WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Формування вірнопідданських почуттів серед учнівства півдня України (2-а половина ХІХ ст.) - Реферат

Формування вірнопідданських почуттів серед учнівства півдня України (2-а половина ХІХ ст.) - Реферат

Височеств ? Спадкоємця Цесаревича та Великих князів Олексія, Сергія та Павла Олександровичів та Велику Княгиню Єлизавету Федорівну"[7, 305]. Імператорська родина відвідала й Олександрівське реальне училище в м. Миколаєві. Аналогічні події відбулись у житті Катеринославського та Єлизаветградського реальних училищ. Їх учні брали участь у зустрічах імператора та імператриці [7, 305-306].
Наприкінці 80-х - на початку 90-х рр. ХІХ ст. політика царського уряду щодо формування вірнопідданської позиції в середній школі за формами суттєво не змінилась. Під час замахів на життя Олександра ІІ у середніх навчальних закладах проводились моління з приводу його врятування. Так, 17 жовтня 1888 р. в актовому залі Одеської 2-ої гімназії "студенти і вихователі" висловили "вірнопіддані почуття і задоволення" з приводу "чудесного врятування Царської сім'ї під час аварії поїзда на станції Борки". Подія закінчилася виконанням гімну і гучним "Ура"[2, 137]. За даними Міністерства народної освіти, подібні заходи відбулися в усіх середніх навчальних закладах цього відомства.
У 1890 р. Сімферопольська жіноча гімназія брала участь у святкуванні відкриття пам'ятника імператриці Катерині ІІ, а Ізмаїльська жіноча прогімназія відзначала сторіччя з дня взяття фортеці Ізмаїл російськими військами [7, 326]. У 1892 р. "учні Катеринославського реального училища мали щастя вислухати 30 листопада відповідь на всепідданійшу телеграму з вираженням вірнопідданських почуттів та вітання учнів губернії в день народження Государині Імператриці" [7, 307].
Смерть Олександра ІІІ та входження на престол Миколи ІІ були також позначені в житті учнівства Півдня України. Так, наприклад, учні та службовці Катеринославського реального училища мали нагоду покласти вінок на труну Олександра ІІІ, коли траурний потяг слідував через станцію Павлоград[7, 308].
Учні Єлизаветградського земського реального училища в 1898 р. здобули нагоду бути присутніми на відкритті пам'ятника Олександру ІІ у Москві. Ця подія справила на них надзвичайне враження. Ось деякі уривки із звіту: "Відкриття пам'ятника при звуках тисячі народу "Ура", при сильному звукові дзвонів, маси оркестрів військової музики та 381 гарматному пострілі справило на нас якусь приголомшливу дію, від якої ми не могли одразу отямитись і лише при виході з Кремля почали переговорюватися одне з одним, до того ж якось несвідомо, окремими словами, кожен все ще перебував сам в собі, ? настільки сильним був вплив від побаченого. Під час обіду ми розмовляли без зупинки, перебиваючи один одного, ділились враженнями, зміст яких не зміг би описати жоден стенограф та сприйняти фонограф."[4, арк.25] Або ж інший уривок з цього звіту, що описує реакцію учнів на появу імператора: "Фізіономії моментально перетворились та просіяли безвідповідальною радістю та навіть виступили сльози радості, кожен заметушився та кинувся за капелюхом, не розбираючи чи це свій чи ні, моментально всі опинились на вулиці в багаточисельному натовпі народу, швидко прямуючи до найближчого моста, де мав прослідувати Цар... щасливішим за всіх виявився В.Д. Кропив'янський, якому вдалося за недешеву винагороду одному торгівцю, примоститися на доволі високому ящику і за таких умов йому вдалося побачити Государя, що пропливав"[4, арк.24].
Вихованню вірнопідданських почуттів мало посприяти й запровадження для учнів стипендій, зокрема тих, що носили ім'я російського імператора. Подібна практика набула неабиякого поширення, в тому числі й серед навчальних закладів Півдня України. В 1880 р. на честь двадцятип'ятиріччя російського імператора Олександра ІІ службовцями в Одеському учбовому окрузі "... було засновано декілька стипендій Імені Імператора Олександра ІІ. Одна з них в 120 рублів на рік була заснована для жіночих гімназій й повинна була переходити за чергою до всіх жіночих гімназій"[10, 51-52]. За умовами цієї стипендії, в Одеській Маріїнській гімназії вона перебувала 4,5 року, а потім передавалась іншому учбовому закладу.
Стипендія, що носила ім'я Олександра ІІ, мала місце й серед учительських семінарій. Так, у 1883 р. "... вихованцю 1-го класу семінарії (Новобузької учительської ? Т.А.) Федору Бикову надано стипендію Імені Його Імператорської Величності Государя Імператора Олександра ІІ-го..."[5, арк. 25]. До цього її отримував вихованець Херсонської учительської семінарії.
