WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Формування національної свідомості молодших школярів засобами казок Василя Сухомлинського - Реферат

Формування національної свідомості молодших школярів засобами казок Василя Сухомлинського - Реферат

не просто зрозумілі мені, ці слова. Вони дорогі мені. Казка відкрила в слові поетичну грань - і ця грань сяятиме мені до останнього подиху мого" [3, 5].
У 4 класі вивчаються такі казки як "Віл і Садівник", "Деркач і Кріт", "Соловей і Жук". Які ж основні проблеми піднімає в них В. Сухомлинський? У казці "Віл і Садівник" розповідається про важку працю Вола і мудрого Садівника, в уста якого автор вкладає такі слова: "Якби людина бачила тільки те, що є, вона б не була Людиною", тобто властивість людини прозирати в майбутнє, домагатися певної мети, вільно працювати. Влучно сказав про це І.Франко: "Пісня і праця - великі дві сили, я їм до скону бажаю служить". Працелюбність і велика духовність - ось одна з ознак національної свідомості українців.
У казці "Деркач і Кріт" піднімається проблема любові до рідної землі, до Батьківщини. Деркач щорічно прилітає з теплих країв, щоб вивести на рідній землі своїх пташенят. У діалозі Крота, який запитує, чому Деркач не залишився на африканській землі, останній відповів коротко: тут його Батьківщина. Одне слово, а яке вагоме воно для Деркача, воно, як євшан-зілля змушує щорічно повертатися у рідні краї, бо йому тут все миле: і запах трав, і голубінь неба, і променисте сонце, і повноводні струмки, і рідне гніздечко. Без цього Деркач не мислить свого життя. Так іЛюдина, де б не була, а подумки лине у рідні краї. Народ це втілив у прислів'я: "В гостях добре, а дома краще". Гармонія взаємозв'язку в природі простежується у казці "Соловей і Жук". За словами Солов'я, його пісню люблять люди, а Жука - ні. І тільки мудра дівчинка сказала:" Хай собі будуть і Соловей, і Жук".
Багато у Василя Олександровича пізнавальних казок, які вчитель може використовувати на уроках позакласного читання. У них гуманістичні почуття любові до людей, прагнення бути потрібним людям, повна самовіддача в праці, житті. Саме ці риси національної свідомості і роблять людину добрішою, відвертішою і чеснішою. Про це - казка " Горбатенька дівчинка". У ній автор піднімає проблему добра і зла. Адже тільки любов народжує любов, а горбатенька дівчинка поспівчувала дівчаткам-красуням, які не зрозуміли її любові до Мерехтливої Зірочки, яка відповіла взаємністю.
Шанобливе ставлення до батька і матері віддзеркалено в казках, наприклад, у таких, як "Для чого бути людиною" та "Казка про Гуску". У першій казці розповідь про чоловіка, що доглядає за могилою Батька. Цвіркун не може цього зрозуміти, питає - навіщо? Тоді чоловік відповів: "Для цього треба бути Людиною". Тут порушена проблема стосунків між дітьми і батьками, повага до старих і пам'ять про них, яку так важливо сформувати у молодших школярів.
Любов материнська не знає меж "Казка про Гуску" цьому яскраве підтвердження. Коли гусенят застає дощ і град, вони ховаються під материнське крило, а після грози - знову граються і тільки найслабше гусеня спитало, чому у мами поранені крила. Любов матері до своїх дітей завжди безкорисна. Це ми бачимо і в казках "Лисиця й Миша", "Сьома дочка", "Кому ж іти за дровами" та ін.
Бережливе ставлення до природи, взаємозв'язки людини і природи знайдемо у казках "Камінь", "Дуб під вікном", "Флейта і Вітер", "Весняний вітер" та ін.
У листах до сина В.Сухомлинський наголошував на значенні книги в житті людини: "Книжки - океан, і серед цього океану хороші книжки - як маленькі, відділені один від одного острівці, зумій побувати на кожному з них... Як вогню бійся низькопробного чтива" [1, 163].
Сьогодні, як ніколи раніше, школярі черпають інформацію з телеекрану, але ніщо не може замінити книжку. Вдумливе її читання - естетична і моральна насолода. Недарма великий педагог читання назвав "самостійним плаванням у морі знань, і наше завдання полягає в тому, щоб кожен вихованець зазнав щастя цього плавання, відчув себе сміливцем, який став віч-на-віч із безмежним морем людської мудрості" [1, т.5, 431].
Звертаючись до вчителів-словесників, Василь Олександрович писав: "У наших руках, дорогий друже, доля народу. Наша висока, свята місія - навчити молоде покоління шанувати все, створене поколіннями, кожне з яких вкладало свою краплину в той океан, що починається нині від шкільної парти. Ми стоїмо на березі цього океану, за партами сидять майбутні плавці. Пам'ятаймо, друже, що океан цей починається з тієї Невмирущої Криниці... Бережіть Невмирущу Криницю - тільки тоді океан буде вічно повен" [3, 8].
Своєю творчістю В. Сухомлинський виховував молоде покоління національно свідомими українцями. Його заповіді, які висловлені в казках, саме і можуть виховати Справжню Людину, якій притаманні найкращі якості: висока мораль, гуманістичні ідеали, любов до народу, до Батьківщини, бо "без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без Батьківщини - ніщо" [1, 612]. Світлий, теплий, мистецький талант В. Сухомлинського дарує нам вічні цінності - загальнолюдського й національного - у найвищих злетах думки й слова, душі й серця.
Можемо тільки порадіти, що творчість його на належному рівні поцінована і введена до програми початкової школи, але й пошкодувати, що середня школа поки не має можливості в повній мірі доторкнутися душею і серцем до прекрасних високохудожніх творів педагога-новатора В.Сухомлинського. Віримо, що прийде час і творчість Великого Вчителя посяде чільне місце в кожній середній та вищій школі.
Література:
1. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5 т. - К.: Рад. школа. 1976-1977.
2. Ковальчук В.І. Спогади про В. Сухомлинського. - К.: Рад. школа. 1990.
3. Сухомлинський В.О. Джерела невмирущої криниці // Українська мова і література в школі. - 1989. - № 7. - с. 5.
Loading...

 
 

Цікаве