WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Центр світового українства - Реферат

Центр світового українства - Реферат


Реферат на тему:
Центр світового українства
Якою б численною не була нація, але без держави вона не повноцінна. Незалежної України прагнули мільйони українців і на матерній землі, і за кордоном. Етнічні українці, а також ті, хто з власної волі опинилися в чужих країнах, з радістю зустріли звістку про самостійність України. Тоді, переповнені почуттям гордості, представники діаспори усіма силами хотіли долучитися до її становлення. У серпні 1992 року у Києві за ініціативи світової української громадськості відбувся І Всесвітній Форум Українців. Одне із найважливіших його рішень - ухвала про створення в Україні громадського координуючого органу, спрямованого на консолідацію світового українства, об'єднання його навколо ідеї розбудови самостійної і незалежної держави та утвердження українства у новітньому світовому просторі. Таким органом стала міжнародна громадська організація Українська всесвітня координаційна рада (УВКР). 24 січня 1993 року було проведено установчі збори, що поклали початок її діяльності, а 3 травня того ж року організацію було зареєстровано Міністерством юстиції України. Отож, 2003 рік - рік 10-річчя УВКР. І хоч це громадське об'єднання ще не подолало підліткового віку, йому вже чимало вдалося зробити щодо утвердження інтересів України та українства у світі. Але чи можлива ефективна і стабільна діяльність на міжнародній арені, якщо політичні структури і державна влада досі не виробила стратегічної концепції роботи із закордонним українством?
Сьогодні УВКР об'єднує понад 400 українських громадських організацій - і власне з України, і закордонних. Щороку до неї вступають десятки нових громадських об'єднань українців усього світу. Тому є всі підстави вважати, що УВКР - одне з найбільших недержавних формоутворень, своєрідний громадянський парламент світового українства, якому під силу позитивне вирішення будь-яких проблем, пов'язаних із життям українського соціуму.
З часу заснування Українську всесвітню координаційну раду очолював відомий політик, поет, а нині депутат Верховної Ради України Іван Драч. На III Всесвітньому Форумі Українців, що відбувся у серпні 2001 року, головою УВКР було обрано відомого громадського та політичного діяча Михайла Гориня.
Михайло Миколайович Горинь народився в 1930 р., за освітою психолог. 1954 - 65 рр. працював у органах народної освіти та займався науковою роботою. У 1965 заарештований і засуджений за антирадянську діяльність; у 70-х - один з видавців Бюлетеня Гельсінської групи. У 1981 засуджений до 10 років таборів суворого режиму, у 1987 звільнений за амністією, видавав "Український вісник", учасник створення Української Гельсінської Спілки, Руху, Української республіканської партії; 1990 - 1994рр. - народний депутат України (Універсальний словник-енциклопедія, Київ - Львів, 2001р.)
У періоди між всесвітніми форумами українців, що є вищим керівним органом УВКР, організацією керують загальні збори представників організацій-членів, які скликаються не рідше одного разу на рік. До складу учасників зборів входять 48 представників - по 16 від власне України, західної та східної діаспори. В свою чергу між зборами органом управління УВКР є президія, яка складається з чотирьох осіб: голови УВКР (Михайло Горинь) та заступників від України (Павло Мовчан), від західної діаспори (Аскольд Лозинський, США), від східної (Михайло Парипса, Казахстан). Постійно діючим виконавчим органом УВКР є секретаріат, обов'язки голови якого з квітня 2002 року виконує кандидат філософських наук Валерій Рябенко.
Фактично до 2002 року УВКР діяла у тісній співпраці з Товариством зв'язків з українцями за кордоном "Україна-Світ", яке виділило для координаційної ради маленьку кімнатку. Тривалий час навіть голова секретаріатів обох організацій був спільний. Проаналізувавши попередню діяльність УВКР, її місце у світовій структурі громадських організацій і громадянському суспільстві України, Михайло Горинь дійшов висновку: для того, щоб повноцінно виконувати статутні та програмні завдання, рада повинна мати не тільки добре зорганізований і технічно озброєний секретаріат (виконавчий підрозділ УВКР), відданих українській ідеї співробітників, а й суттєву та системну організаційну і фінансову підтримку держави.
Торік секретаріат координаційної ради нарешті отримав окреме приміщення в центрі Києва по вул. Горького. Саме з цього часу її робота активізувалася. Протягом року вивчено життя і проблеми українських громад Берестейщини (Білорусь), Молдови, Росії, Югославії, Болгарії, країн Балтії, Швеції, Польщі тощо. Члени секретаріату з офіційною державною делегацією відвідали Тюмень, де також відбулися зустрічі з українцями Сибіру. Але, на жаль, такі запрошення влади поодинокі. Всі поїздки до громад українського закордоння та інші акції секретаріат УВКР організовує самотужки, а коштують вони чимало.
У 2002 році вперше за всі роки існування рішенням Верховної Ради України уряд надав УВКР 600 тисяч гривень державної фінансової допомоги. Порівняно з іншими державами (Словаччина спрямовує на роботу з діаспорою $1 млн.) - це мізерна сума, якщо врахувати чисельність закордонних українців.
Координаційна рада виступила співорганізатором та взяла активну участь у різноманітних заходах, зокрема, у Міжнародному семінарі з питань програми розвитку культурного партнерства державних закладів культури з недержавними організаціями в контексті Культура етносів України та української діаспори як складова української культури", III Конгресі українців Росії (Москва), Європейській конференції СФУЖО, що відбулася у Талліні, традиційному фестивалі "Лемківська ватра" (Польща), етнофорумі Євро-регіону "Буг", IV Міжнародному фестивалі телерадіпрограм для нацменшин "Мій рідний край", який проходив в Ужгороді. Найкращі україномовні передачі зі Словаччини та Румунії отримали від УВКР нові українські енциклопедії, які допоможуть нашим журналістам з діаспори.
Найрезонанснішими акціями, організатором яких була УВКР, можна вважати 1-й і ІІ-й етапи українського європоходу "Консолідація-2002".
Перший етап - міжнародний єврокараван українських журналістів "Разом у Європі" відбувся у травні 2002 року. Його маршрут пролягав теренами дев'яти країн - від Балтійського до Чорного моря. Протягом цього двотижневого походу було вивчено життя українців країн Центральної Європи, проведено ряд офіційних зустрічей на вищому рівні, де обговорювалися проблеми національних меншин країн, які незабаром увійдуть до Євросоюзу. Під дипломатичним натиском учасників європоходу широко відчинялися навіть ті двері, в які представникам українських громад зазвичай було важко достукатися. Ця акція докладно висвітлювалася вітчизняними і закордонними ЗМІ. За підсумками єврокаравану опубліковано книгу. Під час поїздки було знято документальний фільм "Разом у Європі" (автор Віктор Чернишук, режисер Ромена Ражинскайте - обидва з Литви), який транслювався у декількох країнах Східної Європи.
Другий етап європоходу УВКР відбувся у другій половині грудня 2002 р.Цього разу маршрут УВКР проліг автохтонними українськими землями сусідньої Росії - Білгородщина, Курщина, Вороніжчина, Ростовщина та Кубань. Крім дослідження стану тутешнього українського населення, експедиція ставила собі за мету аналіз перебігу та результатів Року України в Росії. Проїхавши чотири тисячі кілометрів, учасники делегації, до якої входили відомі журналісти, вчені,
Loading...

 
 

Цікаве