WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Хортиця як дзеркало національної розрухи (спроба культурологічного аналізу) - Реферат

Хортиця як дзеркало національної розрухи (спроба культурологічного аналізу) - Реферат

приходом на посаду мерську колишнього генерала міліції Олександра Поляка і за участю голови облдержадміністрації Євгена Карташова. Засоби масової інформації потужно рекламували "проект століття". Уже в травні 2001 року стало відомо, що у формуванні техніко-економічного завдання, крім влади, не брали участі жодні спеціалісти: ні екологи, ні транспортники, ні будівельники. Рішення приймалося владою без них.
Однак, "ніщо не нове під місяцем", мости в Запоріжжі збиралися будувати давно. Держкомбуд ініціював кілька альтернативних варіантів, але місцева влада "твердо" стояла на своєму варіанті - через Хортицю. Добре пам'ятаю, як, не спитавши ні в кого, починали будуватись нині діючий одноарочний міст через Старий Дніпро на о.Хортиця. Натхненником цього будівництва був перший секретар МК КПУ П'янков. Тоді беззастережно вирубувався сосновий ліс, під бульдозери вночі пішли історичні пам'ятки, мальовничі урочища північно-західної частини Хортиці. Міст експлуатувався недовго. Після того, як через Хортицю і цей міст пройшла 100-тисячна колона українських гостей Запоріжжя 1990 року, влада заговорила, що міст просідає, а невдовзі його закрили... Перегородили бетонними блоками підходи до нього, демонтували тролейбусну лінію - єдиний зв'язок з містом і музеєм історії козацтва, і, як кажуть, проблема була знята. Чудо архітектури бовваніло над мальовничим "шляхом із варягу греки" близько 10 років. І тільки минулого року, щоб оживити "регіональний патріотизм" громадян, влада хутко відновила рух через цей міст. Можемо, коли хочемо! Це була лише прелюдія перед розгортанням будівництва стратегічного моста "Північ - Південь", який мав пропускати увесь транзитний автотранспорт, і колії через Хортицю, а затим у центр міста і набережну Дніпра. Чим же викликане прокладання мостових переходів через Хортицю - Національний заповідник і Державний геологічний заказник "Дніпрові пороги"?
Нова магістраль (шестирядна) має бути швидкісною, з під'їзними шляхами, розв'язками, повною інфраструктурою обабіч транспортної артерії, вона займатиме площу десь близько ЗО га. Правда, міська влада виділила 100 га, втричі більше від потрібного. "Пропоноване" владою будівництва мостових переходів надовго спотворить острів і місто. Гігантський каскад інженерних споруд, перекинутих через два русла Дніпра і Хортицю, змінить не лише логіку архітектурно-планувального центру міста (Хортицю), де проноситиметься залізничний і автомобільний транспорт, а й все довкілля. Довкілля, яке і так давно нездорове, додатково наповнюватиметься бензпіреном, вуглекислим газом, іншими транспортними викидами.
Автори ідеї вказують, що сумарна довжина тих мостів - 1260 метрів, ширина створу понад 800 метрів, тобто на 300 метрів він коротший від того, що мав би бути при проходженні траси в районі "червоної води" (стоки з промзони в Дніпро). Лейтмотивом влада обрала "піклування" про потреби трудящих міста, яким важко добиратися з правого берега (Бабурки) на лівобережну частину міста, а ще коментатори проекту підкреслюють його переваги в тім, що немало запоріжців отримають роботу, зростатиме завантажуваність будіндустрії, з'являться перспективи розвитку міста в глибину...
Даруйте, але відносно глибини маємо немалий досвід: розміщення промзони посередині міста, зарегулювання Дніпра каскадом гідроелектростанцій, створення рукотворних водоймищ, що вдосталь загострили природу півдня України. Одним словом - розвинулися і вглиб, і вшир...
