WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Формування національної свідомості молодших школярів засобами казок Василя Сухомлинського - Реферат

Формування національної свідомості молодших школярів засобами казок Василя Сухомлинського - Реферат


Реферат на тему:
Формування національної свідомості молодших школярів засобами казок Василя Сухомлинського
Формування національної свідомості молодших школярів набуває першочергового значення в умовах розбудови незалежної України. Державна національна програма "Освіта" (Україна в ХХІ столітті) визначає головною метою національного виховання ставить успадкування школярами надбань історії свого народу, мови, культури, звичаєвості, духовної моральності. Саме школа і покликана формувати національну свідомість, починаючи від початкових класів і завершуючи середньою школою. Звідси завдання класоводів - виховати своїх учнів свідомими громадянами, які б любили Україну, були готові захистити її, дбали про розквіт нашої культури, літератури, історії, шанобливо ставились до історичних набутків, цінували традиції і звичаї українського народу, своїх батьків. Від успішного розв'язання цих завдань залежить наше майбутнє, а отже і зміцнення державної незалежності.
Процес формування національної свідомості починається в родині змалку і продовжуються в дитячих дошкільних установах, школах, середніх та вищих навчальних закладах.
Варто звернути увагу на формування національної свідомості через казки Василя Сухомлинського, адже саме з казки і починається пізнання дитиною такого таємничого і, на перший погляд, непізнаного світу. Великий педагог визначав провідну роль роботи дітей над казкою, він створив свій світ казок. "Я ставив за мету: закарбувати в свідомості дітей яскраві картини дійсності, добивався того, щоб процеси мислення відбувалися на основі живих, образних уявлень, щоб діти спостерігали навколишній світ, установлювали причини і наслідки явищ, порівнювали якості і ознаки речей" [1, 129].
Результатом копіткої роботи над створенням казок і було відкриття в Павлиській середній школі "Кімнати казки". Про значення цієї кімнати у долі школярів Василь Олександрович згадує так: "Навіть освітлення в "Кімнаті казки" відігравало дуже велику роль. Коли діти розповідали казку про Царівну-Жабу, в лісових хащах засвічувалися маленькі лампочки, в кімнаті панував зелений сутінок, що добре передавав обстановку, в якій розгортаються події" [1, 178]. Така атмосфера сприяла глибшому проникненню у країну казки, діти співпереживали разом з героями, отже вони були не пасивними спостерігачами, а активними учасниками цього дійства.
Казка для учнів В. Сухомлинського стала не просто розповіддю про фантастичні події; а цілим світом, у якому дитина живе, бореться, протиставляє злу свою добру волю. У дитини з'являється бажання не тільки слухати казку, а й самій розповідати її, хочеться не тільки слухати пісню, а й самій співати, не тільки спостерігати за грою, а й самій брати в ній участь.
Кожна казка невіддільна від краси, вона сприяє розвиткові естетичних почуттів, без неї неможливе благородство, щира чуйність до людського нещастя і страждань. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем. Образи казки благотворно формують і національну свідомість молодших школярів.
В. Сухомлинський вважав створення казок "важливим засобом розумового розвитку. Якщо ви бажаєте, щоб діти творили, створювали художні образи, перенесіть з вогника своєї творчості хоча б одну іскру в свідомість дитини" [3, 181]. Як бачимо, творча натура класовода - головна фігура у формуванні національної свідомості молодшого школяра засобами казки.
Великий Учитель був Педагогом від Бога. Все своє життя він присвятив дітям -він вважав їх творцями нової історії, будівниками нової держави, справжніми людьми, які на терен України покладуть свої знання, силу, розум і совість. І не помилився. Важко сьогодні назвати автора, у якого так багато творів на морально-етичні теми. Він написав 1200 казок і оповідань. Частина з них побачила світ у книжках "Гаряча квітка" (1978), "Куди поспішали Мурашки" (1981), "Пшеничний колосок"(1985), "Чиста криниця" (1993), решта - у журнально-газетних публікаціях та повному зібранні творів, у яких Сухомлинський проповідує культ Людини, Розуму, Совісті, Щастя, Справедливості, що їх вважав основними постулатами національної свідомості нашого народу.
"Казка, - любив наголошувати Великий Учитель, - це, образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки і мови. Діти розуміють ідею лише тоді, коли вона втілена в яскравих образах. Казка - благородне і нічим не замінене джерело виховання любові до Вітчизни. Патріотична ідея казки - в глибині її змісту. Створені народом казкові образи, що живуть тисячоліття, доносять до серця і розуму дитини могутній творчий дух трудового народу, його погляди на життя, ідеали, прагнення. Казка виховує любов до рідної землі вже тому, що вона - творіння народу" [2, 154].
"Павлиські казки" писали й діти. "Через казкові образи у свідомість дітей входить слово з найтоншими відтінками, воно стає сферою духовного життя дитини, засобом висловлювання думок і почуттів - живою реальністю мислення" [1, 176].
Чарівні казки В.Сухомлинського пережили свого автора і, мабуть, довго захоплюватимуть читача музичністю слова, мальовничістю образу, своїми простими, непретензійними, але такими живими, яскравими, близькими й зрозумілими нам героями. Цінність їх у тому, що письменник-педагог зумів правильно співвіднести в казці вимисел та життєву правду. Тому його казки такі неповторні і оригінальні, яскраві та самобутні.
Звідки захоплення В. Сухомлинського казками? Відповідь проста: з дитинства, коли з уст бабусі Марії звучала казка про Солом'яного Бичка. "Немовби чую й досі, немовби ось тільки-що прозвучали слова темний ліс і чисте поле, чорна хмара й бита дорога, ясний обрій і сива далечінь. Вони
Loading...

 
 

Цікаве