WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Формування вірнопідданських почуттів серед учнівства півдня України (2-а половина ХІХ ст.) - Реферат

Формування вірнопідданських почуттів серед учнівства півдня України (2-а половина ХІХ ст.) - Реферат


Реферат на тему:
Формування вірнопідданських почуттів серед учнівства півдня України (2-а половина ХІХ ст.)
Питання вірнопідданської позиції взагалі, й серед учнівства зокрема, довгий час залишалося поза увагою дослідників. Водночас, опозиційні рухи в Україні 2-ї половини ХІХ ст. ще з дореволюційних часів стали об'єктом пильної уваги. Адже спротив, протидія, опозиційність завжди більш рельєфно проявляють себе на загальному суспільно-політичному тлі життя держави. Неувага до проблематики, яка нас цікавить, пояснюється й нашим історичним минулим. У радянській історіографії питання про підтримку царської влади учнівством не вважалось актуальним. Однак, на нашу думку, без розгляду вірнопідданської позиції учнівства загальна картина суспільно-політичного життя Півдня України означеного часу буде неповною.
Неувага до проблеми формування вірнопідданства в середовищі учнівства знайшла своє відображення в історіографії. Існує ціла низка ґрунтовних праць, присвячених різним проблемам середньої освіти, зокрема Півдня України. Однак прояви вірнопідданської позиції в них подано лише фрагментарно. До таких можна віднести праці О.І. Бабіної[1], В.В. Боброва[2], Т.В. Сухенко[15], С. Сірополко[14] та інших.
Джерельною базою дослідження стали архівні матеріали державних архівів Кіровоградської та Миколаївської областей, низка праць, написаних у 2-й половині ХІХ ст., які можна віднести до джерельної групи. Останні стосуються опису історії окремих середніх навчальних закладів Півдня України.
У цій статті зроблено спробу визначити головні форми встановлення вірнопідданських почуттів в учнів середніх навчальних закладів Півдня України з боку державних установ.
Історія Російської імперії 2-ї половини ХІХ ст. характеризувалась пожвавленням суспільно-політичного життя фактично серед усіх верств населення. Особливо це стосувалося лав різночинної інтелігенції, університетської та учнівської молоді. Реформаторський рух царського уряду швидко змінила не менш потужна реакція. В історичній літературі широко представлено думку про те, що в цей час незадоволена своїм становищем учнівська молодь ставала на шлях опозиційної діяльності. Й дійсно, правове положення учнів середніх навчальних закладів активно сприяло цьому. Особливо це стосується ситуації, що мала місце після введення в дію Статуту 1871 р. та запровадження "Правил для учнів гімназій та прогімназій відомства Міністерства народної освіти"[13]. Це підтверджують і наявні статистичні дані. Так, найбільший за силою революційний рух мав місце у Київському, Харківському, Одеському учбових округах, де за період 1881-1887 рр. близько 63% учнів брали участь у революційних виступах. Так, в Одеському учбовому окрузі революційною боротьбою займалися учні майже 82% чоловічих гімназій[1,93].
Намагання царського уряду протистояти цим явищам виявлялось у різних методах взаємодії з учнівством: від жорстоких спроб поліції та жандармерії силою придушити революційний рух до різноманітних навчально-виховних заходів, що мали на меті формувати вірнопідданські почуття. Останні в 2-й половині ХІХ ст. масово проводились у середніх навчальних закладах Півдня України. Подібні навчально-виховні заходи, головним чином, стосувалися вшанування знаменних і трагічних подій у житті монарха і всієї царської сім'ї. При нагоді відзначались і різноманітні ювілеї покійних монарших осіб імперії.
Так, "двадцятого грудня 1877 року з приводу 100-річного ювілею з дня народження Імператора Олександра Павловича в приміщенні прогімназії ( чоловіча прогімназія м. Вознесенська ? Т.А.) було здійснено моління "о здравии" Його Імператорської Величності Государя Імператора, з виголошенням "вічна пам'ять" Імператору Олександру І. В цей же день у присутності учнів та викладачів викладачем історії М.З. Чепурним було проголошено промову "Про діяльність Імператора Олександра І на користь російської освіти"[12,23]. З цього ж приводу в Маріїнській жіночій гімназії м. Одеси "викладачем історії Л.І. Маркевичем було сказано промову, присвячену характеристиці Імператора Олександра І та з'ясовано значення його царювання"[10,48].