Влада все це бачить, але, схоже, не йме віри, що сучасний технічний прогрес шукає альтернативи вдосконаленню життєвого простору не в глибину, а в розширенні природного довкілля, безвідходного, економічно терпимого виробництва.
В 1932 - 1934 рр., заглиблюючись не під тією розою вітрів, отримали вищезгаданий наочний приклад плюс затоплення Дніпрових порогів - основного озонатора Дніпра.
Після війни був відбудований Кічкаський міст, його експлуатація дозволила за короткий час відновити поруйноване війною. Нині є гостра потреба його відновлення, що істотно полегшить транспортну ситуацію в місті, і тим самим - відпаде потреба нівечити Хортицю. Всього існує біля шести альтернативних варіантів мостів:
1. Південний транспортний обхід міста (автомобільний і залізничний), проектна вартість 250 - 300 млн. грн.
2. Кічкаський (через острів Леніна) - 440 - 505 млн. грн.
3. Реконструкція існуючих мостів Преображенського (реконструкція 2-го ярусу греблі: підшвидкісний рельсовий транспорт типу "Радан") - вартість - 180 млн. грн.
4. Реконструкція греблі Дніпрогесу (з використанням 2-го ярусу греблі під Радан": 4 нитки руху, правобережна і лівобережна естакади) - вартість - 18 млн. грн., проектних робіт 75 млн. грн.
5. Будівництво нового мосту, що обрала влада, поряд з мостом Преображенського і другого мосту через Старий Дніпро (центральний мостовий перехід): вартість проектних робіт і будівництва - 355 - 440 млн. грн. Наведені матеріали взяті нами з "Концепції розвитку м.Запоріжжя).
Якщо говорити про мости через Хортицю, важко зрозуміти непрогнозовану позицію місцевої влади, адже тут виразно проглядає чиясь вигода. Попередні наші втрати за проектом меліорації українського степу (1956) привели до занапащення цього степу, а Каховська ГЕС нині не здатна себе освітлювати. Уся Нижня Наддніпрянщина з Великим Лугом Запорозьким і рештками запорозьких січей, сотнями сіл і селищ, кладовищ і могил канули в мулі штучного моря. Приводжу це для того, щоб застерегти: мости через Хортицю - це злочин.
Отже, місцева влада обирає найбільш руйнівний для Хортиці проект: паралельне будівництво потужного транспортного переходу поряд з існуючим вартістю в 1,8 млрд. грн. Таких коштів у влади немає, немає їх і в бюджеті країни. Значить, вихід один - здати будівництво концесіонерам з Ізраїлю та Італії. Саме з їхніми фірмами влада вела мову. А що уряд України? А нічого! Держкомбуд України затвердив проект будівництва мосту через Дніпро і Хортицю в Запоріжжі. Плановий строк реалізації проекту - 8 років.Отже, вирок Хортиці сформульований.
У цій ситуації Міністерство транспорту України листом №2/19 - 3 - 253/6 від 09.01.2003 не погодило реалізацію обраного місцевою владою руйнівного як для Хортиці, так і для міста транспортного проекту. Виконуючий обов'язки Міністра транспорту України радив Запорізькій міській держадміністрації, як замовнику будівництва: "...додатково опрацювати альтернативні варіанти №№3, 3-а як такі, що забезпечать раціональніший розподіл транспортних потоків між існуючим і проектним мостом на підходах та міських вулицях, прилеглих до них, уникнувши при цьому перетину р.Хортиця".
Далі в цьому листі йшлося про кваліфіковане обґрунтування вибору: "На сьогодні існують два залізничні мостові переходи на дільниці Придніпровської залізниці Кривий Ріг - Волноваха, а саме: перший - через р.Новий Дніпро, другий - через р.Старий Дніпро. Вони повністю забезпечують потреби у залізничних вантажних та пасажирських перевезеннях міста. Виходячи з вищезазначеного, питання будівництва додаткового залізничного мостового переходу в М.Запоріжжі не розглядається" [1].
Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця" за підписом генерального директора В.В.Корнієнка (№ЦЗП-6/151 від 06.02.2003 р.) відповіла місцевій владі наступне: "Мостовий перехід в даний час без обмежень
Loading...

 
 

Цікаве