WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Аспекти сакрального у музиці Ганни Гаврилець - Реферат

Аспекти сакрального у музиці Ганни Гаврилець - Реферат


Реферат на тему:
Аспекти сакрального у музиці Ганни Гаврилець
Переплетіння усіх можливих способів світовідображення - постмодерних і поставангардних, різноманітних "нео-" і академічно-еклектичних, сутнісно творчих та самовпевнено-банальних - таким постає сучасний музичний світ. Сприймаючи або відмежовуючись від різних стильових, стилістичних та культурних реалій, композитори визначають особисті пріоритети, що також утворюють доволі складний індивідуальний (інтраверсійний) контекст. Першорядний фактор тут - мобільність вираження власного неповторного відчуття світу, так би мовити, пульсації ідей. Але ця неповторність, що інакше називається "авторським обличчям", "авторською манерою" чи "почерком" (якщо її сутність зберігається незалежно від зміни того чи іншого "контексту"), визначається тільки у порівняннях із стилями інших митців.
Тут неодмінно постають давно сформульовані мистецтвознавчі проблеми "композитор і традиція" чи "композитор і тенденції його епохи", яким присвячені численні розвідки та ґрунтовні монографічні праці. Численні ракурси цих проблем постають при дослідженні богослужбової та духовної творчості останніх десятиліть. Адже у цьому випадку взаємодія часто антиномічних за своїм змістом складників пари "традиція - новаторство", наповнена, на перший погляд, нездоланними суперечностями. Причин цьому багато: від освоєння жанрів, закономірності та семантика більшості з яких є "незвіданою землею", чи створення нових (при осмисленні їх носіями сакрального змісту в дусі сучасних жанротворчих тенденцій), до протилежного - пародіювання або ж баналізації типових жанрів, часто породжених комерціалізацією творчості.
На щастя, українська музична культура багата митцями, чий етос підіймається над умовностями прагматично-комерціалізованого чи позірно-експериментаторського контексту. Як і в минулі епохи, ми спостерігаємо за яскравими досягненнями творців, котрі, сприймаючи й переосмислюючи кращі світові надбання, творять неповторну, цікаву й розмаїту сучасність. Серед таких постатей, що є знаковими для середнього покоління композиторів, - Ганна Гаврилець.
При доступності й відкритості її творів для найширших слухацьких кіл, зумовлених стилістичною довершеністю, в них доволі складно переплелися різні стильові традиції та найсучасніші тенденції. Щоразу, аналізуючи її музику, зіштовхуєшся з оригінальним відтворенням генотипних джерел, які виблискують новими гранями у сьогоденному контексті. Семантичні зрізи творів Г. Гаврилець виявляють, з одного боку, напрочуд особистісні грані у її мистецьких знахідках, з другого боку, характерні ознаки національного світовідчуття. Та у більшості випадків центральною проблемою творчості композиторки є етичні проблеми буття, втілені у різній тематиці, у самобутніх і цікавих образних концепціях.
Творчість Гаврилець привертала увагу мистецтвознавців ще у період її становлення. В одній з перших статей, присвячених композиторці, Л.Кияновська звертає увагу на найсильніші сторони її стилю: національну самобутність, яскравість творчої індивідуальності в контексті української музики. Прем'єри її композицій у наступне десятиліття часто висвітлюються у фахових та публіцистичних статтях, засвідчуючи стійкий інтерес до нових здобутків мисткині. Проте зразки духовно-культової музики, на відміну від інструментальної та вокальної, фактично, є поза увагою фахового аналізу. Хоча вони яскраво виявляють важливі риси мислення композиторки, окреслюючи ті духовні висоти, якими сповнені й інші її твори.
Діалог із сакральними традиціями, розкриття тематики канонічного статусу новітніми засобами - характерні ознаки сучасної української музики. У доробку Г. Гаврилець цей процес безпосередньо відтворений у кількох композиціях. Першими кроками стали три псалми, написані 2001 р. Певною мірою вони продовжують стилістичні пошуки української духовно-музичної творчості попереднього десятиліття і, водночас, свідчать про якісно новий етап у розвитку композиторки (показово, що у час появи величезної кількості творів у цій галузі, Г. Гаврилець начебто залишалась осторонь цього процесу). Шлях до них виявився тривалим і непростим: "Я ніколи не приступлю до цієї теми, якщо не буду до неї внутрішньо готовою. Вона вимагає величезного внутрішнього зосередження і духовної зрілості", - говорить композиторка.
Після першого, так би мовити, опосередкованого звернення до сакральних мотивів у струнному квартеті "До Марії", справжньою предтечею стало опрацювання для сопрано соло та хору хлопчиків канта "Мати милосерда" Д. Туптала [приклад 1] (дійство "Золотий камінь посіємо", розділ IV "Доба козацтва").
Стилістика жанру тут синтезується з технікою багатоголосної обробки народної пісні в традиціях лисенківської школи. Збагачуючи фактурну тканину підголосковими розспівами, вільно змінюючи гармонічну канву, варіаційними засобами досягаючи відчуття інтонаційного збагачення початкового тексту, Г. Гаврилець створила яскраву, сповнену українського колориту стилізацію щиросердної молитви [приклад 2].
Приклад 2
Три псалми, створені 2001 року, - "Блаженний, хто дбає про вбогого", "До Тебе підношу я, Господи, душу свою" та "Боже мій, нащо мене Ти покинув?" - не об'єднані композиторкою у цикл, хоча його ознаки простежуються у цих творах. Це стосується насамперед взаємодоповнюваності молитовно-тематичних сфер, які окреслюються як "блаженні", "уповальні" й "покаянні". У використанні різних виконавських складів (відповідно жіночого, чоловічого і мішаного хорів), у контрастах зіставлення їх тембральних палітр також можна спостерегти ознаки циклічності. Накресленню цілісної драматургійної концепції істотно сприяє витриманість цих творів у дусі української поетично-молитовної традиції, де домінують не апокаліптичні прозріння (як у західній творчості) чи істове покаяння (властиве російській традиції), а глибока психологічна ліричність, сердечність, сподівання у щирій молитві осягнути Божу милість…
Взаємодія жанру поетичного псалма й музичної традиції, яка розгорнулася на цій основі, створили плідний ґрунт для вибору засобів і вибудови музичних концепцій творів Г. Гаврилець. Доцільно наголосити на потужних бароково-романтичних інтенціях, активно діючих у її музиці (характерний приклад - згадуване вище дійство "Золотий камінь посіємо"). У псалмах звертає на себе увагу єдність стилю, заснованої на спільному підході до розспівування текстів та спорідненій інтонаційності у традиціях українського багатоголосся з характерними тенденціями у формотворенні. Лірично-піднесені й надособистісні чинники, інтимна сокровенність і проповідницько-настановчий тон, психологічно чутливе нюансування настроєвих відтінків - ці риси властиві музичному прочитанню композиторкою біблійних текстів.
Псалом 43 (41) "Блаженний, хто дбає про вбогого", з тексту якого використано тільки першу строфу, розгортається у досить об'ємну композицію (співвідношення складових поетичної основи та музичного тексту набуло вигляду "рядок ==> строфа"). Його музична тканинарепрезентує чудове володіння технікою підголоского розспіву, поєднання активної метро-ритмічної пульсації з своєрідним інтонаційним римуванням рядків та строф. Логічний розвиток
Loading...

 
 

Цікаве