Варто підкреслити, що у відповідь на вірнопідданські вчинки учбових закладів досить часто висловлювалась подяка від імені імператора. Так, приміром, Маріїнська жіноча гімназія м. Одеси за 1879-80 рр. отримала дві подяки, що й було зазначено в літописі цього навчального закладу. "З подій 1879-80 учбового року в житті гімназії передусім вкажемо на те, що педагогічна рада 10 березня 1880 р. отримала Височайшу подяку Государя Імператора Олександра ІІ за те, що поставили в гімназії ікону Святого Олександра Невського в пам'ять врятування життя Государя Імператора 5 лютого 1880 року" [10, 50-51]. "Вихованки Маріїнської жіночої гімназії 4 квітня 1880 р. отримали Височайшу подяку за піднесення Його Імператорській Величності Государю Імператору, з приводу 19 лютого 1880 р. двадцятип'ятиріччя Його царювання, вишитої ними скатертини"[10, 51].
У березні 1881 р. "Рішельєвська гімназія (м. Одеси ? Т.А.), поряд з іншими учбовими закладами, брала участь у загальних моліннях з приводу гірких подій, що спіткали Росію, і на початку того ж місяця усі службовці та учні гімназії були приведені до присяги на вірнопідданство Государю Імператору, що зараз благополучно царює; в тому ж році надійшов Височайший дозвіл на замовлення художнику Шаховському портрета Государя, який, по виконанню, мав бути поставлений в актовому залі гімназії"[11, 52]. У цьому випадку маємо приклад виховного заходу, побудованого на трагічній події в житті Російської імперії.
Натомість, два роки по тому, цей же навчальний заклад відзначав принципово іншу ? святкову подію. Так, "у травні місяці 1883 року Рішельєвська гімназія в особі службовців та вихованців брала участь в тих патріотичних торжествах, які були влаштовані з приводу Священного Коронування Їх Імператорських Величностей Государя Імператора та Государині Імператриці. 15 травня учні Рішельєвської гімназії брали участь у святковому концерті, що влаштувало одеське міське управління, до того ж до складу хору увійшло близько 115 учнів Рішельєвської гімназії, а до складу оркестру 25 учнів. Хор та оркестр виконали декілька разів гімн "Боже Царя Храни", уривок з опери "Жизнь за Царя", та святковий марш, який склав Юрієвич"[11, 52-53]. Наведені приклади наочно демонструють можливість, при наявності однієї мети, - формування вірнопідданських почуттів - використовувати протилежні за змістом приводи.
У ці ж дні вихованці реального училища в Мелітополі також брали участь у загальних святкуваннях з приводу коронації імператорських осіб[6, 25]. Варто наголосити на тому, що аналогічні за формою та змістом заходи відбувалися майже в усіх середніх навчальних закладах Одеського учбового округу. Задля цього попечителем округу до керівників навчальних закладів надсилалися листи з "пропозицією" відзначати в той чи інший спосіб такі події. Так, до директора Єлизаветградського земського реального училища надійшов лист,у якому зазначалась необхідність "...звільнити учнів в учбових закладах ввіреного мені (попечителю ? Т.А.) учбового округу від занять як в день Священного Коронування Їх Імператорських Величностей, так і в наступні два дні"[5, арк. 3].
Помітними подіями в житті учнівства були особисті відвідини того чи іншого навчального закладу першими особами імператорської сім'ї. Такі візити мали посприяти формуванню вірнопідданських почуттів у молодого покоління. У червні 1867 р. відбувся "...Височайший приїзд Государині Імператриці Марії Олександрівни. Пані Фон-Огліо з чотирма вихованками була викликана в Одеський інститут і там мала щастя бути представленою Її Величності генерал-губернатором П.Є.Коцебу та попечителем учбового округу, як начальниця гімназії, яка буде мати щастя перебувати під Її Високим покровительством"[10, 12].
Всі відвідини імператором Олександром ІІ Одеси були позначені в житті учнівства. Як зазначає дослідник історії Марїїнської жіночої гімназії А. Шапеллон, "1875-76 учбовий рік був ознаменований тим, що вихованки Маріїнської жіночої гімназії, разом з рештою учнівства м. Одеси, брали участь у святковій зустрічі Государя Імператора Олександра ІІ в приїзді Його 7 вересня 1875 р. до Одеси"[10, 43]. У 1877 та 1879 рр. відбулося ще два приїзди Олександра ІІ до Одеси. Як і в перший раз, учнівство всієї Одеси брало участь у святковій зустрічі імператора.
У 1885-1888 рр. середні навчальні заклади Севастополя, Миколаєва, Катеринослава та Єлизаветграда також зустрічали високоповажних гостей. Так, Севастопольське Константинівське реальне училище приймало в своїх стінах "Їх Імператорських Величностей Государя Імператора та Государиню Імператрицю та Їх Імператорських
Loading...

 
 

Цікаве