WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Ансамбль мозаїк та фресок Михайлівського золотоверхого собору - Реферат

Ансамбль мозаїк та фресок Михайлівського золотоверхого собору - Реферат


Реферат на тему:
Ансамбль мозаїк та фресок Михайлівського золотоверхого собору
Михайлівський Золотоверхий собор у Києві, збудований князем Святополком у 1108-1113 рр. і тоді ж прикрашений мозаїками та фресками, дожив до 30-х років ХХ ст., коли в період "соціалістичної реконструкції" Києва його було підірвано. Перед знищенням унікальної пам'ятки влада дозволила вченим зняти зі стін собору збережені в його інтер'єрі мозаїки й фрески, що й було здійснено в 1934-1935 рр. Після демонтажу зняті зі стін собору мозаїки та фрески деякий час знаходилися в Києві, однак невдовзі частина їх різними шляхами потрапила до Третьяковської галереї в Москві, до Російського музею та Ермітажу в тодішньому Ленінграді, а потім і до Новгорода (Росія).
Упродовж 1998-2000 рр. Михайлівський Золотоверхий собор за проектом архітектурної майстерні, яку очолює Юрій Лосицький, було відбудовано у формах українського бароко, які він набув у ХVІІІ ст. і які зберігав до часу свого знищення. В інтер'єрі собору були виконані копії мозаїчних зображень з тих, що збереглися, а також копії окремих фресок. Що ж до автентичних залишків михайлівських мозаїк та фресок ХІІ ст., які збереглися до наших днів, то проблема їх детального вивчення та публікації в повному обсязі збережених фрагментів лишається відкритою. У цій статті ми не збираємося вирішити цю проблему й не лише через обмеженість її обсягу, а й через те, що значна частина фрагментів михайлівських мозаїк та фресок перебуває нині за межами України. З них лише ті мозаїки та фрески, що знаходяться в Третьяковській галереї Москви, експонуються й опубліковані, ті мозаїки та фрески, що перебувають у С. Петербурзі та Новгороді, майже не виставляються, і більшість з них жодного разу не публікувалася. Ми зосередимо увагу на тих фрагментах михайлівських мозаїк та фресок, які були доступними для нашого вивчення, і спробуємо розглянути їх стиль як стиль єдиного ансамблю, а також висловимо кілька думок про виконавців цього ансамблю. Така спроба робиться вперше, оскільки в полі зору дослідників, що писали про оздоблення Михайлівського Золотоверхого собору як до його руйнування, так і після нього, перебували, головним чином, лише мозаїки. Це пояснюється тим, що фрески майже відразу після свого виявлення в 1888 р. були суцільно записані олійною фарбою й частково перекриті нововстановленим іконостасом. Тому зараз ми маємо в кращому разі лише описи окремих фрескових зображень. На сьогодні справа дослідження михайлівських фресок ускладнюється ще й тим, що в процесі численних транспортувань майже всі вони зазнали значних руйнувань. Очевидно, тому В. Пуцко у порівняно недавній статті фактично відмовляється від висновків про визначення стилю михайлівських фресок, "усвідомлюючи потенційний ризик на основі випадкових прикладів робити далекосяжні висновки". Ми, однак, вважаємо, що, попри фрагментарність матеріалу михайлівських фресок, він жодною мірою не є "випадковим", і детальне вивчення та аналіз цього матеріалу, взятого разом з мозаїками в сукупності всіх збережених фрагментів, є нагальною потребою часу.
Спершу кілька слів про історію виявлення мозаїк і фресок Михайлівського Золотоверхого собору в Києві. Перші відомості про існування в Михайлівському соборі мозаїк належать німецькому послу Еріху Ляссоті (1594 р.), наступні за часом - архідиякону Павлу Алепському (1652 р.), який назвав зображення, розташовані у вівтарі, серед яких Богородиця Оранта, Євхаристія та святителі. Перший науковий опис михайлівських мозаїк опубліковано С. Крижанівським у середині XIX ст. Дещо пізніше цей самий опис повторено в роботі М. Закревського. На той час від зображень, перерахованих П. Алепським в апсиді собору, збереглася лише Євхаристія (Іл. 1:а-в; 2:а-д). Водночас в описі С. Крижанівського зафіксовано існування мозаїк не лише в апсиді, а й на внутрішніх лопатках вівтарної арки та на стінах віми, між аркою та апсидою, про які П. Алепський не згадував. На північній лопатці арки знаходилося зображення святого воїна Дмитра Солунського (Іл. 3:в), а на південній - архідиякона Стефана (Іл. 3:г). Обидва зображення з іменними написами - грецькою мовою. У вімі на її південній стіні повністю збереглося також з грецьким іменним написом зображення апостола Тадея (Іл. 3:д). Біля нього на тій самій стіні знаходилася постать невідомого апостола з втраченим зображенням голови і без іменного напису, а за ним ще дві постаті, що збереглися лише в нижніх частинах. На північній стіні віми розташовувалося чотири постаті, збережені лише в нижніх частинах (Іл. 3:а,б). Усі ці зображення знаходилися в одному регістрі з апсидою Євхаристією. Під зображенням Євхаристії і постатями на стінах віми пролягав орнаментальний фриз. У своєму описі С. Крижанівський, посилаючись на те, що апостол Тадей належить до групи апостолів з числа семидесяти, висловив припущення про те, що останні мозаїчні постаті, залишки яких збереглися на стінах віми, також зображали апостолів з числа семидесяти. Пізніше жоден з дослідників не заперечував цього припущення. С. Крижанівський провів граматичний та палеографічний розбір літургічного напису, розміщеного над Євхаристією, який тут було виконано слов'янською мовою.
У 1934 р. перед знесенням собору перераховані мозаїчні зображення, очевидно, усі були зняті з його стін і завдяки цьому майже всі збереглися до сьогодні. Втраченими є лише верхня частина постаті невідомого апостола, що знаходився на південній стіні віми біля постаті Тадея, фрагменти двох постатей з північної стіни віми і фрагмент орнаментального фризу з тієї самої стіни.
Фрески ХІІ ст. в Михайлівському соборі були виявлені в 1888 р. Знаходилися вони на передвівтарних стовпах за високим іконостасом, який в той період було демонтовано. Через рік після відкриття ці фрески були записані олійною фарбою, щоправда, із збереженням первинного малюнка, що дає зараз змогу за старими світлинами інтер'єру собору визначати місце розташування окремих зображень. Перші відомості про нововиявлені фрески знаходимо в документах Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії, а також в описі, опублікованому в 1889 р. невідомим автором (вірогідно, проф. Київської духовної академії протоієреєм Ф. Титовим). Окрім цього, збереглося два листи А. Прахова, який займався реставрацією цих фресок, де знаходимо найповніший з відомих на сьогодні списків фресок ХІІ ст., відкритих на той час у Михайлівському соборі. Згідно з цими листами А. Праховим було розчищено від набілу щонайменше 11 лицьових фрескових зображень, два великі хрести та 28 зразків (фрагментів ?) орнаментів - загалом 41 фреску. Щоправда, А. Прахов не визначив конкретних місць розташування
Loading...

 
 

Цікаве