WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Redivivus Phoenix очима Якова Суші - Реферат

Redivivus Phoenix очима Якова Суші - Реферат


Реферат на тему:
Redivivus Phoenix очима Якова Суші
Вивчення ікони Холмської Богоматері несподівано відкрило ще один мало знаний нам донині аспект історії української культури: це можливість дізнатися про сприйняття святині чільним діячем XVII ст.
Перегляд надрукованої до середини XX ст. літератури про цей образ засвідчив, що в основному вона базувалася на відомостях i спостереженнях автора, який жив 250 років тому - греко-католицького єпископа Якова Суші (1610-1687). Але ніхто з популяризаторів ікони після нього не зміг піднятися до його рівня розуміння семантики ікони, її художніх властивостей.
Його літературний твір Phoenix redivivus albo obraz staro?ytny che?mskiej Panny y Matki Przenay?wietszey... (Zamo??, 1646) сам собою заслуговує докладного аналізу, бо відкриває мало відомі сторінки нашого історичного буття. Зазвичай, коли віруюча людина звертається до ікони, осяяної чудотворінням, вона не оцінює ікону як художній твір, її поглинають релігійні почуття. Але Яків Cyшa до деякої міри спростовує цей погляд. Він y дивний спосіб поєднував y собі тремтливе відчуття реліквії, з якою він майже пов'язав своє життя, зі ставленням до неї, як до рукотворного образу. Святиня, просякнута містичною наснагою, викликала в єпископа бажання збагнути, в чому її художня досконалість. Він знайшов літературну форму, якою виразив силу впливу ікони на віруючого, більше того, зупинився на художніх засобах, якими це виражено. У цьому, на наш погляд, унікальність цієї праці, бо всі, хто писав y XVII ст. пpo візантійські святині, не ставили перед собою подібних завдань. Яків Суша був, безперечно, видатною людиною свого часу, i тому в ньому так гармонійно поєдналися емоційність віруючого християнина з раціональним мисленням богослова XVII ст.
Ми не торкаємося i чудотворінь ікони, які дбайливо фіксував єпископ протягом усього свого життя i яким присвятив так багато сторінок у всіх виданнях своєї книги. Ми спиняємося лише на одному з її розділів - "Rozdia? II. O Obrazie Cudotwornym Che?mskim".
У ньому Я. Суша не просто описує ікону, він досліджує її. У XVII cт. ікона вже була оповита легендами. Проте він їх не сприймав за об'єктивну реальність, як це робив, наприклад, Іоаникій Галятовський (пом. 1688 р.), коли нотував чудотворні ікони y своєму творі "Небо Новоє". Суша прагне перевірити легенди, пересвідчитися в їхній достовірності й правдивості. Він насамперед шукає їхнє підтвердження в історичних джерелах, y авторитетних для нього істориків, таких як Ян Длугош i Марцин Бельський. Для нас важливий перш за все науковий підхід єпископа до історіографії пам'ятки. Він наводить аналогії, що мають показати типовість мобільності ікон, їхніх мандрів, коли вони опинялися далеко за межами територій, де створювалися. Він вважав, що ікону привіз до Холма князь Володимир з Корсуня, куди вона потрапила з Константинополя. Проте для єпископа важливе переконання, що це та сама - справжня середньовічна ранньохристиянська святиня, яка зберегла те, що він називає "traditio". Суша шукає власних аргументів на користь цього, виявляючи прискіпливу увагу до самої пам'ятки. Він першим засвідчує, що дошка, на якій намальовано ікону - кипарисова. Матеріал ікони для нього - важлива ознака того, що вона походить з півдня. Більше того - є вагомим свідоцтвом її автентичності, адже для Суші, як для людини XVII ст., був поза підозрою сам матеріал - кипарис, що символізував вічність. Він зворушливо пише про специфічний запах дошки: "Dowodem jest tego zapach wy?menity, Cyprysowy, z niego, gdy zar?nie, wychodz?cy".
Розмірковуючи про те, звідки мала бути завезена ікона, він y такий спосіб наче підтверджує легенду про її оригінальність i, головне, підтверджує вірогідне - так він сам спочатку пише - авторство самого св. Луки (якому, як відомо, приписувалось безліч Богородичних ікон): "....gdy? jako w innych ciep?ych krajach, tak w Grecyi y Palestynie, gdzie S. ?ukas? przebywa?, tego drzewa jest po dostatku. Nadto, ?e y Obraz Panny Mariж Majoris, w Rzymie, tud?ie? Obraz Panny Cz?stochowskiey w Polszcze, tak?e n? Cyprysie s? malowane, kt?rym nie tylko g?os gminu pospolitego, ale te? y Stolicy Apostolskiey, ?ukas?u S. malowanie przypisuie: tedy y ten Che?mski b?d?cy n? Cyprysie, zw?aszcza do jedney?e ?iemi Ruskiey z Ch?stochowskim z Grecyi zaniesiony, nic innego, tylko ?ukas?a S. mo?e miec Authora."
Переказавши історію ікони, Я. Суша переходить до найсуттєвішого для нас - до оцінки її малярства. Треба зауважити, що він навряд чи бачив багато подібних візантійських образів (хіба що в Італії), бо навіть ікона Ченстоховської Богородиці на той час була вже перемальована. Його оточували пам'ятки, на яких, очевидячки, позначився ґуст, смаки XVII cт. з прагненням до реалістичного відтворення ликів. Це видно з копії (радше навіть вільного повторення) тієї ж Холмської Богоматері XVII cт. Відтак не може не подивувати пластичність натури єпископа, яку вражала ікона візантійського стилю; ікона, в якій він побачив чи відчув "традицію". Він схвильовано пише: "Malowanie tego Obrazu prawie jest misterne, y Majestatu pe?nie". Таке зауваження не трапляється у творах інших українських богословів, які в той час дуже багато уваги приділяли популяризації Богородичних ікон i Марійному культу взагалі.
Яків Суша знаходить переконливі слова, коли описує силу впливу ікони. Спочатку він спиняється на емоційності самого образу: "Twarz u Panny y Matki Bo?ey, w skromno?ci powa?na, w powadze straszna, y strachu jakos przyj?mna; ? serca ludzkie occultis stimulis przenikaj?ca, y do Nabo?e?stwa wzbud?aj?ca".
Для того, аби описати ікону, він пильно придивлявся до неї крізь потемнілу з часом оливу, звертаючи увагу на пропорційність лику Богородиці: "Miernie przed?ugowata" - стверджує він.
Подібність зображення до натури мало для нього велике значення, адже йому так важливо довести, що автором ікони був дійсно Євангеліст Лука: "A zatym te? rzecz podobna, ?e t? Pann? B?ogos?awion? ?yw? kiedy? znaj?c, ?ukas? S. wymalowa?". Візуальна тактильність (чутливість) св. Луки важить для Суші дуже багато. Єпископ переконаний y правдивості відтворення зовніш-ності Богородиці, завдяки чому її обличчя промениться таким багатозначущим внутрішнім світлом. Візантійське поняття "подобіє подобія" для нього не відіграє ніякої ролі, важливіше особисте знайомство св. Луки з Марією, тобто створення її психологічного портрета. Симптоматично, що в
Loading...

 
 

Цікаве