сотник чернігівського полку Олександр Брежинський (1749 р.); військовий канцелярист Михайло Пурна (1763 р.); капрал глухівського гарнізону Фадей Кореневський та солдат київського гарнізону київського полку Іван Черніговський (1746 р.).
Такий стан функціонування генеральних та полкових військових музикантів, їх професійна діяльність на території Лівобережжя існувала до 1764 року. 10 листопада 1764 року було видано царський указ про ліквідацію гетьманства й утворення Малоросійської колегії - органу управління Лівобережною Україною (діяла до 1786 р.) на чолі з її президентом П. Рум'янцевим. Наступні укази протягом 1765-1774 років були спрямовані на скасування полкового устрою Лівобережної та Слобідської України. Одним з останніх був урядовий указ від 7 листопада 1775 р. про чинність на Лівобережній Україні "Установления о губерниях", згідно з якими територія Російської держави поділялася на 41 губернію. Так було проголошено ліквідацію полкового устрою. Останнім законодавчим актом був указ 28 червня 1783 р. Воєнної колегії про перетворення колишніх лівобережних козацьких полків на регулярні полки російської армії: з 10 гетьманських і 3 компанійських утворили 10 регулярних карабінерних полків з 6-річним терміном служби. Царськими указами від 4.VI.1774 та 4.VIII.1774 рр. було зруйнувано та скасовано Запорозьку Січ. Усі військові клейноди козацької та гетьманської влади були конфісковані й перевезені до Москви.
У зв'язку з інкорпорацією України Росією та ліквідацією царським урядом полкового устрою в 1782 р. Київський полк припинив своє існування, а в 1783 р. його реорганізовано в регулярний карабінерський полк. Cкасування полкового устрою Гетьманщини істотно порушило мережу полкових військових музикантів на території Лівобережжя України, але не ліквідувало її відразу. Полкові військові музичні осередки Лівобережної України ще діяли протягом 70-90-х років XVIII ст. У кінці XVIII ст. нові заходи Павла I докорінно змінили стан військової музики в Україні. На початку 1797 року, згідно з указом імператора Павла I, були ліквідовані полкові хори та оркестри. За імператорським указом від 10 жовтня 1797 р. у церквах Лівобережної України було заборонено співати духовні концерти.
Незважаючи на вищеназвані заходи з боку російської влади, військові оркестри в Україні набули поширення та нового етапу свого професійного розвитку в кінці XVIII - на початку XIX ст. Про це переконливо свідчить праця "Теорія музики" (1818 р.) Густава Гесс де Кальве, який тривалий час жив і працював в Україні. Передусім теоретик характеризує стан розвитку військових музичних колективів кінця XVIII - початку XIX ст. в Україні: "Всякой полк имеет свою капель, и некоторые из них чрезвычайно хорошо устроены. Иныя ещё и по сие время управляются нанятыми иностранцами, но со временем не будет в них нужды", оскільки, як підкреслив Г.Кальве: "Полковники, которые заботятся иметь искусснаго капельмейстера, тем более ускоряют усовершенствованіе прочих музыкантов". Це означає, що підбір професійних кадрів та навчання військових музикантів відбувалися під контролем та за підтримки полкової старшини. Крім того, Г. Кальве підкреслив, що "Теорія музики" є підручником і розрахована на аматорів та професійних оркестрових музикантів (виконавців та композиторів): "Книга моя может быть хоть несколько полезна; если любители и уже усовершенствованные полковые музыканти из оной почерпнут ясные понятия, и придут в состояние исправлять партитуры, или и собственные писать".
Загалом, в умовах козацько-гетьманської держави другої половини XVII-XVIII ст. створилися сприятливі умови для розвитку військової музики, функціонування якої належало до етикету представників гетьмансько-старшинського стану. Військова музика набула суспільно-політичного та культурно-мистецького значення і була складовою культурно-музичного життя тогочасної України. Після скасування козацько-гетьманської держави (1764 р.) традиції та форми діяльності військової музики збереглися як галузь культурно-музичного життя в Україні і діяли протягом кінця XVIII - cередини XIX ст.
Loading...

 
 

Цікаве