WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Vivere memento - Пам'ятай, що живеш (до творчого портрета Василя Забашти) - Реферат

Vivere memento - Пам'ятай, що живеш (до творчого портрета Василя Забашти) - Реферат

купається в Сухому Ізюмці. Я розбиваю ручками й ніжками синь річки. Сміюся. Сива батькова голова піднята до неба. Він молиться на місяць-молодик...". Така цупка образна пам'ять не дозволила катаклізмам історії й солдатській муштрі (а він учасник двох воєн: "фінської" 1939 р. та Другої світової впродовж 1942-1945 рр.) "ампутувати велику мрію" - стати художником. Вона ж, у поєднанні з природним хистом колориста, спричинилася й до несподіваної для студента-першокурсника Харківського художнього училища першою премією за ескіз "Замах на сількора" (1938 р.) й до успішного складання без попередньої підготовки вступних іспитів з фаху до Харківського художнього інституту під час десятиденної відпустки додому з діючої армії в 1945 р. (за результатом був зарахований одразу на другий курс). А перед самою демобілізацією в Шопроні, що під Будапештом, його здібності приємно здивували місцевого професійного художника Хорвата та його німецького колегу пана Штернберґа, які два тижні опікувалися молодим воїном-студентом. Тоді творчий дух "прорвав усі загати" тільки-но вояку запропонували спробувати намалювати натуру -дочку пана Хорвата. Майстер згадує: "Підійшов до полотна, глянув на натуру, склав кольорову гаму із суміші фарб на палітрі й почав, без попереднього рисунка, темпераментно промальовувати всю натуру, почав зразу "ліпити" образ. Я працював так натхненно й швидко, що перед моїми очима й очима майстрів-художників на полотні з'явилася фігура натурниці. Прижмуривши очі, я бачив кольори, які гармонійно зливалися й творили музику на полотні. Зрештою мої вчителі, полишивши свої роботи, стали за моєю спиною. До мене долинули їхні тихі голоси. Поступово вони стали гучнішими й врешті дійшли до форте: Гут! Гут!!! Хорват і Штернберґ тисли мені руки, коли я поклав пензлі та все повторювали: Гут! Гут! Гут! Моє чоло й спина від напруги й хвилювання геть спітніли. Коли уважно поглянув на свою роботу, то побачив: рисунка немає, але на полотні звучала симфонія барв. Творча нереалізована сила, що реаліями життя була загнана в глибину душі, враз вирвалася з силою, мов той казковий джин із міцно закоркованої пляшки. "Джин творчості" вирвався на волю".
Людська й творча особистість Василя Забашти якнайкраще надаються до осмислення й розуміння в ракурсі болючого й непростого духовно-філософського пошуку українською людиною другої половини ХХ - початку ХХІ ст. свого місця й покликання в житті, долі своєї й свого народу. Художник пише: "Саме у 70-80-х роках багато подорожую Україною зі своєю родиною, бачу зруйновані історичні святині, землю спаплюжену штучними каналами, морями, водосховищами, фіксую на полотні неповторні краєвиди рідної землі; свою творчу майстерню переношу на пленер... Відтворюючи той чи інший куточок природи, я відчував ще більшу відповідальність за долю України". Для самого художника Доля постає в містких національних образах-символах (натюрморт "Viverе memento - Пам'ятай, що живеш", 2003 р.), у нескінчених і драматичних мелодіях життя ("Автопортрет", 2002 р.); у красі й величі рідних просторів (краєвиди: "Літній день на Росі", 1989 р., "Захід сонця" 1996 р., "Грозові хмари" 2003 р.); у драмі зникаючих хат - "колисок душі" - під солом'яними стріхами ("Стара хата", "Двохсотлітня хата", обидві - 2003 р.); в одвічному чеканні й журбі наших матерів (картина "Мати", 2003 р.); у візерунках життя дерев і рослин ("Левада", 2002 р., "Мудрий сонях", 1990 р., "Вечірнє сонце", 2003 р.) та наших багатостраждальних храмах, що крізь небуття повертаються до нас живими легендами, втіленням невмирущості віри людської ("Відроджена церква" 1995 р.).
В особі майстра ми маємо справу з не таким уже й поширеним у нас нині, на жаль, синтезом (чи, радше, "монадністю" - за висловом Мирослава Поповича) високої культури й виразної громадської позиції. Саме таку цілісність натури художник маніфестує, зокрема, великими тематичними багатофігурними картинами, над якими працював упродовж останніх десяти років: "Гетьман Сагайдачний та Галшка Гулевичівна. Заснування Києво-Могилянської Академії" (1999 р.), "Прометей духу"(1998-2003 р.), портретом-картиною "Тарас Шевченко" (1999 р.), картиною "Мати" (2002 р.). Останнє полотно особливо рельєфно виявляє весь нервово-оголений, невщухаючий біль переживань автора за долю Вкраїни.
Якщо проаналізувати творчий доробок Василя Забашти, то образ жінки-українки займає одне з чільних місць - підпільниця Ляля Убийвовк, Леся Українка, Галшка Гулевичівна, численні портрети дружини, дочки, портрети й портрети-картини знайомих городянок і селянок. Робота "Мати" (2002 р.) продовжує тему трагічної долі наших матерів, долі самої України; тему, започатковану попередньою картиною "З походу не вертаються сини (Мати)" (1984 р.), а ще раніше - картиною "Помста (Розстріляна Україна)" (1974 р.). Перед нами згорьована стара жінка в чорній хустці, зі спрацьованими руками за червоним штахетом паркану на тлі розкішного яблуневого цвіту… Образний і кольоровий контрасти, на яких витворено полотно, наділені великою емоційною силою. "Ваша картина "Мати", - записала в книзі відгуків одна з відвідувачок виставки, - викликає сльози. Вона назавжди лишиться в моїй пам'яті". Сам художник зізнається, що йому "дуже… болить сучасність з її лихою годиною. І Мати, скорботна у своєму сирітстві, Мати, яка втратила синів".
Твори майстра відзначаються змістовою глибиною, за якою стоять відверта, небайдужа життєва позиція і набута за довгі роки мудрість, а головне - здатність до співчуття, особлива загострена чутливість до суспільного болю, до потреб громади. Це останнє і є істинним скарбом ментальності нашого народу, що доступний лише для тих, хто вміє бачити, відчувати, розуміти; він є базовим, архетипічним для національного досвіду колективного підсвідомого. Саме його ми сьогодні намагаємося структурувати в якості внутрішньої культури й громадянської свідомості українців. Живопис
Loading...

 
 

Цікаве