WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Хортиця як дзеркало національної розрухи (спроба культурологічного аналізу) - Реферат

Хортиця як дзеркало національної розрухи (спроба культурологічного аналізу) - Реферат

Національного Заповідника "Хортиця" (відсутність Державного акту землекористування територією заповідника і заказника); 2. Відсутня світоглядна концепція створення історико-культурного планувального і художньо-експозитивного використання діяльності Національного Заповідника "Хортиця" (відсутній Генеральний план діяльності Національного Заповідника "Хортиця", тематико-експозиційний план музею історії козацтва, влада бойкотує спорудження домінантної скульптури "Козаки на чатах" на кургані біля музею); 3. Існує серйозна проблема дослідження, збереження, відновлення, реконструкції і музеєфікації пам'яток історії та археології, організація їх охорони.
Напівжива система Хортиці потребує вдумливого підходу до використання, утримання й реінкарнації заповідної території. Влада не хоче, а ті, що повинні це забезпечувати кваліфікаційне, не спроможні. Приведемо приклад з екології. Напівжива система діяльності Національного Заповідника "Хортиця" (ліс плавні, озера, степ, байраки, гірська зона, фауна острова) неоднозначне реагує на вплив міського антропогенного процесу. Питання реконструкції ландшафтів діяльності Національного Заповідника "Хортиця", а саме для цього він і створювався, повинні вирішуватися через компетентне обстеження й вироблення рекомендацій геологами, геоморфологами, ґрунтознавцями, біологами, істориками й іншими спеціалістами. В цій роботі важливим є: оцінка стану змін природних та історичних ландшафтів як середовища збереження пам'яток історії, культури, всього природного простору, що мають окрему природну історико-культурну цінність.
Сучасний стан завантаження НЗХ (житлова функція: 4 тис. мешканців, транспортна, інженерні комунікації, три діючі кладовища, самозахвати, викидання побутового і будівельного сміття, існування сторонніх організацій, розмив берегів внаслідок пульсації рівня води в нижньому б'єфі Дніпра) і еколого-культурна аморальність місцевої влади довели острів якщо не до летального, то до напівживого стану. Створюється враження, ніби вся орда, яка опанувала острів, керується нестримним бажанням з легендарного острова зробити зловонну, ятрящу гряду із сміття і бетону. Так і хочеться поставити питання місцевому керівництву: До місцевих мешканців так і де ваша великодушна і щира російська незлобність, товариськість, адже Хортиця - це не безкрайня тайга і не заповідник тунгуського метеориту. Здається, що одночасно йдуть два прямо протилежні процеси: чим переконливіші дослідники, які у своїх працях розкривають цінності української культури, достоїнства її чинників: історії, мови, мистецтва, народної творчості, тим успішніше наш електорат обходиться без цієї культури [8, 63]. Тут дійсно потрібні проривні зусилля і в державній політиці, і в фундаментальних науках, і в проясненні розуму й почуттів. Хортицю необхідно рятувати організаційно, правомірно і духовно. Як не згадати застереження М.Горького: "А вы на земле проживете, как черви слепые живут; ни сказок про вас не расскажут, ни песен про вас не споют".
Історія людства всіх країн свідчить, що міцність держави кожної нації і навіть її існування ґрунтується на патріотизмі, тобто на духовності, на любові народу до своєї історії та культури. Так писав у "Літературній Україні" відомий охоронець культурної пам'яті України, академік НАМ України П.Т.Тронько [9]. П.Тронько докоряв у статті "Збережемо тую славу...", що на території заповідника встановлюються довільно розроблені низької художньої якості об'єкти, я і не узгоджуються з цільною і високохудожньою концепцією, розробленою митцями України (1975 - 1984 рр.). Тут же ятрило отрутою повідомлення, що 3 грудня 1998 року активізувалася компанія, очолювана народними депутатами України, секретарями обкому КПУ О.В.Бабуріним, В.І.Понеділком по організації перегляду на Верховній Раді України статусу Національного заповідника "Хортиця" з метою заміни статусу діяльності (1956) на Національний парк. Не таланить Хортиці і Запорожжю на націонал-комуністів, куди не кинь - одні шовіністи.
Герой України, академік П.Т.Тронько закликав покаятись каїнове плем'я: "Як мені здається, керівництво Запорізької області не зважає на те, що постанову Уряду України від 18 вересня 1965 року про надання хортиці статусу Національного заповідника не скасовано. За минуле десятиріччя, маючи потужну індустріальну базу, яка складає гордість і славу України, це керівництво виявилося нездатним або не бажало втілити в життя цю постанову і свої власні рішення (близько 180 - прим, наша), прийняті з цього питання. І це при тому, що серед директорів заводів Запоріжжя є немало палких шанувальників історико-культурної спадщини України. Зокрема, генеральний директор заводу-гіганта ВАТ "Мотор Січ" В'ячеслав Богуслаєв (нещодавно йому за подвижницьку діяльність у галузі культури було вручено міжнародну премію Фонду культури України), Герой України, генеральний директор комбінату Запоріжсталь" Віталій Антонович Сацький. Свою дещицю могли б внести й інші керівники великих промислових підприємств Запоріжжя, котрі займають значні за площею ділянки землі - від 5 до 40 га на Хортиці під бази відпочинку, спортивні комплекси, дитячі табори та готелі [10]. А далі патріарх нашої культури з довірою пише: "Хочеться вірити і я твердо переконаний у тому, що з приходом до керівництва нинішнього голови Запорізької обласної держадміністрації Євгена Карташова, якого я знаю по минулій роботі як активного уболівальника за розвиток національної культури у ті нелегкі часи, справа увічнення безсмертних сторінок українського козацтва вирішиться на краще. Цьому сприятиме і прийнята нинішнього року (1999) Кабінетом Міністрів України постанова "Програма відтворення видатних пам'яток історії та культури України" до якої увійшла овіяна легендами колиска нашої духовності і державності - Хортиця [11].
Отже, шановний читачу, здавалося, що надія не вмерла, якщо її підтримує такий визнаний світом патріот-українець. Ой ні, не так воно сталось, як закликав Петро Тимофійович. В області була здійснена програма "Козацька чайка". Якраз перед виборами Президента України. Промислові олігархи забезпечили фінансування підйому решток з дна Дніпра, фіксацію і консервацію піднятого, а потім і музеєфікацію, і експонування... Компетентні органи вказують на витрати в 0,5 млн. доларів США. Все б нічого, але "козацька чайка" виявилася російськимпарусно-гребним судном типу бот 1737 року і виготовлена за адміралтейськими кресленнями. Як не намагалися ловкі ділки кричати: "Чайка, чайка, козацьке судно!" - однак, шила в мішку не сховаєш... Наступали грізні і лихі часи високосного 2000 і 2002 рр., місцева влада вирішила через Хортицю збудувати мостовий перехід з 6-рядною автомагістраллю і колією стратегічного призначення північ-південь. Про це нижче будемо вести мову. Отже, замість вище означених урядових програм культурного розвитку суспільства і держави, запорізькі шановні промислові олігархи влаштовують повсякчас феєрверки, фуршети, регіональні патріотичні гопакадемії з виступами братів кроликів, Вірки Сердючки, столичного дядька з акордеоном та істинного російського співака, що 50 років поспіль виходить на українську сцену в перуці сучасного "братка". Отакі вони, хортицькі фантасмагорії від влади.
2. Мости через Хортицю?
Місцева влада на Запоріжжі повернулася до питання будівництва мостів через Дніпро і острів Хортицю з
Loading...

 
 

Цікаве