Практика заснування таких стипендій проіснувала до кінця ХІХ ст. У 1879 р. "Одесская газета" повідомляла: "Государ Імператор, за всепідданійшою доповіддю міністра народної освіти, Височайше забажав на заснування при чоловічих гімназіях: херсонській, катеринославській, сімферопольській та 1-й кишинівській стипендій Імені, що в Бозі спочиває Імператора Олександра ІІІ. До того ж Його Величності завгодно було повеліти дякувати "[8, 3]. Зрозуміло, що стипендіат мав виконувати низку умов. Не заглиблюючись у це питання, лише наголосимо: її отримання однозначно передбачало зразкову поведінку, де вірнопідданство було не на останньому місці.
Місцева влада також сприяла процесу встановлення вірнопідданських почуттів у молоді. Після проведення в 1896 р. урочистостей з приводу коронації, аби "залишити напам'ять в серцях покоління, що підростає, про день Священного коронування Їх Імператорських Величностей", в місті Одесі комісіяміської думи за зразком 1883 р. визнала за необхідне "видати для роздачі учням, що навчаються в учбових закладах, брошуру з описанням порядку Коронування та значення цієї події"[9, 61]. На означену акцію комісією було асигновано 2 000 рублів.
Отже, у 2-й половині ХІХ ст. держава в особі міністерства народної освіти та його представників на місцях намагається проводити політику формування вірнопідданських почуттів серед учнівства. Позитивне вирішення цього питання мало постати запобіжником залучення учнівської молоді до революційного руху. Головною формою такої політики стали різноманітні навчально-виховні заходи. Вони були пов'язані з різними подіями, але домінуючими виявились ті, що стосувались вшанування трагічних та святкових подій у житті імператора та його родини. Окрім цього, до факторів, що мали викликати вірнопідданські почуття, слід віднести відвідини першими особами держави учбових закладів та призначення стипендій, що носили ім'я російського імператора.
Характеризуючи кількість таких навчально-виховних закладів, варто вказати на значну увагу, що приділялась формуванню вірнопідданської позиції з боку держави на Півдні України. Місцева влада означеного регіону, як свідчать факти, також долучалась до цього процесу.
Розгляд питання про вірнопідданство в середовищі учнівської молоді лише розпочато. Не вирішеними залишаються з'ясування ставлення до вірнопідданських дійств його учасників, виявлення вірнопідданської ініціативи з боку учнівства та багато інших. Все це має постати предметом майбутніх розвідок.
Література:
1. Бабіна О.І. Становлення та розвиток гімназійної освіти в Україні (в кінці ХІХ - на початку ХХ століття): Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. - К., 2000. - 199с.
2. Бобров В.В. Становлення та розвиток ліцеїв і гімназій Півдня України у ХІХ - на поч. ХХ століть: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. - К., 1998.
3. Державний архів Кіровоградської області (далі ? ДАКО). ? Ф. 60. ? Оп. 1. ? Спр. 34.
4. ДАКО. ? Ф. 60. ? Оп. 1. ? Спр. 149.
5. Державний архів Миколаївської області. ? Ф. 137. ? Оп. 1. ? Спр. 158.
6. Двадцатипятилетие Мелитопольского Реального училища. Историческая записка / Сост. П.Л.Иванов. ? Мелитополь: Типолитография Л.Л. Либермана, 1899. - 64 с.
7. Обзор деятельности ведомства Министерства Народного Просвещения за время царствования императора Александра ІІІ. (Со 2 марта 1881 г. по 20 октября 1894 г.). ? Спб.: Государственная типография, 1901. ? 524 с.
8. Одесская газета. ? 1897. ? № 264.
9. Известия Одесской Городской Думы. ? 1896. ? № 4.
10. Исторический очерк Одесской Мариинской городской женской гимназии 1868-1894 гг./ Сост. А. Шапеллон. ? Одесса: Центральная Типолитография, 1896. ? 117с.
11. Исторический очерк Ришельевской гимназии. (За период времени от 1881 по 1892 год). - Одесса: Типография А. Шульце, 1893. - 73с.
12. Краткая историческая записка о Вознесенской мужской прогимназии. ? Одесса: Тип. П. Францова, 1881. ? 24с.
13. Сборник постановлений и распоряжений по гимназиям и прогимназиям Московского учебного округа за 1871-1895 годы./ Сост. В. Исаенков. ? М.: Типография Э. Лисснера и Ю. Романа, 1895. ? 1476с.
14. Сірополко С. Історія освіти в Україні. ? К.: Наук. думка, 2001. ? 912с.
15. Сухенко Т.В. Середня жіноча освіта в Україні (ХІХ - початок ХХ ст.): Дис. ... канд. іст. наук: 07.00. 01. - К., 2000. - 183с.
Loading...

 
 

Цікаве